Постанова № 66084695, 19.04.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Оборонова І.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" квітня 2017 р. Справа № 560/1399/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Моніча Б.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, представника позивача ОСОБА_3 на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "06" березня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку призначеної пенсії за віком ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області з позовом у якому просив визнати рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області №81/02-2 від 08.12.2016р. по відмові в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові з оплати судового збору в розмірі 551,20 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 06 березня 2017р. позов задоволено частково.

Визнано рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Рівненської області №81/02-2 від 08.12.2016р. по відмові ОСОБА_4 в проведенні перегляду призначеної їй пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постарждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним.

Стягнуто з Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області (смт. Зарічне вул.Лесі Українки, 3, Рівненської області, код ЄДРПОУ 40379045) на користь ОСОБА_4 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню двадцять копійок) сплачених судових витрат шляхом їх безспірного списання у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апелянт - представник позивача просить суд скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі.

Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії та з 26.09.2001 перебуває на обліку у Зарічненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, з 08.09.2003 отримує пенсії за віком.

Судом встановлено, що після ознайомлення із матеріалами пенсійної справи ОСОБА_4 стало відомо, що через неврахування її права, як потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, на пільги по визначенню стажу, які дають право на призначення пенсії в повному розмірі та на надбавку за перевищення такого стажу в розмірі передбаченому ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було враховано.

В подальшому, 30.11.2016 року вона звернулася із заявою до пенсійного органу про проведення перерахунку призначеної пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, листом від 08.12.2016 року №81/02.2. пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку призначеної пенсії через відсутність підстав для застосування п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погодившись з відмовою, 29 грудня 2016 року ОСОБА_4 оскаржила її до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області по відмові ОСОБА_4 у проведення перерахунку призначеної пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним, а вимоги позивача - обгрунтованими. Однак, позов у частині відшкодування судових витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки договір про надання правової допомоги та квитанція про оплату адвокатських послуг, не може бути підставою для відшкодування вказаних витрат.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 15 Закону №1788-ХІІ передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ст. 25 Закону № 1058-IV, коефіцієнт страхового стажу також обчислюється за формулою, з врахуванням таких показників, як сума місяців страхового стажу та величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Статтею 40 Закону № 1058-IV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 цієї статті, в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, в якій враховуються наступні показники: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць, страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

Беручи до уваги, що Законом № 1058-ІV передбачено можливість обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що позовні вимоги про застосування при перерахунку пенсії позивачу норм ч.1 ст.27 Закону № 1058-ІV є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають право громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом аналогії закону на підставі ч.7 ст. 9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування".

Особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.

З дослідженої у судовому засіданні пенсійної справи № 126802 вбачається, що згідно протоколу від 09 жовтня 2001 року ОСОБА_4 було призначено з 26 вересня 2001 року пенсію за вислугу років. Згідно розрахунку стажу, загальний стаж позивача складає 31 рік 10 місяців 16 днів. 08.09.2003 року, на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсії Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеного законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Згідно із цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, що позивачу як особі потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, якій призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для розрахунку понаднормовий стаж пенсію слід обчислювати виходячи з величини 20 років для чоловіків і за кожен рік роботи понад встановлений 20-ти річний строк збільшувати пенсію на 1% заробітку але не вище 75 % заробітку.

У відповідності до ст. 94 КАС України, суд вірно стягнув з бюджетних асигнувань Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору при зверненні до адміністративного суду в розмірі 551,20 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 коштів на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, з системного аналізу положень статей 87, 90, 94 КАС України, статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" вбачається, що до витрат пов'язаних з розглядом справи в адміністративному процесі (зокрема в частині витрат на правову допомогу) відносяться витрати понесені стороною у судовому засіданні під час судового розгляду справи.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді - в межах судового розгляду справи. А на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено Договір №1 від 05.12.2016 про надання юридичних послуг (26-27), за яким ОСОБА_4 сплатила аванс у розмірі 500 грн., що підтверджено копією квитанції № 37 від 06.12.2016 (а.с.17).

Також, до вказаного Договору був складений акт виконаних робіт від 03.01.2017, який передбачає вивчення та наліз матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4, підготовка виготовлення та подання заяви до пенсійного органу, подання адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_3 звертався до пенсійного органу з заявою про захист прав ОСОБА_4, подавав позов, брав участь у судових засіданнях, тобто виконував усі умови визначені Довогором №1 від 05.12.2016 та Актом до нього.

Відтак, колегія суддів вважає, що витрати на правову допомоги в сумі 500 грн. у відповідності до ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та ст. 90 КАС України підлягають відшкодуванню ОСОБА_4

Посилання суду першої інстанції на постанову КМ України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» є безпідставним, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, вказана постанова не регулює питання компенсації витрат на правову допомогу враховуючи зміни внесені постановою КМ України №127 від 22.02.2012.

Вказане суд першої інстанції залишив поза увагою, а тому у відповідності до ст.202 КАС України постанова у частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити, постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "06" березня 2017 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти у цій частині нову постанову.

Стягнути з Зарічненського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області (смт. Зарічне вул.Лесі Українки, 3, Рівненської області, код ЄДРПОУ 40379045) на користь ОСОБА_4 500 грн. (п'ятсот гривень) сплачених судових витрат на правову допомогу шляхом їх безспірного списання у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Зарічненського обєднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34100

3- відповідачу/відповідачам: Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вул.Л.Українки,3,смт.Зарічне,Рівненська область,34000

4-третій особі: - ,