Рішення № 66094688, 13.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/1595/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Ужгород Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Собослой Г.Г., Готра Т.Ю.,

при секретарі: Чучка Н.В.

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Тячівського РЕМ Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ "Закарпаттяобленерго» про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що в березні 2015 року він спожив електроенергію 801 кВт.г., за споживання яких необхідно оплатити: за перші 150 кВт.г.- по ціні 0.285 гривень, що складає 42.70 гривень, за інші 651 кВт.г. по ціні 0.387 гривень, що складає 253 гривень, загальною сумою 295.70 гривень. Однак відповідно до квитанції № 1571790 від 01.04.2015 року йому необхідно сплатити 500.38 гривень.

Крім того позивач вказує інші квитанції, з якими не згідний та вважає їх незаконними: квитанція № 886887 від 01.02.2016 року, на якій вказано сальдо, тобто заборгованість, 686.82 гривень ; квитанція № 2104322 від 01.03.2016 року, на якій вказано сальдо 1073.13 гривень станом на 01.02.2016 року; квитанція № 2151725 від 01.04.2016 року, на якій вказано сальдо 436.10 гривень станом на 01.04.2016 року; квитанція № 2200646 від 01.05.2016 року вказано сальдо 578.86 гривень станом на 01.05.2016 року.

Також позивач зазначив, що він звертався з цього приводу до відповідача з письмовими зверненнями від 14 грудня 2015 року та 4 лютого 2016 року, однак відповіді так і не отримав, чим, на його думку, порушено вимоги Закону України « Про звернення громадян» та заподіяно йому моральну шкоду, яка виразилася в моральних образах, катуванні, приниженні людської гідності, честі та ділової репутації, нервових стражданнях, а також заподіяну йому матеріальну шкоду.

З урахуванням уточнених позовних вимог( а.с.2, 12), просив стягнути з відповідача 10 000 гривень в відшкодування моральної шкоди та 204 гривні 48 копійок матеріальної шкоди.

Рішенням Тячівського районного суду від 19 січня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу ) гривень в відшкодування заподіяної моральної шкоди та 1378 гривень сплаченого судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Тячівського РЕМ Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав.

Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Судом вірно встановлено, що позивач ОСОБА_3 є споживачем електричної енергії в дворогосподарстві № 26 по вулиці Жовтнева в с. Вільхівці Тячівського району і на зазначену адресу упродовж 2015-2016 років позивачу надходили відкриті рахунки за електроенергію ( а.с. 4, 5, 31-47, 58-68).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Ця стаття закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди, як способу захисту суб'єктивних цивільних прав.

За змістом п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, ЗУ «Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 постанови пленуму ВСУ від 31.03.1995 року за № 4).

Так, відносини з приводу постачання електроенергії між постачальником та споживачем регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст.24-27 ЗУ «Про електроенергетику», ПКЕЕН, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про енергозбереження» та інших нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положення ст. 24 ЗУ "Про електроенергетику" та пп. 43 - 47 Правил не передбачають права споживача на відшкодування моральної шкоди за зазначення на рахунках за електроенергію певних розрахункових даних, в т. ч. таких як інформацію щодо сальдо на рахунку та/або надання/не надання відповідей на звернення/скарги.

Стаття 714 ЦК України, ЗУ "Про електроенергетику", ПКЕЕН, які регулюють правові відносини сторін, та п. 5 ст. 4 ЗУ "Про захист прав споживачів", норми якого також поширюються на спірні правовідносини, передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Як вбачається з рішення суду від 19.01.2016 р., ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Тячівського РЕМ з скаргами про поновлення своїх прав і захист законних інтересів, а звертався з зверненням про надання роз'яснень.

Норми ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» слід застосовувати тільки у випадку розгляду скарги на неправомірні дії або рішення органу чи посадової особи при розгляді скарги.

Тобто в даному випадку скарга позивачем не подавалася, в зверненні (заяві) не йдеться про неправомірні дії відповідача, а йде мова тільки про надання роз'яснень.

Відтак, колегія вважає, що до даних спірних правовідносин не можна застосовувати вимоги ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян», відповідно стягнення моральної шкоди на основі даних норм є порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.

Оскільки за направлення рахунків за електроенергію та нерозуміння зазначених в ньому даних споживачем електричної енергії, направлення чи не направлення відповідей на звернення, відшкодування споживачу моральної шкоди не передбачає жодна з норм чинного в Україні законодавства, то підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, не правильно застосував матеріальний закон.

Факту спричинення ОСОБА_3 матеріальної чи моральної шкоди матеріалами справи не доведено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Тячівського РЕМ Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду від 19 січня 2017 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді