Ухвала суду № 66083733, 14.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

14.03.2017 К/800/7307/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд"

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2017

у справі № 813/4592/16

за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

до Публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд"

про стягнення коштів з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрзахідвуглебуд" 10.03.2017 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2017 у справі № 813/4592/16.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог ч. 2 ст. 212 та ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Звертаючись 10.03.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою товариство клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги не заявляє. Одночасно відповідач вказує, що ухвала суду апеляційной інстанції від 10.02.2017 була отримана ним наручно 22.02.2017, не надаючи доказів на підтвердження цього доводу.

Також всупереч вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим.

Згідно з п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.

За подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 5 пп. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено тільки одну підставу для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати - майновий стан сторони.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідач посилається на відсутність коштів на сплату судового збору, що обмежує здійснити оплата судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте докази на підтвердження об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату судового збору станом на дату подання касаційної скарги доказів (виписки з поточних рахунків у національній валюті та в іноземній валюті; довідка банку про залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку юридичної особи тощо), відповідач не надає.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2017 у справі № 813/4592/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева