Ухвала суду № 66086440, 27.03.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/4751/17

Провадження № 1-кс/200/2814/17

27 березня 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

за участю скаржника ОСОБА_1, представника скаржника ОСОБА_2, прокурора Зюзя О.С.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову у задоволенні клопотання та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2017 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1, у якій він прохає про наступне: скасувати постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 від 13 березня 2017 року про відмову у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження № 12017040030000631; зобовязати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12017040030000631 протягом трьох днів з часу постановлення ухвали слідчого судді прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12017040030000631; зобовязати уповноважену особу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області протягом 24 годин з моменту прийняття уповноваженим прокурором у кримінальному провадженні № 12017040030000631 постанови про закриття кримінального провадження № 12017040030000631, внести до ЄРДР відомості про закриття кримінального провадження № 12017040030000631.

Підстави для задоволення скарги вказав наступні. Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області, кримінальну справу № 203/451/14-к по обвинуваченню його та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, повернуто прокурору для здійснення досудового розслідування. Після цього відомості по цій кримінальній справі внесено до ЄРДР і відкрито кримінальне провадження № 12017040030000631. Процесуальне керівництво здійснюється Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 3. 22 лютого 2017 року він звернувся до цієї прокуратури із письмовим клопотанням про закриття кримінального провадження № 12017040030000631. У звязку з тяганиною з розгляду цього клопотання, прокурора було зобовязано розглянути його ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2017 року. Крім того, підставою для повернення справи прокурору стало те, що кримінальна справа за ч. 5 ст. 191 КК України не порушувалася, а тому обвинувачення по цій статті йому не може бути предявлено. Раз не може бути предявлено обвинувачення, то не може бути і кримінального переслідування. За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, спливли строки притягнення до кримінальної відповідальності. Докази по кримінальному провадженню № 12017040030000631 зібрані з порушенням закону, а тому є недопустимими. На недопустимих доказах не може ґрунтуватися вирок суду. Згідно з листом Дніпропетровського територіального управління спілки аудиторів України від 14 березня 2019 року, листом Аудиторської палати України від 21 квітня 2009 року, аудиторський висновок від 25 квітня 2008 року, який став підставою для порушення кримінальної справи, не може вважатися офіційним документом. Тому і він не може слугувати доказом по кримінальній справі. Через те, що у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували докази вчинення інкримінованих йому злочинів, кримінальне провадження підлягає закриттю. Тому звернувся з письмовим клопотанням про закриття кримінального провадження до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3. Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 від 13 березня 2017 року йому було відмовлено у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження № 12017040030000631. Вважає, що постанова винесена незаконно, так як ні він, ні ОСОБА_4 злочинів не вчиняли. Спираючись на норми ст.ст. 303-307 КПК України, вважає, що має право на задоволення скарги.

У судовому засіданні скаржник та його представник свою скаргу підтримали, прохали задовольнити. Пояснення надали аналогічні її тексту. Додатково пояснили, що вважають підставами для зобовязання прокурора закрити кримінальне провадження норми п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, згідно з якими на досудовому слідстві можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій (винесення постанови про закриття кримінального провадження), особою, якою відмовлено у задоволенні клопотання. Підставами для зобовязання прокурора вчинити дію закрити провадження, є доведена ним у клопотанні відсутність у діях ОСОБА_1 ознак складу інкримінованих злочинів.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги. Пояснив, що після повернення справи прокурору виконуються вказівки, що містять постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області. До виконання цих вказівок підстав для закриття провадження немає.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобовязано припинити дію, зобовязано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Згідно з вимогами ч. 3 цієї статті, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Розглянувши скаргу та надані до неї додатки, заслухавши пояснення скаржника та його представника, зясувавши думку прокурора, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року, кримінальну справу № 203/451/14-к по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, повернуто прокурору для здійснення додаткового розслідування. Відомості по цій кримінальній справі внесено до ЄРДР за № 12017040030000631. В ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року зазначено, що в ході проведення додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно виконати вказівки суду першої інстанції, які були підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Процесуальне керівництво досудовим слідством здійснюється Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 3. 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 із письмовим клопотанням про закриття кримінального провадження № 12017040030000631 за відсутністю у його діях ознак складу інкримінованих злочинів. Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 від 13 березня 23017 року у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що наразі по кримінальному провадженню № 12017040030000631 здійснюється виконання вимог, що містяться у постанові Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року та в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року.

Вважаю, що згідно з нормами чинного КПК України, до виконання у повному обсязі тих вказівок, що містять наведені вище постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року (неповнота досудового слідства), слідчий суддя не має повноважень із зобовязання слідчого чи прокурора закрити кримінальне провадження з підстав відсутності у діях особи ознак складу злочину. Також вважаю, що рішення про закриття кримінального провадження, як і про його відкриття, є прерогативою слідчого, що здійснює досудове слідство, чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво по кримінальному провадженню.

З тих підстав, що до цього часу на досудовому слідстві не виконано вказівки судів першої та апеляційної інстанцій, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову у задоволенні клопотання та зобовязання вчинити дії відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко