КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23802/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представників уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» № 015-14501-230215 від 23 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1); зобов'язання відповідача 1 включити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів відповідача 2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відповідно до закону; зобов'язання відповідача 1 подати до відповідача 2 додаткову інформацію про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування всіх належних коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів відповідача 2, за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» від 23 лютого 2015 року № 015-14501 - 230215.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 05 квітня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представники відповідачів подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянтів, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна відповідача 1 підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга відповідача 2 підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню в частині, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 23.02.2015 року ОСОБА_3 з ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» № 015-14501-230215.
Згідно платіжного доручення № 46297937 від 23 лютого 2015 банк прийняв грошові кошти в сумі 5 000 доларів США на вкладний (депозитний) рахунок позивача № 26305113030769, який був відкритий відповідно до п. 1.6. вказаного вище Договору.
За умовами договору № 015-14501-230215 вклад залучається на строк по 09.03.2015 року включно (п. 1.3. договору).
Як встановлено судом, 02.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 року включно.
Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 року було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».
Відповідач 1 своїм листом № 8821/2502 від 23.09.2015 року повідомив позивача про те, що згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин договору банківського вкладу (депозиту) № 015-14501-230215 від 23.02.2015 року, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3, є нікчемним, та звернув увагу позивача на те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Позивач звертала увагу суду на те, що станом на момент звернення до суду, ПАТ «Дельта Банк» не повернув їй суму депозиту, а відповідачами усупереч приписів чинного законодавства, незважаючи на неодноразові звернення позивача, останню не включено до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з чим, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Ч. 3 ст. 12 Закону № 4452-VI, визначені повноваження виконавчої дирекції Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами.
В силу ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
У відповідності до частин 5 та 6 ст. 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
У відповідності до наведеного вище Закону розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14).
Згідно пунктів 3,4 розділу ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Крім того, в силу ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем 1 в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення зазначених вище договорів банківського вкладу.
Крім того, в ході розгляду справи уповноваженою особою ФГВФО не надано доказів, які б свідчили, що укладені позивачем правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб банку з приводу укладення вказаного Договору.
Відсутність вказаних обставин дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком.
Натомість, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на поточний рахунок позивача в АТ «Дельта Банк» грошові кошти були зараховані до запровадження тимчасової адміністрації банку. Відповідачами не надано доказів того, що зазначені кошти фактично не вносилися, або були внесені з порушенням існуючого законодавства, тощо.
Поряд з цим судова колегія зазначає, що доводи відповідача 1, якими він обумовлює нікчемність правочину можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (рахунку) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом, однак, доказів визнання договору недійсним суду не надано.
Таким чином, відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення 14, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Надання уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
За відсутності підстав нікчемності правочину уповноважена особа Фонду зобов'язана була надати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів звертає увагу, що Порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження.
Натомість, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зобов'язання судом першої інстанції уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є помилковим. Належним способом захисту є саме зобов'язання уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача. У зв'язку з чим, абзац 3 резолютивної частини постанови суду першої інстанції підлягає зміні.
Щодо вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів вважає їх передчасними, оскільки Фонд формує Загальний реєстр вкладників на підставі Переліку або додаткової інформації, які формуються Уповноваженою особою Фонду. В даному випадку Фонд не отримував ні Переліку вкладників з відомостями про позивача, ні додаткової інформації про позивача, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивача та, відповідно, підстави для задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, змінити вказану постанову. За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у відповідності до ст. 205 КАС України постанова суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача 2 включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в позові.
Також, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року було відстрочено відповідачу 2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом. Таким чином, відповідачу 2 потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 071, 84 грн. (1 218 грн. х 0,4 х 2 вимоги х 110 %).
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні даної позовної вимоги ОСОБА_3 - відмовити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року змінити та викласти в наступній редакції: «зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування всіх належних коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» № 015-14501 -230215 від 23 лютого 2015 року.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 071, 84 (тисяча сімдесят одна) грн. (вісімдесят чотири) коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Бєлова Л.В.
Судове рішення № 66083128, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/23802/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: