Ухвала суду № 66092880, 10.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 759/10673/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Сенька М.Ф.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/547/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Крічфалуши С.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна», третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» про зобов'язання поставити товар.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року позивач ОСОБА_3звернувся до суду з позовом до ТОВ «Рууккі Україна» про зобов'язання відповідача поставити (передати) йому металопродукцію на загальну суму 1234659 грн. відповідно до переліку, зазначеному в рахунках-фактури: №ЗД-0002275 від 05.06.2012, №ЗД-0003100 від 26.06.2012, №3-Д-0003351 від 05.07.2012, №ЗД-0003478 від 09.07.2012, №ЗД-0003967 від 27.07.2012, №ЗД-0005528 від 17.09.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами виникли відносини з купівлі-продажу товару, проте, відповідач відмовляється передати позивачу оплачений ним товар.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено ТОВ «Основа».

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рууккі Україна» про зобов'язання поставити товар відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду позивач ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, вважаючи його необгрутованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог - поставлення товару відповідно до сплачених рахунків-фактури. Зокрема зазначав, що ним була проведена 100% передоплата за товар, який не був поставлений відповідачем. А тому, він звернувся до суду за захистом порушеного права. Вказував, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 61 ЦПК України не взяв до уваги ухвалу ВССУ від 04 лютого 2015 року у справі №759/2667/13 щодо встановлених відповідних обставин. Тобто, на думку позивача, судом першої інстанції було порушено принцип змагальності сторін цивільного процессу ( ч. 2 ст. 10 ЦПК України), фактично не було досліджено зазначених обставин (ухвала ВССУ), були порушені його права як сторони цивільного процесу. Окрім того, щодо захисту своїх прав посилався на норми ст. 41 Конституції України ( право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю) та практику Європейського суду.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача в судове засідання, який належним чином про час та місце розгляду справи був повідомлений, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Причини неодноразової неявки до суду не повідомив. Окрім того, для участі у справі позивач направив свого представника.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін ( ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України).

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав до його задоволення.

З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.

При ухваленні рішення про залишення без задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

Позивач ОСОБА_3 перерахував на рахунок відповідача ТОВ «Рууккі Україна» кошти відповідно до рахунків - фактури; №ЭД-0003100 від 26.06.2012 - 28233,36 грн.; №3-Д-0003351 від 05.07.2012 - 99204,92 грн.; №3д-0003478 від 09.07.2012 - 11585.48 грн.; №ЗД-0003967 від 27.07.2012 - 961825.87 грн.; №ЗД-0005528 від 17.09.2012, 22182,72 грн., а також 111626,66 грн. відповідно до рахунку фактури №ЗД-0002275 від 05.06.2012, що пред'явлений до оплати ТОВ «Основа», а всього перераховано 1234659 грн.

Відповідно до зазначених документів, позивач оплатив вартість металевих конструкцій та інші вироби і матеріали, що використовуються в будівництві нерухомості (далі Товар) та вважав, що між сторонами виникли відносини з договору купівлі-продажу і він, як покупець, вправі вимагати від відповідача виконання зобов'язань за цим договором.

Із наданих суду доказів встановлено, що товар було замовлено, виготовлено та придбано для будівництва кінноспортивної школи «Алюр» на земельній ділянці за межами села Демидівка Вишгородського району Київської області.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.94-95 т.1) позивач ОСОБА_3 є власником об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки, площею 3,6182 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування готельно-розважального та ресторанного комплексу за адресою : Київська область, Вишгородський район, с/рада Демидівська.

03.07.2012 між ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ «Основа» (Підрядник) було укладено договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт №3/07- 12М В (далі договір підряду), (а.с.226-234 т.1), договір підписаний сторонами.

Відповідно до п. 1.1.2 об'єктом зазначеного договору є Кінноспортивна школа «Алюр» - Київська область, Вишгородський район, Демидівська с/р за межами населеного пункту.

П. 1.1.6 визначено, що Матеріали Замовника - певна частина матеріалів придбаних Замовником для влаштування покрівлі, облаштування покриття та стін з профнастилу, які доставляються на Об'єкт силами Замовника або Підрядника в обсязі, що визначається Підрядником згідно з проектною документацією.

П.1.1.7 передбачено, що Матеріали Підрядника - несуча частина металоконструкцій, металопрокат та їх комплектуючі, що виготовляються, доставляються і монтуються Підрядником на Об'єкті.

Згідно з п.2.1 договору підряду Підрядник зобов'язується на свій ризик власними, або залученими силами і засобами у відповідності до проектної та робочої документації, КМД (детальні креслення металевих конструкцій), діючих будівельних норм і правил та в обумовлений договором строк виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій та виконанні підрядних робіт на Об'єкті, а Замовник зобов'язується забезпечити належне фінансування, надати частину матеріалів, прийняти і оплатити вартість виконаних робіт.

П.3.2 встановлює, що Підрядник виконує Роботи по цьому Договору з використанням Матеріалів Підрядника та з матеріалів Замовника, які він має право замовляти в необхідній кількості та отримувати після їх оплати Замовником.

За п.5.2 Замовник зобов'язується сплатити аванс на придбання матеріалів в розмірі 914 655,59 грн., в тому числі ПДВ 129 788,30 грн. протягом 10-ти днів з дати підписання Договору.

Між тим, позивачем заперечувався факт укладення вищезазначеного договору, але докази, які містяться в матеріалах справи спростовують його твердження з огляду на таке.

Так, саме ОСОБА_3 було складено Декларацію про початок виконання будівельник робіт кінноспортивної школи «Алюр» (Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада, за межами населеного пункту), яка була зареєстрована в Інспекції ДАБК в Київськії області 14.05.2012.

Проектувальником та генеральним підрядником об'єкту будівництва ОСОБА_3 визначив ТОВ «Основа», про що зазначив в декларації.

Проектом на об'єкті будівництва, як це наведено в декларації, передбачено, разом з іншим, будівництво конюшні з критим манежем, складу для зберігання кормів та підстилки.

Ці ж будівлі зазначені в п. 4.1.1 договору підряду в якості етапів будівництва об'єкту договору.

В матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Рууккі Україна» про стягнення грошових коштів (справа №759/2667/13) є копії проекту кінноспортивної школи «Алюр», та певні проектні, робочі документи на виготовлення товару, рахунки-специфікації на замовлення Товару, акти виконаних робіт, документи про здійснення авансових платежів та інші документи. Дані, наведені в цих документах, однозначно вказують на виконання сторонами відповідних зобов'язань за договором підряду.

Відповідач в запереченнях до позову, що не було спростовано сторонами, зазначав, що за узгодженням з ТОВ «Основа» поставка Товару здійснювалась на умовах, що були раніше визначені в договорі від 22 жовтня 2010 року №ЗД-0000132 щодо поставки іншого товару.

Висновок суду про те, що ТОВ «Рууккі Україна» фактично поставляли Товар ТОВ «Основа» на умовах договору поставки, що визначені ст. 712 ЦК України, а позивач був лише платником за цим договором, а тому для нього цей договір створює лише права і обов'язки, що пов'язані безпосередньо з фактом оплати товару є правильними.

Оскільки між позивачем та третьою особою було укладено договір підряду, умова якого передбачалося і отримання товару, позивач не вправі вимагати від відповідача виконати обов'язок по передачі товару йому і такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги щодо порушенням норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навів таких обставин.

Окрім того, укладений 03.07.2012 між ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ «Основа» (Підрядник) договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт №3/07- 12М В (далі договір підряду), (а.с.226-234 т.1), підписаний сторонами та є дійсним. Зазначеним договором позивач надав право (п.3.2) підряднику виконувати роботи по цьому договору з використанням матеріалів підрядника та з матеріалів замовника, які він має право замовляти в необхідній кількості та отримувати після їх оплати замовником, що і було на виконання умов зазначеного договору виконано ТОВ «Основа». Як в суді першої інстанції,так і апеляційному суді відповідач та 3-я особа підтвердили, що виготовлені конструкції відповідачем були отримані ТОВ «Основа», а в подальшому змонтовані, про що свідчать відповідні письмові докази. А тому сказати про те, що відповідач, як продавець не виконав свого зобов'язання по передачі купленого товару не можна, оскільки такі повноваження мало за договором ТОВ «Основа» за дорученням позивача.

Посилання позивача на відсутність між ним та ТОВ «Основа» договірних відносин (Договір від 03.07.2012) та підписання ним цього договору спростовується висновком експертного дослідження від 13.04.2016 за №14406 (а.с.242-244 т.1) відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_3, що міститься у графі: «Замовник», нижче друкованого запису» «Капіліст Ігор Валерійович» у Договорі на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт №3/07-12 М/В від 03.07.2012 між ОСОБА_3 та ТОВ «Основа», виконано самим ОСОБА_3.

В процесі розгляду справи представником позивача було заявлено клопотання щодо призначення по справі почеркознавчої експертизи щодо спірного договору та підпису його довірителя, але в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з урахуванням наступного.

Положенням ч.1,2 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, матеріали цивільної справи повинні містити пакет матеріалів, які надаються експерту для дослідження. Натомість, заявляючи клопотання про призначення експертизи сторона позивача зобов'язана була надати документи, рукописи, інші матеріали, у яких є текст, що підлягає дослідженню; зразки письма (вільні, умовно вільні, експериментальні), матеріали справи, що містять відомості про гаданого автора чи виконавця; документи, які пояснюють умови виконання досліджуваних об'єктів. Разом з тим, зазначені вимоги представником позивача дотримані не були. На неодноразові виклики в судове засідання сам позивач не з'явився, причини неявки суду не повідомив, як сам, так і через свого представника. Документів поважності причини неявки суду надано не було. Клопотань у відповідності до ч.4 ст. 10 ЦПК України стороною позивача не заявлялось.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору між сторонами.

Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: