Ухвала суду № 66083786, 19.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/2953/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Андрощук Є.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

19 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Мед-сервіс Львів", ТОВ "Мобіжук" до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування дозволу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 5 від 20 червня 2006 року,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2015 року ТОВ "Міронекс" звернулось до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позов до Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправним та скасування дозволу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 5 від 20 червня 2006 року.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 18 січня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Міронекс" задоволено.

Постановою Старокостянтинівського районного суду від 02 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням третя особа - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

19 квітня на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Міронекс" є власником готелю "Случ", розташованого за адресою: Хмельницька область м. Старокостянтинів вул. Острозького,10, що підтверджується договором купівлі - продажу цілісного майнового комплексу від 28 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М., а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34322651 від 28 лютого 2015 року.

Зазначений готель розташований на земельній ділянці площею 1623 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1, власником якої є Старокостянтинівська міська рада.

На підставі договору оренди від 12 травня 2015 року, вказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Міронекс" на строк до 01 березня 2020 року.

Судом першої інстанції встановлено, що на відстані 6,7 м від будівлі готелю "Случ", що розташований по вул.Острозького, 10 в м. Старокостянтинів, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться мала архітектурна форма кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_2 та використовується нею для торгівлі.

Кіоск розміщений на підставі дозволу Старокостянтинівської міської ради №5 від 20.06.2006 року на земельній ділянці площею 7,5 кв.м за адресою АДРЕСА_2, що належить Старокостянтинівській міській раді Хмельницької області та до 01.03.2017 року перебуває в оренді у ОСОБА_2, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 25.04.2014 року.

30 квітня 2015 року ТОВ "Міронекс" звернулось до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області з вимогою демонтажу ряду кіосків, в тому числі і кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить ОСОБА_2

Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області листом від 02.06.2015 за №47/18-41-1113/2015 відмовив у задоволенні скарги ТОВ "Міронекс", посилаючись на законність встановлення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Вважаючи такі дії протиправними ТОВ "Міронекс" звернувся із цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області видала дозвіл на розміщення малої архітектурної форми №5 від 20.06.2006 року з порушенням існуючих на той час державних будівельних норм (п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"). Що стосується вимог щодо зобов'язання Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області демонтувати малу архітектурну форму - кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_2, то суд першої інстанції зазначив, що оскільки кіоск належить ОСОБА_2, то правових підстав покладати обов'язок по його демонтажу на Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

На час видачі ОСОБА_2 дозволу №5 від 20.06.2006 року на розміщення малої архітектурної форми кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, діяли Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 жовтня 2000 року №227 (далі Правила).

Відповідно до п.2 Правил, у Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів; дозвіл на розміщення малої архітектурної форми (далі - дозвіл), складений за формою згідно з додатком 2, - документ, що дає право суб'єкту підприємницької діяльності на розміщення малої архітектурної форми, який видається органом містобудування та архітектури за умови виникнення права на земельну ділянку; стаціонарна мала архітектурна форма - одноповерхова споруда площею до 30 кв. м, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, - кіоск, одноповерховий павільйон тощо; місце розміщення малої архітектурної форми (далі - місцерозміщення) земельна ділянка несільськогосподарського призначення, право на яку набувається суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до земельного законодавства.

Пунктом 14 Правил було передбачено, що орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність паспорта прив'язки малої архітектурної форми державним будівельним нормам і видає суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми в тижневий термін після подання до органу містобудування та архітектури документів, визначених у пункті 3.

Малі архітектурні форми повинні розміщуватися з дотриманням вимог актів законодавства, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Під час їх розміщення на територіях, прилеглих до об'єктів зовнішнього транспорту, у межах червоних ліній вулиць і доріг у разі невідповідності їх параметрів та розташування наявної забудови вимогам державних стандартів, норм і правил визначаються умови щодо блокування малих архітектурних форм із павільйонами зупинок громадського транспорту, існуючими спорудами, прив'язки до лінії існуючої забудови в курдонерах між будинками та інші умови (п.18 Правил).

Органи містобудування та архітектури визначають відповідні умови під час розміщення малих архітектурних форм у випадках, згаданих у пункті 18, на підставі схеми розміщення малих архітектурних форм, розробленої з урахуванням безпеки транспортного і пішохідного руху, розташування існуючої забудови (п.19 Правил).

На момент видачі ОСОБА_2 дозволу на розміщення малої архітектурної форми №5 від 20.06.2006 року нормативними документами в галузі будівництва були ДБН360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Згідно з таблицею 1 Додатку 3.1 ДБН360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" протипожежна відстань між громадськими будівлями ІІ та ІVа ступеня вогнестійкості повинна становити не менше 10 м, а між громадськими будівлями ІІ ступеня вогнестійкості не менше 6 м.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №393/016 від 14 вересня 2016 року вбачається, що розміщення кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що по АДРЕСА_2 не відповідає 3.1 ДБН360-92**, що є порушенням п.п.1.1 1.14 Правил пожежної безпеки затвердженого наказом МВС від 30 грудня 2014 року № 1417, а саме відстань між кіоском та готелем має становити мінімум 10 м при існуючих 6,7 м.

У дослідній частині висновку судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що відповідно до таблиці Д.1 додатку Д ДБН В.1.1.7-2002 кіоск "ІНФОРМАЦІЯ_1" відноситься до ступеня вогнестійкості ІVа, будівля готелю "Случ" - до ступеня вогнестійкості ІІ; ширина пішохідної частини вулиці навпроти готелю "Случ" складає 11,9 м; відстань від кіоску» ІНФОРМАЦІЯ_1 до проїжджої частини вулиці Острозького складає 2,3 м; стіна будівлі готелю зі сторони кіоску має віконні та дверні прорізи; до будівлі готелю "Случ" наявний підїзд зі сторони вулиці, а також із тильної сторони.

Таким чином, на момент встановлення (20 червня 2006 року), розміщення малої архітектурної форми кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_2 не відповідало вимогам державних будівельних норм, а саме: відстань від кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" до готелю "Случ" складає менше 10 м, що не відповідало п.3.13 ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Відстань від кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" до проїжджої частини вул.Острозького складає менше 5 м, що не відповідає п.27 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи на час її проведення розміщення малої архітектурної форми кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований по АДРЕСА_2 будівельних норм та інших нормативних документів у галузі будівництва, а саме: відстань від кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" до готелю "Случ" складає менше 10 м, що не відповідає п.1.14 Правил пожежної безпеки в Україні, п.5.4 ДБН В.2.2-23-2009 "Підприємства торгівлі" та п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції щодо протиправності дозволу на розміщення малої архітектурної форми № 5 від 20.06.2006 року.

Оскільки вищезазначений кіоск належть ОСОБА_2, то підстави щодо покладення обов'язку по його демонтажу на Старокостянтинівську міську раду Хмельницької області відсутні.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Білоус О.В.