Рішення № 66095671, 12.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1201/17 Справа № 178/908/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВорошило ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» за участю третіх осіб: реєстраційної служби Криничанського районного управління юстиції, відділу Держземагенства у Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок недійсними та витребування земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2014 року ОСОБА_4звернувся до суду з позовом дотовариства з обмеженою відповідальністю «Правда» (надалі ТОВ «Правда») про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною та витребування земельної ділянки. Після уточнення позовних вимог у грудні 2015 року, позивач просив суд визнати недійсною Додаткову угоду №148 від 01 січня 2013 року до Договору аренди землі №43 від 01 січня 2008 року щодо земельної ділянки загальною площею 7,085га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0163, яка розташована на території Кудашівської сільської ради, Криничанського району, Дніпропетровської області за межами населеного пункту, та витребувати у ТОВ "Правда" на його користь зазначену земельну ділянку.

В серпні 2014 року ОСОБА_3звернулася до суду з позовом доТОВ «Правда» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною та витребування земельної ділянки. Після уточнення позовних вимог у грудні 2015 року, позивачка просила суд визнати недійсною Додаткову угоду №146 від 01 січня 2013 року до Договору аренди землі №45 від 01 січня 2008 року щодо земельної ділянки загальною площею 7,150га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0160, яка розташована на території Кудашівської сільської ради, Криничанського району, Дніпропетровської області за межами населеного пункту, та витребувати у ТОВ "Правда" на її користь зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2016 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були об`єднані в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 7,085 га, а ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 7,150 га, які розташовані на територіі Кудашівської сільскої ради, Криничанського району, Дніпропетровської області. 01 січня 2008 року між ними та ТОВ "Правда" було укладено Договір оренди земельної ділянки № 45 та Договір оренди земельної ділянки №43. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_3передала відповідачу у строкове та платне користування земельну ділянку площею 7,150 га, кадастровий номер 122283500:01:020:0160, яка належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 085634, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації № 537 від 14 жовтня 2002 року, а ОСОБА_5 передав ТОВ "Правда" земельну ділянку, загальною площею 7,085 га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0163, яка належить йому на праві приватної власності, які розташовані на території Кудашівської сільської ради Криничанського району , Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, терміном на пять років, тобто до 31 грудня 2012 року. Після закінчення даного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мали намір більше не передавати вищезазначені земельні ділянки будь-якій особі, та планували самостійно на ній господарювати, але при зверненні до відповідача з вимогою повернути їм земельні ділянки, останній відмовив, посилаючись на наявність Додатковох угод №№ 146,148 від 01 січня 2013 року, відповідно до умов яких дію договору оренди було продовжено на пять років, з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року.

На думку позивачів вищезазначені Додаткові угоди №№146,148 від 01 січня 2013 року є недійсними на підставі ч.3 ст. 203 ЦК України, оскільки вони їх не підписували і не знали взагалі про існування зазначених угод.

Тому позивачі просили визнати недійсними додаткові угоди №№ 146,148 від 01 січня 2013 року, зареєстровані у Відділі Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області, запис в книзі договорів оренди землі № 122208354000274 від 08 серпня 2012 року, № 122208354000279 від 13 серпня 2012 року, до договорів оренди землі № 43,45 від 01 січня 2008 року, укладені між:

- ОСОБА_3 та ТОВ "Правда" щодо земельної ділянки, загальною площею 7,150 га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0160, що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності, серії ІІ-ДП № 085634, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації № 537 від 14 жовтня 2002 року;

-ОСОБА_4 таТОВ "Правда", щодо земельної ділянки, загальною площею 7,085 га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0163, що належить йому на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 085976, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації № 537-р від 14 жовтня 2002 року,

які розташовані на території Кудашівської сільської ради Криничанського району, Дніпропетровської області за межами населеного пункту; та повернути ОСОБА_3та ОСОБА_4 зазначені земельні ділянки, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробницьтва

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 7,085 га, а ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 7,150 га, які розташовані на територіі Кудашівської сільскої ради, Криничанського району, Дніпропетровської області. 01 січня 2008 року між ними та ТОВ "Правда" було укладено Договір оренди земельної ділянки № 45 та Договір оренди земельної ділянки №43. Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_3 передала відповідачу у строкове та платне користування земельну ділянку площею 7,150 га, кадастровий номер 122283500:01:020:0160, яка належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-ДП № 085634, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації № 537 від 14 жовтня 2002 року, а ОСОБА_5 передав ТОВ "Правда" земельну ділянку, загальною площею 7,085 га, кадастровий номер 1222083500:01:020:0163, яка належить йому на праві приватної власності, які розташовані на території Кудашівської сільської ради Криничанського району , Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, терміном на пять років, тобто до 31 грудня 2012 року. ( т.1,а.с. 8-12 ,15-20; т. 2 а.с.15-19,21-25).

