Ухвала суду № 66084651, 11.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р.Справа № 820/6723/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 820/6723/16

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (Нововодолазького відділення) форми «Ш» від 18.08.2016 року № 0002060 про накладення на позивача штрафу у розмірі 20% в сумі 869,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 820/6723/16 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправим та скасовано повідомлення - рішення Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2016 р. № 0002060.

Відповідач, Південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийняті оспорюваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що позивачем в порушення п. 295.3 ст. 295, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України було сплачено із затримкою податкових зобовязань з єдиного податку з фізичних осіб на 76 днів задекларованих в звітній декларації платника єдиного податку за 2015 рік від 28.01.2016 року №9274480317 грошового зобовязання в сумі 4435,29 грн., що має наслідком накладення штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, а тому вважає податкове повідомлення - рішення від 18.08.2016 року № 0002060 винесено правомірно. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 820/6723/16 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14 липня 2016 року Південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ОСОБА_1, про що було складено акт №50/20-20-13/НОМЕР_1 від 14.07.2016 року (а.с.18-20).

Під час перевірки було встановлено несвоєчасна сплата позивачем єдиного податку за декларацією № НОМЕР_2 від 28.01.2016 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 18 серпня 2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002060, яким позивачу за несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобовязань з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4345,29 грн., було застосувано штраф (20%) в сумі 869,00 грн.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції платнику єдиного податку, який в повній мірі вчасно сплачував податок в розмірі, належному до сплати, в звязку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Для платників єдиного податку третьої групи податковим (звітним) періодом згідно абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України є календарний квартал.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Системний аналіз вищезаначених правових норм вказує на те, що відповідальність за виправлення інформації податкових декларацій в частині зміни розміру податкових зобов'язань наступає тільки в разі подання уточнюючої податкової декларації в зв'язку з виявленням факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. В разі ж завищення податкових зобов'язань в податкових деклараціях та фактичної сплати суб'єктом господарювання податків в розмірах, визначених Податковим кодексом України, відповідальність платника податків не наступає.

З матеріалів справи встановлено, що подана позивачем декларація № НОМЕР_2 від 28.01.2016 року, містила в собі помилку, у зв'язку із чим, позивачем 05.05.2016 року була подана уточнена декларація, якою позивач зменшив податкове зобовязання на помилкову зазначену суму 4335 грн.

Отже, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, виконав приписи наведених вище норм Податкового кодексу України, самостійно виявивши помилку в раніше поданій ним податковій декларації від 28.01.2016 року, самостійно надав уточнюючі розрахунки до них, однак відповідач безпідставно нарахував штрафні санкції йому як платнику єдиного податку.

При обрахуванні суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобовязання, відповідач днем сплати вважав день подання уточнюючого розрахунку. Правомірність таких дій відповідачем нормативно не обґрунтовано та не доведено.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення від 18.08.2016 р. № 0002060.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 820/6723/16 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017р. по справі № 820/6723/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.