Постанова № 66084916, 12.04.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року Справа № П/811/247/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі колегії суддів Хилько Л.І., Жука Р.В., Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Агропроект" (позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №1011-3/9/443 від 06 лютого 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звинувачення відповідача щодо порушення ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Агропроект" приписів містобудівного законодавства, вважає необ'єктивними, упередженими та такими що суперечить приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим постанова №1011-3/9/1160 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 р., що винесена за результатами розгляду матеріалів справи згідно акту перевірки №11/2017ю-Ол від 24.01.2017р. та протоколу №7/2017ю-Ол від 24.01.2017р. є протиправною та підлягає скасуванню, з тих підстав, що ТОВ "Проектно-вишукувальний інститут "Агропроект" під час розроблення та передачі проектної документації замовнику не було допущено порушень законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить у задоволенні позову відмовити повністю з тих підстав, що оскаржувана постанова виесена відповідно до чинного законодавства за вчиненні правопорушення, передбачені ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» (а.с.40-42).

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, що не заперечувалось представником відповідача (а.с.63).

Ч.4 ст.122 КАС України вказує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, всебічно й повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п.1, 3, 9 частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Позивач на замовлення Управління освіти, молоді та спорту Олексаидрійської міської ради здійснював розробку проектно-кошторисної документації «Будівництво блочно-модульної котельні для теплопостачання будівлі ЗНЗ І-ІІІ ст. №2 ім. М. Горького з заміщенням природного газу на котли з альтернативним видом палива за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Пролетарська, 1 з заміною обладнання для заміщення споживання природного газу» (а.с.21-28).

30.01.2017 р. позивач поштовим зв'язком отримав матеріали Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, яке відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294, є територіальним структурним підпрозділом, а саме - Направлення для проведення позапланової перевірки №8 вказаного об'єкту від 17.01.2017 р. (а.с.12), Акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №11/2017ю-Ол (а.с.13-15), Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7/2017ю-Ол (а.с.16-17) та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №18/2017ю-Ол від 24.01.2017 р. (а.с.18-19).

Згідно вказаних матеріалів відповідач дійшов висновку, що позивачем як проектною організацією порушено вимоги ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації», а саме - проект розроблено без отримання технічних умов на приєднання до електричних мереж.

06.02.2017 р. відповідачем було винесено постанову №1011-3/9/443 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 144000 грн. (а.с.10-11).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у встановленому порядку, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно частин 1, 4 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» складовою вихідних даних проектної документації є, зокрема, технічні умови приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж. Технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно вимог п. 4.4 вказаних ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.

Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 року №32 передбачають необхідність отримання ТУ власне при приєднанні електроустановок замовників до електричних мереж електропередавальної організації з укладенням договору про таке приєднання, а також в разі приєднання електроустановок замовників до технологічних електричних мереж інших суб'єктів господарювання в рахунок зменшення дозволеної потужності або в межах резерву потужності існуючих трансформаторів такого суб'єкта господарювання.

Пункт 1.5 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 року №32 передбачає, що споживач має право без погодження з електропередавальною організацією та укладення договору про приєднання в межах дозволеної йому до використання потужності підключити власні струмоприймачі або струмоприймачі організації, яка виконує роботи або надає послуги цьому суб'єкту господарювання, за договором на його території.

Як зазначено безпосереднього в Акті перевірки, до складу вихідних даних Проекту входить, зокрема, лист Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради від 04.11.2014 р. № 13-21/21 та лист ТОВ «Олександрійське Агропроменерго» від 28.10.2014 р. №29 про погодження підключення проектуємої котельні (БМК) до існуючої електромережі навчального закладу з визначенням точки підключення та дозволеної потужності (10,7 кВт) існуючої електроустановки.

З огляду на викладене, вказане погодження балансоутримувача електроустановок та завдання на проектування замовника передбачали приєднання проектуємої котельні до існуючих власних інженерних мереж в межах дозволеної потужності, а відтак не потребували окремого отримання технічних умов (погодження) електропередавальної організації.

Лист ПАТ «Кіровоградобленерго» від 23.10.2014р., який носить виключно роз'яснювально-рекомендаційний характер, наданий на запит Замовника та не є результатом розгляду відповідних документів Замовника, жодних категоричних висновків з визначенням обов'язкових способів приєднання, необхідності отримання ТУ, як і посилання на конкретний об'єкт будівництва (начальний заклад), не містить (а.с.49).

Таким чином, відповідачем висновок про необхідність отримання технічних умов на приєднання до електричних мереж: зроблений безвідносно характеристик фактичного об'єкту будівництва, наданих вихідних даних на його проектування та без урахування наведених положень законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У відповідності до ч.І ст.2 цього Закону суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Враховуючи наведене, Позивачем під час розроблення та передачі проектної документації замовнику не було допущено порушень законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Згідно листа Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.01.2017 р. № 01-19/5/2, який визначений в направленні на перевірку підставою її проведення - вказано на необхідність перевірки дотримання вимог законодавства при будівництві та експлуатації об'єкту (наявність задимлення, осідання сажі, невідповідність температурного режиму), тобто виключно діяльності віднесеної до сфер відповідальності Замовника (Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради) та Генпідрядника (ТОВ «Захід-Схід-Енерго») (а.с.43).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В наказі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №2 «П» від 17.01.2017 р., предметом перевірки було визначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.44)

Частинами 4, 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного контролю здійснюють такий контроль у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, та зобов'язані забезпечити дотримання вимог Закону.

Стаття 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» педбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного субєкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок субєктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів субєкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності субєкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків субєкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення субєктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено вичерпні підстави позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) та імперативна заборона на проведення позапланових заходів з інших підстав.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно вимоги ч.4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» спосіб (процедура) та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Згідно п.п.9, 17, 18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Між тим, як вбачається з викладених обставини, вказана перевірка відносно позивача проведена без його повідомлення, відповідно, участі/присутності у її проведені. Жодних запитів щодо надання пояснень та матеріалів з питань, що виникли під час перевірки, позивач не отримував.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.

Згідно ч.3. ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2160 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 лютого 2017 року № 1011-3/9/443.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Агропроект" (код за ЄДРПОУ: 05455610) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судовий збір в сумі 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Л.І. Хилько

Судді Г.М. Момонт

ОСОБА_1