Ухвала суду № 66095346, 19.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 156/1148/15-к Провадження №11-кп/773/178/17 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О. Р. Категорія:ч.2, ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Філюка П.Т., Гапончука В.В.,

з участю секретаря Шугалової О.М.,

прокурора Грицюка Р.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 29 грудня 2016 року, яким -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше судимий: вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 09.08.2011 р. за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підстав ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 18.12.2012 р. за ч.3 ст. 185 КК України, на підставі ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

визнаний винним за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України та йому призначено покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, визначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Іваничівського районного суду від 18 грудня 2012 року, визначено обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 05 січня 2016 року по 26 квітня 2016 року включно та з 07 вересня 2016 року по 26 жовтня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, неодноразово, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме:

- в ніч з 1 на 2 жовтня 2015 року знаходячись на території колишнього колгоспу, що розташований в с. Соснина Іваничівського району через незачинену кватирку, проник до приміщення корівника, який належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав 10 л. моторного масла марки 15 W 40, яке знаходилось у двох пластикових каністрах ємкістю 5 л. кожна та 20 л. дизельного палива, яке знаходилось у пластиковій каністрі ємкістю 20 л., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 1450 грн.

- 5 жовтня 2015 року близько 20 год. знаходячись на подвірї господарства, котре розташоване за адресою вул. Шевченка,3, Іваничівський район, с.Менчичі, таємно викрав 20 л. моторного масла марки «АС-8», що знаходилось у пластиковій каністрі, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 650 грн.

- 25 жовтня 2015 року знаходячись на території господарства, котре розташоване за адресою вул. Миру, 4, с. Соснина, Іваничівський район, через незачинені двері проник до гаражного приміщення у вказаному господарстві, звідки викрав електродрель марки «Forte», кутову шліфувальну машину (болгарку) марки «Ferm», які належали ОСОБА_5, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 840 грн.

У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій, вважає вирок суду незаконним у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого призначення покарання за ч. 3 ст. 185 КК України без застосування до ОСОБА_2 вимог ст.69 КК України. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання підсудному порушено вимоги ст.65 КК України. Посилається на те, що судом не в повній мірі враховано особу обвинуваченого, ряд помякшуючих обставин. Просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінити, призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, захисника та обвинуваченого, які, кожен зокрема, підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчинені злочинів, за якими його засуджено, обґрунтовано зроблений судом в порядку ст.349 КПК України, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст.185 КК України є правильною і також не оскаржується.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання без застосування ст.69 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через тяжкість покарання є безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Зі змісту ст.69 КК України вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, а саме, те, що ОСОБА_2 посередньо характеризується по місцю проживання, ніде не працює, раніше судимий за корисливі злочини, будучи засудженим вироком Іваничівського районного суду від 18.12.2012 р., який не виконаний, продовжив вчиняти корисливі злочини, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_2, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої злочином шкоди, а обтяжуючих обставин не встановлено, і це не оспорюється апелянтом.

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляції захисник, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відбуття покарання останнім реально, при цьому знайшов за можливе призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення, а за сукупністю вироків шляхом часткового складення покарань.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання без застосування ст.69 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через суворість покарання є безпідставними.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Доводи захисника, які наведені в апеляційні скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 29 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді