Ухвала суду № 66085197, 11.04.2017, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1331/14-ц

Провадження № 6/604/2/17

У х в а л а

11 квітня 2017 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі

секретарів судового засідання

ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника заявника ОСОБА_3

представника стягувача ОСОБА_4

представника ДВС ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиську Тернопільської області заяву ОСОБА_6 до стягувача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою до стягувача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, посилаючись на те, що 08 грудня 2015 року на підставі рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2015 року Підволочиським районним судом було видано виконавчий лист за № 2/604/6/15 на примусове стягнення з ОСОБА_6 в користь ПАТ «Ощадбанк» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 13 листопада 2007 року в сумі 47659,19 Євро, що еквівалентно 1185760,95 грн. та 3654,00 грн. судового збору. 25 січня 2016 року на підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 49919415. 21 грудня 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2015 року в частині стягнення пені скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду Апеляційної інстанції. 30 грудня 2016 року дана цивільна справа була повернута до апеляційного суду Тернопільської області для перегляду, тому на дату подання даної заяви рішення ще не набрало законної сили. Також посилається на те, що виконавчий лист № 2/604/6/15 від 08 грудня 2015 року не містить даних про розбивку суми стягнення на тіло кредиту, проценти та штрафні санкції (пеню), тобто не може бути виконаний у випадку зміни судового рішення Апеляційним судом Тернопільської області, а тому на думку заявника та її представника повинен бути виданий інший виконавчий лист. Посилаючись на ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист 2/604/6/15 від 08 грудня 2015 року про примусове стягнення з ОСОБА_6 в користь ПАТ «Ощадбанк» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 13 листопада 2007 року в сумі 47659,19 Євро, що еквівалентно 1185760,95 грн. та 3654,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні заявник та представник заявника зазначену заяву підтримали з мотивів у них викладених, просять її задоволити. Крім того доповнили, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 03 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк» задоволено частково. Резолютивну частину рішення Підволочиського районного суду від 04 вересня 2015 року в частині відмови у стягненні пені залишено без змін, змінивши у цій частині мотивувальну частину рішення.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» проти задоволення заяви категорично заперечила та пояснила, що рішення суду набрало законної сили 17 листопада 2015 року і банком 08 грудня 2015 року отримано виконавчий лист на примусове виконання даного рішення. Постановою державного виконавця від 25 січня 2016 року відкрито виконавче провадження та надано право боржнику у термін до 01 лютого 2016 року добровільно виконати судове рішення, однак ОСОБА_6 ухиляється від його виконання та сплати заборгованості за кредитним договором. 21 березня 2017 року повідомила Підволочиський районний відділ ДВС про суму заборгованості перед банком та додала копію рішення апеляційного суду Тернопільської області від 03 березня 2017 року, тобто зменшену суму, а тому будь яких підстав для закінчення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання немає. Крім того посилання представника заявника не узгоджуються із ч.5 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». З цих підстав просить у задоволенні заяви відмовити.

Представник відділу ДВС Підволочиського рай управління юстиції у Тернопільській області проти задоволення заяви заперечив, та у наданих письмових поясненнях вказав, що відповідно до п. 5 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження закінчується у випадку скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. В даному випадку рішення суду не скасован, а тому просить у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовити. Окрім того надав суду копію листа ПАТ «Державний ощадний банк України» про примусове виконання рішення суду із урахуванням рішення Апеляційного суду яким зменшено суму до стягнення на 2920,93 Євро, а тому будь яких перешкод для виконання судового рішення немає як і підстав визнавати виконавчий лист таким що не підлягає до виконання.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, міркування третіх осіб, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи у повній сукупності, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступних міркувань :

Згідно рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_6 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 13 листопада 2007 року в сумі 47659,19 євро, що еквівалентно 1185760,95 грн. та 3654 грн. судового збору.

Разом із тим як убачається із мотивувальної частини даного судового рішення апеляційна інстанція діючи на підставі ст. 303 ЦПК України, приходить до висновку, що в позові про стягнення пені в сумі 2920,93 Євро слід відмовити.

Згідно виконавчого листа виданого 08 грудня 2015 року Підволочиським районним судом у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 стягнуто в користь банку заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 13 листопада 2007 року в сумі 47659,19 євро, що еквівалентно 1185760,95 грн. та 3654 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Підволочиського рай управління юстиції від 25 січня 2016 року відкрито виконавче провадження та надано боржнику добровільно виконати дане рішення у строк до 01 лютого 2016 року.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 17 листопада 2015 року в частині стягнення пені скасовано, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 03 березня 2017 року резолютивну частину рішення Підволочиського районного суду від 04 вересня 2015 року в частині відмови у стягненні пені залишити без змін, змінивши в цій частині мотивувальну частину рішення.

Таким чином зменшено суму заборгованості що підлягає до стягнення з ОСОБА_6 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 13 листопада 2007 року на 2920,93 Євро.

Разом з тим, згідно листа ПАТ Державний ощадний банк України філії Тернопільське обласне управління від 21 березня 2017 року № 117-20-1211/288/457 адресованого начальнику Підволочиського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 в користь ПАТ Державний ощадний банк України філії Тернопільське обласне управління згідно виконавчого листа, складає 44738,26 євро, з яких: 40631,63 євро сума неповернутого кредиту та 4106,63євро заборгованість за процентами, тобто з урахуванням рішення суду Апеляційної інстанції від 03 березня 2017 року.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено видається один виконавчий лист.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Статтею 29 даного Закону передбачено випадки закінчення виконавчого провадження, зокрема пунктом 5 передбачено у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

Таким чином законодавець чітко визначив критерії за яких виконавчий документ повертається до суду який його видав, або визнається судом таким, що не підлягає до виконання.

Встановлені судом обставини та посилання заявника і її представника не ґрунтуються на вимогах Закону, оскільки виконавчий документ було видано на підставі Рішення Апеляційного суду Тернопільської області, котре в подальшому ухвалою ВСС України було частково скасовано, а саме в частині стягнення пені, хоча основна частину боргу залишена без змін, а тому стягувач подав заяву до відділу ДВС Підволочиського рай управління юстиції у Тернопільській області зменшивши суму, яка підлягає до стягнення відповідно до судового рішення, а відтак необхідності у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання,- суд не вбачає.

За вказаних обставин заява ОСОБА_6 до стягувача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 38, 39 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 210 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_6 до стягувача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк «України» в особі Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк», Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 5 днів з часу її проголошення.

Суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_7