Ухвала суду № 66083522, 18.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 р.Справа № 820/6701/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об`єднання "Індекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. по справі № 820/6701/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об`єднання "Індекс"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об`єднання "Індекс" (далі - ТОВ "ВТО "Індекс", позивач), звернувся до суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Київська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.11.2016 р. № 0002701401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об'єднання "Індекс" - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Учасники адміністративного процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 18.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що фахівцями відповідача на підставі наказу від 10.10.2016р. №905, направлень від 10.10.2016р. №394, №395, згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п.61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 75.1 ст. 75, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Виробничо-технічне об'єднання "Індекс" з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 01.02.2016р. №4-56 за період з 01.02.2016 р. по 01.10.2016 р., результати якої викладені в акті №3054/20-31-14-01-07/36455198 від 24.10.2016 р.

Як вбачається із вказаного акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об'єднання "Індекс" на виконання умов контракту від 01.02.2016р. №4-56, відвантажено товар на загальну суму 12586,5 євро, згідно з МД №807100001/2016/001467 від 14.04.2016р. з граничним терміном сплати - 13.07.2016 р. Валютна виручка за вказаною митною декларацією від нерезидента надійшла на валютний рахунок позивача 05.09.2016 р. у сумі 5000,0 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою в 54 календарних дні та 09.09.2016 р. у сумі 7586,5 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою у 58 календарних днів.

Таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем порушено ст. 1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-Вр "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями по контракту від 01.02.2016р. №4-56 за період з 01.02.2016р. по 01.10.2016р.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002701401 від 04.11.2016 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, в тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 58538,33 грн.

Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 р. №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що остання діяла в період з 05.03.2016 р. до 08.06.2016 р. включно.

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016р. № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 90 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 07.06.2016р. № 342 набрала чинності з 09.06.2016 р. та діяла до 14.09.2016 р. включно.

Разом з тим, п. 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" збільшено строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із 90 до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 набрала чинності з 29.07.2016 р.

Як вбачається із акту перевірки, та встановлено в ході розгляду справи, ТОВ "Виробничо-технічне об'єднання "Індекс" на виконання умов контракту від 01.02.2016р. №4-56, відвантажено товар на загальну суму 12586,5 євро, згідно з МД №807100001/2016/001467 від 14.04.2016р. з граничним терміном сплати - 13.07.2016 р. Валютна виручка за вказаною митною декларацією від нерезидента надійшла на валютний рахунок позивача 05.09.2016 р. у сумі 5000,0 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою в 54 календарних дні та 09.09.2016 р. у сумі 7586,5 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою в 58 календарних днів.

Таким чином, на думку контролюючого органу, позивачем порушено статтю 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент фактичного перетину товаром митного кордону, за результатом якого складається митна декларація.

Наведені вище норми Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" узгоджуються із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка передбачає, що строки зарахування валютної виручки починають перебіг саме із дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Водночас ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено строк зарахування виручки резидента в іноземній валюті, який з урахуванням спеціальних строків, визначених постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016р. № 342, становить 90 днів, а його перебіг безпосередньо пов'язаний із датою митного оформлення продукції, що експортується.

Як вже було зазначено, 90-денний строк проведення розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту товарів, які передбачені в ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", діяв до 28.07.2016 р., оскільки 28.07.2016 р. прийнято постанову Правління Національного банку України № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якою із 29.07.2016 року вказані строки збільшено до 120 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

В ході розгляду справи встановлено, що, виконуючи умови контракту, позивач відвантажив на користь нерезидента товар згідно митної декларації №807100001/2016/001467 від 14.04.2016 р.

Таким чином, граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією є 13.07.2016 р. (13.04.2016 року + 90 днів).

Згідно з п. 2.2 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Отже, виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, саме оформлення митної декларації є тим юридичним фактом, із яким законодавець пов'язує початок перебігу строків для повернення виручки в іноземній валюті, визначених чинним законодавством на момент його настання (момент настання юридичного факту). Оформлення митної декларації №807100001/2016/001467 відбулося 14.04.2016 р., тобто в період чинності постанови Правління Національного банку України, якою встановлено 90-денний строк.

Станом на 14.07.2016 р. за розрахунками по контракту (за операцією, здійсненою 14.04.2016р.) утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 12586,5 євро, граничний строк погашення якої минув 13.07.2016 р.

Таким чином, 14.07.2016 р. є днем виникнення порушення, яке кваліфікується як таке саме виходячи із норм постанови Правління Національного банку України, якою було встановлено 90-денний строк для розрахунків в іноземній валюті, тобто норм, які діяли як на момент виникнення юридичного факту (оформлення митної декларації), так і на момент виникнення порушень (перевищення граничних строків).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якими збільшено строки надходження валютної виручки з 90 до 120 днів, з огляду на таке.

Постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 року № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" набрала чинності 29.07.2016 р.

Водночас, подія порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями в іноземній валюті за митною декларацією №807100001/2016/001467 від 14.04.2016р. настала 14.07.2016 р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Вказане, зокрема означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 Конституційний суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Як зазначив Конституційний Суд України, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Однак, постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" жодної вказівки щодо надання зворотної дії в часі даному нормативно-правовому акту не містить.

Відповідно до п. 1.1 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Таким чином, починаючи із 14.07.2016 р. нараховувалась пеня, оскільки мав місце факт порушення строку розрахунків за експортною операцією.

Відтак, приймаючи до уваги, що граничний 90-денний строк розрахунків за проведеними позивачем експортними операціями закінчився, а порушення законодавства в сфері розрахунків в іноземній валюті мали місце до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", норми останньої до спірних правовідносин в частині продовження строків розрахунків до 120 днів не застосовуються.

З огляду на викладене, доводи позивача про застосування до спірних правовідносин норм постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" є безпідставними, оскільки така не має зворотної дії у часі щодо правовідносин, які мали місце до її прийняття.

Окрім того, відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеній в рішенні від 09.02.1999р. по справі № 1-7/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Необхідно зауважити, що подія порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями в іноземній валюті настала 14.07.2016 р., а тому для кваліфікації вказаного порушення повинен застосовуватись нормативно - правовий акт, який був чинним на момент такого порушення, а саме постанова Правління Національного банку України, яка передбачала 90-денний строк розрахунків.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на лист Національного банку України від 10.08.2016р. за № 22-0003/67025, оскільки його адресовано банківським установам України та їх об'єднанням. Крім того, вказаний лист не є нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері розрахунків в іноземній валюті, та носить інформаційний для банківських установ характер.

Крім того, як вже зазначалося вище, зворотна дія в часі постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" могла б мати місце лише у випадку прямої вказівки про це в тексті самої постанови, а не в листі Національного банку України від 10.08.2016р. № 22-0003/67025, який носить інформативний характер.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне об`єднання "Індекс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2017р. по справі № 820/6701/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.04.2017 р.