Ухвала суду № 66083256, 19.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 квітня 2017 року№ 876/3039/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н. В., перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2016р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано термін 30 днів з моменту отримання даної ухвали для усунення виявлених недоліків.

Як вбачається із матеріалів справи, повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме копії вищевказаної ухвали, апелянт отримав 13.03.2017 року. Проте, вказані в заяві (клопотанні) підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є необгрунтованими. Тому, строк на апеляційне оскарження пропущений без поважних причин.

Суд вважає таке клопотання необгрунтованим, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ч.3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. При цьому, у випадку повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.

Поряд з цим, суд переконаний в тому, що скаржник, у випадку повернення первісної апеляційної скарги, повинен вживати невідкладних заходів щодо усунення недоліків, які стали причиною повернення останньої.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, суд наголошує на тому, що своєчасність фінансування органів державної влади та їх видатків є безпосереднім обов'язком держави. При цьому, суд не визнає відсутність коштів для сплати судового збору як поважну причину для поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у рішенні Європейського суду з справ людини у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

У даній справі відповідач просить не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Європейський суд з прав людини у згаданому абзацом вище рішенні також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Вивчаючи матеріали справи, судом встановлено, що відповідачу було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги під час первинного оскарження судового рішення, однак такий жодних заходів не вживав, відтак на усунення недоліків не спромігся.

Суд також наголошує на значному розриві в часі між первинним та повторним поданням апеляційної скарги.

Покликання відповідача на зміни, внесені Верховною Радою України, до Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення Пенсійного фонду України та його територіальних органів від сплати судового збору як на підставу для поновлення строку оскарження судового рішення, суд розцінює як абсолютно необґрунтовані та як недобросовісне використання права на оскарження судового рішення за рахунок встановлених Законом України «Про судовий збір» пільг щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи ту обставину, що станом на 19 квітня 2017 року вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2017 року апелянт не виконав та не усунув недоліки апеляційної скарги суд прийшов до висновку, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

в задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду.

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н. В.