Зазначений факт сторонами не оспорюється.

Відповідно до Додаткових угод №№ 146,148 від 01 січня 2013 року, дію договорів оренди було продовжено на пять років, з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року.(т.1 а.с.20-223; т.2.а.с.13-14).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посилалися на те, що зазначені угоди вони не підписували, згоди на передачу землі в користування відповідачу не надавали, орендної плати не отримували.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не навели доказів відсутності їх волевиявлення щодо продовження дії договорів оренди земельних ділянок та отримання орендної плати, а також посилався на відсутність належної державної реєстрації зазначених додаткових угод.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 2 ч. 1 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок недійсним, позивачі посилалась на ту обставину, що додаткові угоди №№ 146,148 від 01 січня 2013 року вони не підписували.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доводити факт не підписання особою правочинів та відсутності вільного волевиявлення на укладення даного правочину можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судової почеркознавчої експертизи.

За клопотаннями позивачів була призначена почеркознавча експертиза, згідно висновків яких № 3278-14 від 23 грудня 2014 року та № 3279 від 24 грудня 2014 року, підписи від імені позивачів в додаткових угодах № 146 від 01 січня 2013 року та № 148 від 01 січня 2013 року виконані не позивачами. Згідно висновків призначених за клопотанням відповідача повторних почеркознавчих експертиз № 1845-15 від 07липня 2015 року та № 1846-15 від 06 липня 2015 року підписи від імені позивачів в додаткових угодах № 146 від 01 січня 2013 року та № 148 від 01 січня 2013 року виконані не позивачами ( т.1а.с.59.81-86;т.2а.с.51-55,89-93).

Крім того, позивачами не отримувалася і орендна плата за зазначеними додатковими угодами, оскільки зазначений факт оспорюють позивачі, тоді як відповідач не навів жодних доказів протилежного.

Так, первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання цих господарських операцій, які стали підставою для записів бухгалтерського обліку - знищуються на підставі акта №8 від 29 травня 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірний договір оренди не можна вважати укладеним, оскільки орендодавець його не підписував й не уповноважував на це іншу особу через відсутність згоди на укладення такого договору.

При цьому, на думку колегії суддів, судом не було враховано, що спірний договір оренди землі зареєстрований у встановленому законом порядку й може бути оспорений, тому дійшов помилкового висновку про те, що він є неукладеним, а набута на підставі нього земельна ділянка не підлягає поверненню шляхом витребування із незаконного володіння та користування відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації на підставі ч.1 ст. 210, ч.3 ст. 640 ЦК України, ч.2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" і є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація спірних додаткових угод №№ 146,148 від 01 січня 2013 року до договорів оренди землі відбулася на підставі запису у Відділі Держкомзему у Криничанському районі Дніпропетровської області, запис в книзі договорів оренди землі № 122208354000274 від 08 серпня 2012 року, № 122208354000279 від 13 серпня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною \сторонами\ вимог, які встановлені чч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 216 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності правочину. Відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до роз,яснень, які містяться в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних додаткових угод до договору оренди землі, вони є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнані недійсними.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі ст.88 ЦПК України з ТОВ «Правда» на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір у сумі 4619,64 грн., на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» за участю третіх осіб: реєстраційної служби Криничанського районного управління юстиції, відділу Держземагенства у Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок недійсними та витребування земельних ділянок - задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 148 від 01 січня 2013 року до договору оренди земельної ділянки № 43 від 01 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Правда», щодо земельної ділянки загальною площею 7,085 га кадастровий номер № 1222083500:01:020:0163, яка розташована на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» на користь ОСОБА_4 зазначену земельну ділянку.

Визнати недійсною додаткову угоду № 146 від 01 січня 2013 року до договору оренди земельної ділянки № 45, укладеного 01 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 Андріївноюта товариством з обмеженою відповідальністю «Правда», щодо земельної ділянки загальною площею 7,150 га кадастровий номер № 1222083500:01:020:0160, що розташована на території Кудашівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» на користь ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4619,64 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_6

ОСОБА_7