Постанова № 66084959, 19.04.2017, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2017 р. 817/533/1713год. 37 хв. м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

заявника: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням

Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруський льон - Україна" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось з поданням щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Білоруський льон Україна» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ОСОБА_4 ТзОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» ОСОБА_3 відмовлено у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з питань дотримання валютного законодавства. Як наслідок таких неправомірних дій відповідача є адміністративний арешт його майна з подальшим підтвердженням цього арешту судом.

Представник заявника в судовому засіданні свої вимоги підтримав, просив задовольнити подання та підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення подання фіскальної служби.

Заслухавши представників сторін та дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТзОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» зареєстроване як юридична особа, код за ЄДРПОУ 37134791.

07 квітня 2017 року позивачем видано Наказ №323 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення на проведення перевірки №363/17-00-14-02 від 10.04.2017 року, відповідачем ОСОБА_4 ТзОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» ОСОБА_3 не було допущено співробітника фіскальної служби до проведення перевірки, про що було складено відповідний Акт відмови у допуску проведення перевірки від 11.04.2017 року №69/17-00-14-02-10.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України заявником 12.04.2017 року на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийняте Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна».

Відповідно до ст. 81 п. 81.1. ПК, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, за правилами наведеної статті ПК, посадова особа податкової інспекції має право приступити до проведення перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови предявлення таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки і службового посвідчення.

Ця ж стаття надає право платнику податків не допустити посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, якщо: 1) посадові особи ДПІ не предявили або не надіслали вище перелічені документи; 2) якщо такі документи оформлені з порушенням вимог, які висуваються до них ПК.

Статтею ст. 81 п. 81.1. ПК визначено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно із ст. 94 п. 94.1. п. 94.2. пп. 94.2.3. ПК, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом. Арешт майна може бути застосований, якщо зясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно ст. 94 п. 94.3. ПК, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до ст. 94 п. 94.5. ПК, арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Згідно ст. 94 п. 94.6. ПК, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна (94.6.1.); іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (94.6.2.).

На підставі цих норм ПК, 12.04.2017 року ГУ ДФС у Рівненській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, необхідною умовою для застосування адміністративного арешту майна, є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Суд не погоджується з позицією представників ТзОВ Торговий дім «Білоруський льон Україна», які недопуск до перевірки працівників ДФС обґрунтовували посиланням на Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено. Водночас, згідно з пп. 5, 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України субєктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. Заборона на проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на субєктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

Також згідно з п. 5 ст. 135 розд. І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПКУ) доповнено нормами п.п. 38.11 п. 38, згідно з якими тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і не можуть предявити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, як виняток із положень п. 44.3 та п. 44.5 ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків за місцем свого обліку подає до контролюючого органу повідомлення у довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому вказуються: обставини, які призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, календарні періоди (день/місяць/рік), а також загальний перелік первинних документів (у разі можливості, із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок стосовно зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків зобовязаний подати до контролюючого органу нове повідомлення із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не можуть бути перевірені контролюючим органом стосовно зазначених у повідомленні періодів, у тому числі після завершення антитерористичної операції.

Втрата документів, що не повязана з проведенням антитерористичної операції, не надає право платнику податків застосовувати положення п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зазначені в п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ положення застосовуються до платників податків, які станом на 1 грудня 2016 року здійснили зміну своєї податкової адреси з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, на іншу територію України.

Виходячи із аналізу наведених норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що платник податків не може застосовувати положення п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ стосовно календарних періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Суд погоджується із доводами ГУ ДФС у Рівненській області про те, що відповідач безпідставно відмовив його посадовим особам у проведенні перевірки, оскільки зовнішньоекономічні торгівельні операції підприємства щодо яких призначено перевірку не відбувались в період провадження господарської діяльності підприємством на тимчасово окупованій території.

Також суд не бере до уваги позицію представників юридичної особи щодо якої внесено подання про відмову судом в прийнятті подання в зв'язку з наявністю спору про право. Так, необхідність відмови в прийнятті подання останні мотивують пред'явленням позову про скасування наказу про проведення позапланової перевірки. Проте за заявленим позовом провадження в справі не відкривалось, відповідні ухвали в електронній системі діловодства суду відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ГУ ДФС у Рівненській області діяла правомірно, застосовуючи повний адміністративний арешт майна відповідача і враховуючи приписи ст. 94 п. 94.10. ПК, згідно яких після застосування керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу арешту майна, його обґрунтованість протягом 96 годин перевіряється судом, подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1833 ч. 8 КАС України, постанова суду підлягає негайному виконанню.

Одночасно з цим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

За таких обставин, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.160-162, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» (код ЄДРПОУ 37134791), застосованого рішенням Головного управління ДФС у Рівненській області № 84/10с/17-00-14-02-09 від 12.04.2017 року.

Відповідно до ч.8 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.