Постанова № 66084981, 04.04.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р. Справа №818/137/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛА ІНТЕРНЕШНЛ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні та мотивує тим, що 08.12.2016 відповідачем за наслідками камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року на 62315 грн., застосовано штрафні санкції в сумі 15578,75 грн.

Вважає таке рішення протиправним. Підприємство займається виготовленням та експортом продукції, використовуючи давальницьку сировину, ввозить машини та обладнання для виробничих потреб в режимі тимчасового ввезення. Відповідно до вимог ст. 206 ПК України суми сплаченого податку включаються платником до податкового кредиту в періоді, в якому податок було сплачено. Відповідно до вимог Митного кодексу України у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний календарний місяць заявленого перебування на території України сплачується 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у випадку випуску цих товарів у вільний обіг. Вважає, що при перевірці відповідачем не взято до уваги вимог ст. 206 ПК України.

При тимчасовому ввезенні обладнання позивач здійснив оплату митних платежів, що підтверджується відповідними митними деклараціями. Перебування обладнання на території України було продовжено понад заявлений час, в зв'язку з чим подано аркуші коригування до митних декларацій та сплачено митні платежі у відповідності до вимог Митного кодексу України. Аркуші коригування є невід'ємною частиною митної декларації. Вони підлягають реєстрації, але на відміну від податкових накладних така реєстрація здійснюється митним органом. Аркуші коригування були надані на перевірку, але не взяті до уваги відповідачем.

Акт перевірки не відповідає вимогам до такого документу, є поверховим та не повним. Неякісне виготовлення акту перевірки призвело до винесення незаконного податкового повідомлення-рішення.

Просить визнати протиправними та скасувати акт перевірки від 18.11.2016, податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016. Також просить скасувати нарахування штрафних санкцій відповідно до повідомлення-рішення від 08.12.2016.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Подав заперечення проти позову, де вказує, що позивачем в податковій декларації за вересень 2016 року задекларовано до відшкодування ПДВ в розмірі 144 999 грн., які сформовано за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та кредиту за липень, серпень та вересень 2016 року. Проте згідно даних перевірки сума від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом звітного періоду є значно меншою. У зв'язку з чим правомірно зроблено висновок про завищення позивачем значення суми та податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному періодах. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність та зареєстрований платником податків, в тому числі податку на додану вартість. 18.11.2016 відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, щодо суми бюджетного відшкодування. За наслідками перевірки 08.12.2016 винесено податкове повідомлення-рішення № 00001101202 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 на 62315 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15578,75 грн. (а.с. 9-10).

З акту перевірки вбачається, що при її проведенні відповідачем зроблено висновок про невідповідність заявлених позивачем до відшкодування сум податку на додану вартість відомостям вантажних митних декларацій. Зокрема за липень 2016 імпортні операції позивача складали 73789,31 грн., за серпень 2016 - 0 грн., за вересень 1043,3 грн., що є меншим від заявленого в деклараціях з податку на додану вартість, тобто до податкового кредиту та до бюджетного відшкодування заявлено суми, які не підтверджуються належним чином оформленими вантажними митними деклараціями (а.с. 23-31). З такими висновками суд погодитись не може.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалось тимчасове ввезення на митну територію України обладнання, що використовувалось ним у виробничій діяльності в режимі часткового звільнення від оподаткування. На підтвердження цього позивачем надано копії вантажних митних декларацій № 807110000/2016/006637; 807110000/2016/008948; 807110000/2016/005014; 807110000/2016/012509 (а.с. 11-18). Крім того, 28.07.2016 позивачем подано аркуш коригування до декларації № 807110000/2016/006637, додатково нараховано до сплати 3027,42 грн. 29.09.2016 подано аркуші коригування до декларації № 807110000/2016/008948 на суму 993,8 грн. та № 807110000/2016/005014 на суму 29145,92 грн. 30.06.2016 подано аркуш коригування до декларації № 807110000/2016/005014 на суму 29146,92 грн. Аркуші коригування прийнято митним органом у встановленому порядку, що підтверджується відбитком особистої номерної печатки (а.с. 19-22). Відповідно до акту перевірки при аналізі імпортних операцій позивача встановлено відхилення між сплаченими митному органу сумами задекларованими платником та встановленими за результатами перевірки: за липень 2016 3027,7 грн., серпень 2016 29147 грн., вересень 2016 30140,7 грн., тобто не враховані відповідачем суми збігаються з сумами, зазначеними в аркушах коригування до вантажних митних декларацій (а.с. 25). Відповідно до довідки Харківської митниці ДФС зазначені суми були доплачені після закінчення митного оформлення за рахунок коштів передоплати (а.с. 61-62). Твердження позивача про те, що в ході перевірки не були враховані саме подані ним аркуші коригування та проведену за ними оплату суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 198 п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 п. 201.12 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до ст. 206 п. 206.7 п.п. 206.7.2 ПК України до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України: умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Відповідно до ст. 269 ч. ч. 1, 7 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N 450 затверджено Положення про митні декларації, відповідно до п. 33 якого за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. Відповідно до п. 37 Положення після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

З наведених норм вбачається, що оформлення аркушу коригування до декларації, внесення відомостей до баз даних та передача до відповідних органів податкової служби є обов'язком митного органу, а не платника. Оформлений належним чином аркуш коригування є невід'ємною частиною митної декларації. Таким чином, в ході перевірки відповідачем не взято до уваги частину митних декларацій позивача, оформлених у вигляді аркушів коригування. Враховуючи вимоги п.п. 206.7.2 ст. 206 ПК України, суд вважає правомірним включення позивачем сум сплаченого податку до податкового кредиту у тих періодах в яких така плата здійснювалась.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, тому суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08 грудня 2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 62 315 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15 578,75 грн.

Позивач просить також визнати протиправним та скасувати нарахування штрафних санкцій за повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 08 грудня 2016 та акт перевірки № 4568/20-30-12-02-10/40316603 від 18.11.2016. Суд вважає, що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Штрафні санкції застосовано податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 08 грудня 2016. Судом прийнято рішення про наявність підстав для його скасування. Вимога про окреме скасування штрафних санкцій, що застосовані тим же рішенням відповідача є зайвою.

Відповідно до ст. 2 ч.ч. 1,2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 3 ч. 1 п.п. 1, КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

З аналізу наведених норм вбачається, що предметом оскарження в адміністративній справі є рішення суб'єкта владних повноважень, яким порушуються права свободи чи інтереси позивача. Акт перевірки, який оскаржує позивач, є службовим документом у якому фіксується хід перевірки та її результати. Сам акт перевірки не покладає на позивача будь-які додаткові обов'язки, не звужує та не порушує його прав та інтересів. За таких обставин, суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 2 КАС України та не є предметом оскарження в адміністративній справі.

На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1600 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛА ІНТЕРНЕШНЛ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08 грудня 2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 62 315 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15 578,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛА ІНТЕРНЕШНЛ" судовий збір в розмірі 1600 грн., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Соп'яненко