Ухвала суду № 66093189, 20.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про визнання кредитних договорів удаваними правочинами, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що 21 серпня 2007 року між сторонами був укладений договір кредиту, за яким він отримав кредит в сумі 31392 доларів США на придбання автомобіля «Субару Форестер», а 10 січня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір на суму 21148 доларів США на придбання автомобіля «Лянча Муса».

Посилаючись на те, що Банком надано споживчі кредити у доларах США з цільовим використанням на придбання автомобілів, і договори, на підставі яких було передано право власності на зазначені транспортні засоби були укладені із зазначенням ціни у гривні, ОСОБА_1 просив суд визнати кредитні договори від 21 серпня 2007 року та від 10 січня 2008 року удаваними угодами в частині валюти зобов'язання.

Крім того, позивач зазначив, що умовами кредитних договорів його зобов'язано укласти договори страхування транспортних засобів (предмету застави) виключно з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», що фактично свідчить про антиконкурентну змову страхової компанії та банку з метою усунення інших страхових компаній від роботи з клієнтами даного банку. Таким чином, ОСОБА_1 також просив суд визнати факт порушень відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». (т.1 а.с. 120-125, 151-156)

Відповідач проти позову заперечував.(т. 1 а.с. 215-216)

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. (т.1 а.с.217-220)

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність рішення суду, просив його скасувати із ухваленням нового про задоволення позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову і дійшов помилкового висновку про відмову у його задоволенні. (т.1 а.с.229-233)

В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3, ОСОБА_2 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник Банку - Холодова Л.А. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (т. 2 а.с.11-14)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 21 серпня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03-670/07-А, відповідно до умов якого, останній отримав кредит в сумі 31392 доларів США. (т.1 а.с.6-11)

До кредитного договору № 03-670/07-А від 21 серпня 2007 року, між сторонами було укладено додаткову угоду від 10 лютого 2009 року. (т.1 а.с.14-15)

10 січня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 03-831/07-А, відповідно до умов якого, останній отримав кредит в сумі 21148 доларів США. (т.1 а.с.16-21)

До кредитного договору № 03-831/07-А від 10 січня 2008 року, між сторонами було укладено додаткову угоду від 10 лютого 2009 року. (т.1 а.с.24-25)

Відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав, надав кредитні кошти, чого позивач не заперечував і в позовній заяві.

За договором №124-КР купівлі-продажу транспортного засобу в кредит від 15 серпня 2007 року ОСОБА_1 за 174222,00 грн. придбав транспортний засіб «SUBARU FORESTER», колір чорний, рік випуску 2007, кузов: НОМЕР_1.(т.1 а.с.157-158)

За договором №85/20-12-2007 купівлі-продажу автомобіля від 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 за 118900,00 грн. придбав автомобіль «Lancia Musa», колір червоний. (т.1 а.с.161-162)

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК Україниудаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Вказане свідчить, що при укладенні удаваного правочину сторони мають намір своїми діями досягнути такого правового результату, який не є за законом наслідком даного волевиявлення, а намагаються досягнути іншого правового результату, про який вони фактично домовились.

Тобто, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину, удаваний правочин може бути вчинено його сторонами для приховування іншого правочину між цими ж сторонами. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на настання інших цивільно-правових наслідків, ніж ті, що передбачені правочином.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року, за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову в позові є обґрунтованим, оскільки самими кредитними договорами обумовлена обставина, що грошові кошти надано в іноземній валюті - долар США, тому відсутні підстави вважати, що кредитні договори є удаваними і мали на меті приховування іншого правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України- сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Тому, видача кредиту, внесення щомісячних платежів на погашення заборгованості за кредитом, процентів, інших обов'язкових платежів в валюті зобов'язання - долар США є правомірними.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом пункту 5.2 кредитного договору № 03-670/07-А від 21 серпня 2007 року, а також пункту 5.2 кредитного договору № 03-831/07-А від 10 січня 2008 року на позичальника покладено обов'язок застрахувати на весь період дії договору на користь Банку предмет застави, переданий у забезпечення виконання зобов'язань за договором, на умовах погоджених з Банком.

При цьому, умовами кредитного договору № 03-670/07-А від 21 серпня 2007 року та кредитного договору № 03-831/07-А від 10 січня 2008 року не передбачено обов'язку ОСОБА_1 укласти договори страхування транспортних засобів (предмету застави) виключно з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.В.Борисова

В.М.Ратнікова

Справа № 22-ц/796/4782/2017

Унікальний номер 756/3328/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Васалатій К.А.

Доповідач Левенець Б.Б.