Ухвала суду № 66083497, 11.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р.Справа № 820/4662/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/4662/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"

до Харківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИТАН» (в подальшому - ТОВ «ТИТАН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (в подальшому - Харківська ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 24 лютого 2016 року №0000122200 (Форма «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 117 836,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 58918, 00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 р. по справі № 820/4662/16 позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ТИТАН» зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Харківській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «ТИТАН» є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля фармацевтичними товарами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Судовим розглядом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність згідно ліцензії від 29.08.2013 №193203, яка видана Державною службою України з лікарських засобів, термін дії якої з 13.08.2013 р. та якою надано право ТОВ «ТИТАН» на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, господарська діяльність здійснюється у аптечних закладах, об'єднаних торговою маркою «Аптека Здоров Я», які розташовані у м. Харкові та Харківській області. Крім лікарських засобів, в аптечних закладах позивачем реалізуються вироби медичного призначення та супутні товари згідно Переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи, який затверджено наказу МОЗ України від 06.07.2012 №498. (т.1 а. с.88).

Харківською ОДПІ проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «ТИТАН» з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Джамп» за період лютий 2015 року, ПП «МЕГАСТРОЙ 2012» за період травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 29.01.2016 №72/20-23-22-04-10/30588785 (т.1 а.с. 11-29), яким встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податквого кодексу України, в результаті чого підприємству донараховано ПДВ на загальну суму 117836 грн. , у т.ч. за лютий 2015 року у розмірі 117836 грн. Порушень по взаємовідносинам з ПП «МЕГАСТРОЙ 2012» не встановлено.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Харківською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 24.02.2016 №0000122200, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 176754 грн., в т.ч. за основним платежем 117836 грн. та штрафними санкціями - 58918 грн. (т.1 а. с.17-18).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що оскаржуване податкове повідомлення рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. "а" п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «ТИТАН» (покупець) та ТОВ «Джамп» (постачальник), укладено договір постачання від 01.04.2011 р. № Т-01/04 та додаткові угоди, умовами яких передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «ТИТАН» прийнято ТМЦ, а саме: різноманітні гігієнічні засоби та сплатила за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.168-174), а ТОВ «Джамп» виписана податкова накладна (т.2 а. с.164-166).

Наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними підтверджено, що товар був поставлений постачальником на адреси аптечних закладів ТОВ «ТИТАН» (т.1 а.с.143-249).

Оприбуткування позивачем придбаного у ТОВ «Джамп» товару підтверджується, наданими позивачем оборотно сальдовими відомостями по рахунку 631 за лютий 2015 року (т.2 а.с.244-246).

Судовим розглядом встановлено, що придбання вказаного товару - гігієнічних засобів у ТОВ «Джамп» було здійснено позивачем для використання у власній господарській діяльності шляхом роздрібної торгівлі через аптечні заклади, об'єднаних торговою маркою «Аптека Здоров Я» та розташованих у м. Харкові та Харківській області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова накладна, виписана ТОВ «Джамп», відповідає вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Джамп" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу, що підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість за лютий 2015 року.

Таким чином, ТОВ «Джамп» - виконав свої зобов'язання за вказаним вище договором, а ТОВ «ТИТАН» прийняло ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На час укладання та виконання зазначеного вище договору поставки від 01.04.2011 р. № Т-01/04 ТОВ «ТИТАН» та його контрагент ТОВ «Джамп» були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість (т.1 а.с. 142).

Наявність у позивача - ТОВ «ТИТАН» матеріально - технічних ресурсів підтверджується реєстром місць провадження діяльності з оптової торгівлі та роздрібної торгівлі лікарських засобів, що свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - роздрібної торгівлі лікарськими засобами та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування позивачем податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Крім того, відповідачем не подано доказів, що первинна документація позивача не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», та не доказано, що вищезазначені товари позивач використав в іншій діяльності підприємства ніж у господарській.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/4662/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.