Ухвала суду № 66093799, 20.04.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/917/17

У Х В А Л А

Іменем України

20.04.2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1,

при секретарі Колесник О.І.,

за участі:

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_4 міської ради від 16.02.2017 року № 7/24-1090 «Про встановлення надбавок, преміювання та надання допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги міському голові, секретарю міської ради, заступникам міського голови, керуючому справами виконавчого комітету та старостам у 2017 році»,

В С Т А Н О В И В:

Краснолиманським міським судом Донецької області розглядається адміністративна справаза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

В судовому засіданні 20.04.2017 року представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що рішення ОСОБА_4 міської ради від 16.02.2017 року № 7/24-1090 за своєю сутністю є, на думку представника відповідача, не нормативно-правовим актом, а актом індивідуальної дії, а відтак, рішення може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких таким актом порушені. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 не є належним позивачем у справі, оскаржуваний ним акт не зачіпає безпосередньо його прав та інтересів; визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень можливе лише за позовом особи,право або законний інтерес якої порушені цим рішенням. Представник відповідача вважає, що позивачем не доведено, яким саме чином рішення міської ради порушує його права та законні інтереси як мешканця ОСОБА_4 обєднаної територіальної громади, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження перевищення повноважень та порушення норм чинного законодавства при ухваленні міською радою оскаржуваного рішення.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення такого клопотання; додатково він зазначив, що рішення міської ради від 16.02.2017 року № 7/24-1090 стосується витрачання бюджетних коштів, а отже, зачіпає життєві інтереси громадян, його особисто як одного з членів територіальної громади; позивач пояснив, що ухвалення вказаного рішення було здійснено органом місцевого самоврядування без будь-яких консультацій з громадськістю, чим порушено, на думку позивача, приписи постанови К;абінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмове клопотання відповідача та позовну заяву, суд прийшов до таких висновків.

За змістом ст. 1 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства визначено нормами саме цього кодексу. К зазначено у ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду визначено нормами ч. 1 ст. 155 КАС України.

Так, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви; особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява; провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності; позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Вказані норми не відносять до числа таких підстав випадки звернення до суду з позовом неналежного позивача. Натомість згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно з п.21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано, то це може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

У п.1.1. Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 № 781/11/13-10 «Щодо застосування окремих норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ» також висловлена правова позиція, згідно з якою звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Таким чином, чинне законодавство та судова практика не розглядають випадки звернення до суду неналежного позивача з адміністративним позовом як підставу для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 1,9,50,52,71, КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 міської ради Донецької області ОСОБА_3 щодо залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2Є, до ОСОБА_4 міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_4 міської ради від 16.02.2017 року № 7/24-1090 відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя -