ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 квітня 2017 року м. Київ К/800/12501/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції Гришаєва Олександра Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулася до Заводського районного суду міста Миколаєва з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що постановою інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції Гришаєва О.О. від 23 лютого 2016 року серії ПС1 №918075 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважаючи вказану постанову незаконною, просила її скасувати.
Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 жовтня 2016 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Скасовуючи постанову інспектора патрульної поліції від 23 лютого 2016 року серії ПС1 №918075, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції зазначав, що наданий відповідачем доказ - відеозапис з нагрудної камери інспектора, фотознімки, беззаперечно не підтверджують порушення позивачем п. 15.9 «ґ» ПДР України, до того ж, під час складання протоколу позивачу не були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП (в графі підпис особи зазначено «не ознайомлена») й, з огляду на наведене, дійшов висновку про те, що постанова від 23.02.2016 року винесена відповідачем без додержання вимог закону.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що за змістом пункту 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга
Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів (частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши у судовому засіданні показання технічного запису (відеозапису з нагрудної камери реєстратора), фотофіксацію місцязнаходження автомобіля ОСОБА_2 та здійснених інспекторами патрульної поліції Гришаєвим О.О. і Орловською Ю.В. замірів відстані, встановив, що позивач, керуючи автомобілем Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1, в м.Миколаєві по проспекту Леніна, 27, здійснила зупинку ближче 10 м від краю проїзної перехрещуваної проїзної частини, чим порушила вимоги 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, тобто вчинив дії, за які передбачена відповідальність частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а отже, висновок суду апеляційної інстанцій про правомірність дій інспектора патрульної поліції Гришаєва О.О. щодо складення постанови від 23 лютого 2016 року серії ПС1 №918075 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, та, відповідно, законність вказаної постанови, є правильним.
Крім того, як вірно зазначено апеляційним судом, посилання суду першої інстанції на нероз'яснення інспектором патрульної поліції Гришаєвим О.О. позивачу її прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах, зокрема, згідно з даними технічного запису (11:40 хв.) інспектор почав ознайомлювати ОСОБА_2 з її правами, проте остання заявила, що їй все зрозуміло і відмовилася від подальшого ознайомлення її з правами, водночас у постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначила про те, що її взагалі не було ознайомлено з правами та обов'язками.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції Гришаєва Олександра Олександровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник
Судове рішення № 66084775, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/1228/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: