ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2017 року м. Київ К/800/29709/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016р. у справі №808/176/16 за позовом ТОВ "Кліон" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010104/2 від 13.07.2015р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/00133 від 13.07.2015р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняті Київською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010104/2 від 13.07.2015р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00133 від 13.07.2015р.
На постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016р. надійшла касаційна скарга Київської міської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" (Покупець) та Пелагіа АС (Продавець) укладено Контракт №162S/2014P відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність ТОВ «КЛІОН» свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти. Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Поставка товару здійснюється у відповідності до положень Інкотермс 2010 року. Безпосереднім відправником товару може бути інша компанія про що зазначається в інвойсі на поставку товару. Ціна товару зазначається в інвойсах на кожну партію товару. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 50000000 доларів США. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок або в формі акредитиву.
Згідно інвойсу № 10033162 від 06.07.2015, товар, що поставлявся - морожена скумбрія ціла 400-600 г у кількості 975 картонних короби по 20 кг, вага нетто - 19500 кг, ціна - 1,52 доларів США, загальна вартість товару - 29640 доларів США. Умови поставки: FCA Клайпеда, Литва; дата відвантаження - 28 тиждень 2015; умови оплати: відстрочення платежу 45 календарних днів з дати виставлення інвойсу. Крім того зазначено, що можливі зміни в графіку платежів за узгодженням сторін.
13.07.2015р. з метою митного оформлення товару позивачем по електронній системі MD Office™. MDDeclaration до М/п "Східний термінал" Київської митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 № 125110011/2015/009464 довідковий №2628 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 658604 грн. 56 коп. (1,54 доларів США за 1 кг).
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт № 162S/2014P від 19.12.2014; інвойс від 06.07.2015 № 10033162; калькуляція постачальника від 06.07.2015; прайс-лист від 04.07.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна 0000990 від 07.07.2015; довідка про транспортні витрати б/н від 07.07.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 13.07.2015 серії ЄРД-00 № 203445; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 07.07.2015 № LT0171243/L2-7228; сертифікат походження № 403602 від 06.07.2015; сертифікат якості № 72 від 06.07.2015; експортна декларація №15LTLU9000ЕК021513 від 07.07.2015р.
Митна вартість товару визначена декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 13.07.2015р. № 125110011/2015/009464, Київською митницею ДФС надіслано повідомлення до ТОВ «КЛІОН», що під час перевірки сформовано обов'язкові ризики 101-1, 103-1, 105-2, 107-2, які стосуються перевірки документів щодо визначення рівня митної вартості товару та класифікації товару згідно УКТЗЕД. Позивачу пропонувалось надати додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару); договір на перевезення товару; якщо товар страхувався - витрати на страхування; висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики.
У відповідь на вказане повідомлення, ТОВ «КЛІОН» надало заяву № 06/02-699 від 13.07.2015р., відповідно до якої зазначило, що підприємство на даний час не має можливості надати додаткові документи стосовно підтвердження рівня митної вартості товару.
13.07.2015р. Київською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010104/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом за ціною товару у сумі 1,84 доларів США за кілограм.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що метод за ціною договору не застосовується тому, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження числових значень складових митної вартості. Метод за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів не був використаний у зв'язку з відсутністю митних оформлень ідентичних та аналогічних товарів. Метод на основі віднімання та додавання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю даних щодо основних складових вартостей матеріалів та витрат.
Київською митницею резервний метод застосований з урахуванням інформації, наявної в митному органі (Рішення про коригування МВ від 14.05.2015 № 11205100000/2015/000090/1, від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, 03.06.2015 № 112050000/2015/000105/2 - товар оформлений за рівнем митної вартості 1,84 доларів США за кілограм). Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00133 від 13.07.2015 за поданою митною декларацією № 125110011/2015/009464 від 13.07.2015р.
02.09.2015 позивачем у відповідності до статті 55 Митного кодексу України надано додаткові документи: висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-396 від 10.08.2015; лист 06/02-1045 від 02.09.2015; рахунок № VIS152 від 13.07.2015; договір 2015МЭ/3М від 02.01.2015; договір 152-П від 01.07.2015; лист б/н від 18.08.2015р.
Розглянувши додатково подані документи, 15.09.2015р. Київською митницею ДФС надано відповідь № 7707/2/10-70-60-47 відповідно до якої зазначено, що вказані документи містять розбіжності та невідповідності: 1) положеннями розділу 2 договору на перевезення від 02.01.2015 № 2015МЭ/3М «організація перевезень» передбачено оформлення заявки на перевезення із зазначенням відомостей щодо обсягів вантажу та вартості перевезення. Проте вказана заявка для підтвердження числового значення митної вартості товару до митниці не подавалась; 2) виявлено невідповідність між сумами транспортних витрат, зазначених в довідці про транспортні витрати від 07.07.2015 б/н та рахунку на оплату перевезення від 13.07.2015 № VIS152; 3) відомості, вказані у рахунку на перевезення від 13.07.2015 № VIS152, містять суперечливу інформацію щодо вартості перевезення. Так, відповідно до пунктів 1, 3 вказаного рахунку, загальна вартість транспортних послуг з перевезення вантажу за маршрутом: м. Клайпеда - пункт пропуску на державному кордоні України Нові Яриловичі (відстань 874 км) складає 9000 грн. Разом з цим, відповідно до пункту 4 вказаного рахунку, загальна вартість перевезення маршрутом: пункт пропуску Нові Яриловичі - м. Київ (відстань близько 205 км) складає непропорційно більшу суму, а саме: 27000 грн. Загальна сума за перевезення вказана в розрахунку: 36000 грн.; 4) згідно інформації в експертному висновку ОИ-396 від 10.08.2015, ринкову вартість вказаного товару визначено на умовах FCA-Клайпеда (Литва), без врахування транспортних витрат до кордону України.
З урахуванням встановлених розбіжностей, Київською митницею прийняті Рішення про коригування митної вартості товару та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення залишено без змін.
Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження вартості послуг з перевезення товару від м. Клайпеда до м. Київ, ТОВ «КЛІОН» було надано до митного оформлення довідку перевізника б/н від 07.07.2015 розрахунку транспортних витрат, що становили 9000 грн. Вказані транспортні витрати охоплюють маршрут з м. Клайпеда до пункту перетину кордону Нові Яриловичі, що також відповідає витратам зазначеним у рахунку № VIS152 в якому загальна сума транспортних послуг та транспортно-експедиційних послуг за межами України (м. Клайпеда-Нові Яриловичі) становить також 9000 грн. Позивачем при митному оформленні товару заявлено його митну вартість у розмірі 658604 грн. 56 коп., що становить вартість товару - 649604 грн. 56 коп. та вартість витрат на транспортування до місця ввезення товару на митну територію України - 9000 грн.
Наданий експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-396, який виготовлений у відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП, містить ціновий діапазон на аналогічну продукцію та ціна поставленого товару знаходиться в межах встановлених на міжнародному ринку цін на морепродукти, а отже вказаний висновок підтверджує, що задекларована ціна на поставлений ТОВ «КЛІОН» товар, є такою, що визначена правомірно та залежить від певного ринку морепродуктів, постачальника, тощо.
Розмір витрат на поставку придбаної ТОВ «КЛІОН» продукції підтверджено додатково наданими документами, наявними в матеріалах справи та поданих до митного оформлення.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши надані позивачем до митного оформлення документи, дійшли вірного висновку про те, що ті документи, які об'єктивно міг надати декларант, дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.
Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Київської міської митниці відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 66084403, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 06.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/176/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: