Ухвала суду № 66093945, 11.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/1538/17 Головуючий 1-ї інстанції Червона О.В.

Справа №622/1359/15-ц Доповідач Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Довгаль А.П.

суддів Коваленко І.П., Костенко Т.М.,

при секретарі Щегельському Д.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Ажур+Н» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищеназваним позовом.

01.12.2015року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на вантажні автомобілі: НОМЕР_1; УРАЛ-4320, д.н.з. НОМЕР_2, власником яких був ОСОБА_3, та просив передати їх на відповідальне зберігання ВАТ «ВОСТОК».

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 04 грудня 2015 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено.

Накладено арешт на вантажні автомобілі: НОМЕР_1; УРАЛ-4320, д.н.з. НОМЕР_3, власником яких був ОСОБА_3, та передано їх на відповідальне зберігання ВАТ «ВОСТОК».

Копію ухвали для виконання направлено до ВДВС Золочівського РУЮ Харківської області.

Ухвалою цього ж суду від 04.01.2016року відкрито провадження у справі.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 06 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3147327,00грн., що за курсом НБУ становить 117350,00дол. США.

Стягнуто з ФГ «АЖУР+Н» на користь ОСОБА_2 1072800,00грн, що за курсом НБУ становить 40000,00дол. США.

Судові витрати покладено на ОСОБА_3 в розмірі 3045,00грн., на ФГ «АЖУР+Н» у розмірі 3045,00грн.

01.12.2016року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 04 грудня 2016 року, посилаючись на те, що в межах зведеного виконавчого провадження №50844292, на підставі постанов про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.10.2016року та актів про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.10.2016року, вказані автомобілі були їй передані та на даний час вона є їх власником.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 13.12.2016року скасувати та постановити нову про задоволення її заяви, вказуючи, що на даний час вона є власником цих транспортних засобів, а тому відпали причини для подальшого застосування таких заходів забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

У ст.152 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.153 ЦПК України).

Відповідно до розяснень, які містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч.ч.5, 6 ст.154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Якщо у задоволенні позову відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно розяснень, які містяться у п.10 вищевказаної постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це суд, при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпали або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 04.12.2015року в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з ОСОБА_3 було накладено арешт на вантажні автомобілі: НОМЕР_4, НОМЕР_5, власником яких був ОСОБА_3, та вказані транспортні засоби передано на відповідальне зберігання ВАТ «ВОСТОК».

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 06.04.2016року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг в сумі 3147327,00грн.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є стороною по даній справі, участі в її розгляді вона не приймала, питання про її права та обовязки судом не вирішувалось. У своїй заяві про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні №50844292 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з виконання виконавчого напису нотаріуса №4588 від 10.11.2015ркоу про стягнення з ОСОБА_3 на її користь боргу в розмірі 2501500,00грн.

Статтею 154 ЦПК України закріплено заміну виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до вимог вказаної статті із заявою про скасування заходів забезпечення позову має право звертатися лише особа, яка брала участь у справі.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016року заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не є стороною або третьою особою у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 06.04.2016року.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із відповідною позовною заявою про виключення майна з-під арешту.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Згідно п.1) ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.1), 312ч.1п.1), 314ч.1п.4), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -