Ухвала суду № 66083433, 12.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 р.Справа № 638/18123/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2017р. по справі № 638/18123/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова

про зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

10 листопада 2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському (Шевченківському) районі м. Харкова від 03.11.2016 року №16719-02/26 щодо відмови йому, ОСОБА_1, РН ОКПП №2266519614, пенсійне посвідчення Серія ААА № 279483, у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії), зобовязавши Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському (Шевченківському) районі м. Харкова здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок його пенсії в розмірі 90% від суми місячного заробітку нарахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який згідно довідки прокуратури Луганської області від 25.10.2016 року № 18-679 вих16 станом на 01 грудня 2015 року складає 12.658грн. 37 коп. (дванадцять тисяч шістсот пятдесят вісім гривень тридцять сім копійок).

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2017 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова від 03.11.2016 року №16719-02/26 щодо відмови ОСОБА_1, РН ОКПП №2266519614, пенсійне посвідчення Серія ААА № 279483, у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії).

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, в розмірі 90% від суми місячного заробітку нарахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який згідно довідки прокуратури Луганської області від 25.10.2016 року № 18-679вих 16 станом на 01 грудня 2015 року складає 12.658 грн. 37 коп., та здійснити відповідні виплати без обмеження її максимального розміру.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 у 2006 році після звільнення з органів прокуратури України у звязку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії) набув право на пенсію у розмірі 90% від суми заробітної плати, чинної на час роботи на посаді працівника прокуратури.

12.09.2006 року він отримав пенсійне посвідчення Серія ААА № 279483 і до теперішнього часу перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дзержинському (на теперішній час Шевченківському) районі м.Харкова.

31.10.2016 року він звернувся до Управління ПФУ в Дзержинському (Шевченківському) районі м. Харкова з письмовою заявою про перерахунок йому пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та надав довідку прокуратури Луганської області від 25.10.2016 року № 18-679 вих16 про розмір його заробітної плати, яка станом на 01 грудня 2015 року складає 12658 грн. 37 коп.

Управлінням ПФУ в Дзержинському (Шевченківському) районі м.Харкова листом від 03.11.2016 року № 16719-02/26 йому було відмовлено у перерахунку пенсії на тій підставі, що з 01.06.2015 року відповідно до п.5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 01.06.2015 року № 213-УІІІ, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена згідно Закону України «Про прокуратуру».

Позивач не погодився із відмовою відповідача та оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, рішення відповідача є неправомірним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтвердженні матеріалами справи, грунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, згідно з положеннями статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та іншими нормативно-правовими актами.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII Про прокуратуру.

Приписи частин дванадцятої, сімнадцятої статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.91р. №1789-XII, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України Про прокуратуру, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).

Пунктом 16 розділу III Прикінцеві положення цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.

Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.

Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються колегією суддів як невиправдане втручання у право заявника.

Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2016 року у справі № 553/4290/15-а відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру у розмірі 90 відсотків від середнього заробітку, вказаного у довідці прокуратури Полтавської області № 18-385/ вих./16 від 07.07.2016 року, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що для перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відтак, зміни, внесені до Закону України Про прокуратуру після призначення позивачу пенсії, в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, висловленими, зокрема, в постановах від 10 грудня 2013 року №21-348а13, від 17 грудня 2013 року №21-445а13, в постанові від 01.07.2014р. по справі № 21-244а14.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Щодо посилань відповідача на те, що з 01.06.2015 року норми Закону України Про прокуратуру, в тому числі ті, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій прокурорським працівникам, скасовано на підставі Закону № 213-VIII, у зв`язку з чим підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні, колегія зазначає таке.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , Про статус народного депутата України , Про Кабінет Міністрів України , Про судову експертизу , Про національний банк України , Про службу в органах місцевого самоврядування , Про дипломатичну службу , Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.2015 р. стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Крім цього, в тексті вказаного Закону чітко визначено, що з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України. При цьому, право на перерахунок пенсії виникло ще при призначенні пенсії, а отже з 01.06.2015 р. перешкоди для перерахунку призначеної пенсії відсутні.

Крім того, з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, яка видана прокуратурою Луганської області від 25.10.2016 року № 18-679 вих16.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2017р. по справі № 638/18123/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2017 р.