Ухвала суду № 66084084, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2017 року м. Київ К/800/6851/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі №803/1154/16 (876/9403/16) за позовом Державного підприємства «Турійське лісове господарство» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017, позовні вимоги Державного підприємства «Турійське лісове господарство» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області 04.03.2017 звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення відж сплати судового збору, а касаційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв'язку з недотриманням останнім вимог частини п'ятої статті 213 КАС України, зокрема, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі та копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - до 03.04.2017.

Згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102919040030, яким надіслано Головному управлінню Державної фіскальної служби у Волинській області копію ухвали від 09.03.2017, вручене адресату 16.03.2017.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області надіслано копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому порушено питання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №803/1154/16 (876/9403/16) фінансування з Державного бюджету України.

На момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 відповідачем виконано частково, зокрема, не надано документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судового рішення.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі №803/1154/16 (876/9403/16).

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі №803/1154/16 (876/9403/16) за позовом Державного підприємства «Турійське лісове господарство» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

3. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна