Ухвала суду № 66083019, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4824/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та картки відмови,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 січня 2017 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/000077/2, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00133. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що документи, подані позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та декларантом не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, а тому митним органом правомірно не застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець, Україна) та ТОВ «Айдіес Боржомі Грузія» (продавець, Грузія) було укладено контракт №CT20-001/1501 від 13 січня 2015 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує окремими партіями товари у визначеному асортименті (п.1.1 контракту). Кількість товару визначається при кожному замовленні за угодою сторін (п.1.2 контракту).

Відповідно до п.2.1 контракту ціна на умовах СІР Одеса Західна, при транспортуванні товару в звичайних вагонах чи контейнерах складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,43 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,51 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,40 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,58 доларів США.

Загальна вартість кожної партії визначається при кожному замовленні (п.2.3 контракту). Продавець має право переглянути будь-яку ціну визначену контрактом (і його додатками) у будь-який час (п.2.5 контракту).

Згідно п.3.1 контракту покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75-ти днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі Україна.

Відповідно п.п.5.2, 5.3 контракту поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах СІР Одеса Західна, згідно із Інкотермс-2010. Поставка здійснюється в залізничних вагонах та/або в контейнерах до ст.Одеса Західна.

Додатковою угодою №2 від 10 червня 2015 року до контракту №CT20-001/1501, зокрема, викладено п.5.3 контракту наступним чином - поставка товару по даному контракту здійснюється вантажними автомобілями, в залізничних вагонах та/або в контейнерах на адресу: м.Одеса, вул.Аеропортовська, 9.

За умовами додаткових угод №1 від 02 березня 2015 року та №3 від 12 червня 2015 року до контракту №CT20-001/1501, визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США.

Для митного оформлення товару митним брокером позивача подано до оформлення митну декларацію від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/116769 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною контракту, до якої додано наступні документи:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №356830 від 18 листопада 2015 року;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 13 листопада 2015 року №GE20150374;

- пакувальний лист від 13 листопада 2015 року №б/н;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02 березня 2015 року №1;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10 червня 2015 року №2;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12 червня 2015 року №3;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501;

- договір про надання послуг митного брокера №Т822/15 від 25 червня 2015 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 18 листопада 2015 року;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю №2730 від 18 листопада 2015 року;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 13 листопада 2015 року №GEO 2015 01/003983;

- лист про ексклюзивність від 15 жовтня 2014 року;

- копію митної декларації країни відправлення №С2674 від 18 листопада 2015 року.

За наслідком розгляду поданих декларантом документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/000077/2.

В графі 33 вказаного рішення зазначено обставини прийняття та джерела, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість, у тому числі невірно визначено митну вартість товару. Подані для здійснення митного контролю документи, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені у ч.1 ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно до умов поставки «СІР Одесса Западная», які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 13 листопада 2015 року №GE20150374, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів. Також, виходячи з того, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (України) є ексклюзивним дистрибютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі», та відповідно до положень додаткової угоди від 02 березня 2015 року №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501, в якому ціна товару і, як наслідок, митна вартість товарів була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену митну вартість. Відповідно до положень ст.53 МК України на письмову вимогу органу доходів і зборів декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Також, відповідно до ч.6 ст.53 МК України, декларанту запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. На письмову вимогу органу доходів і зборів декларантом не надано довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Також, у додатково поданому полісі страхування від 28 січня 2015 року №00837 зазначено «страховий період 28.01.2015-04.03.2015», таким чином, страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару. Враховуючи вищевикладене, в органі доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Керуючись положеннями ч.4 ст.57 МК України та у відповідності до ч.5 ст.55 МК України, з декларантом проведено процедуру консультації з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 МК України. За результатами проведеної консультації декларанту запропоновано застосувати резервний метод митної вартості відповідно до ст.64 МК України (митна декларація від 29 липня 2015 року №10025002/2015/057525).

За результатами перевірки митної декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00133.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована, рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Київською міською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов'язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст.257 МК України).

В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

З матеріалів справи вбачається, що під час подання митної декларації від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/116769 позивачем до митного органу було подано відповідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, однак митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, що було виконано позивачем.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

З рішення про коригування митної вартості товарів від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/000077/2 вбачається, що відповідач не погодився із застосуванням обраного позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору у зв'язку з тим, що подані для здійснення митного контролю документи, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені у ч.1 ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів, та існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену митну вартість. Запропоновано декларанту подати: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Разом з тим, відповідно до умов контракту від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501 та додаткових угод до нього №1 від 02 березня 2015 року та №3 від 12 червня 2015 року визначено, що ціна товару складає: за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,33 л - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,75 л - 0,50 доларів США. Також умовами контракту передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах Інкотермс 2010 СІР Одеса Західна. Повна оплата кожної партії товару здійснюється протягом 75 днів з моменту митного оформлення товару в Одесі.

За умовами СІР (фрахт/перевезення та страхування оплачено до) Інкотермс 2010 обов'язок страхування товару покладається на продавця, таким чином, саме продавець укладає договір страхування та сплачує страхові платежі. Отже, витрати на страхування за умовами поставки СІР Інкотермс 2010 є включеними в ціну товару, що поставляється, а тому у відповідача були відсутні підстави для зобов'язання позивача подати до митного органу страхові документи.

Окрім того, позивачем були надані до Київської митниці ДФС копії відкритого полісу страхування вантажу №00837 від 28 січня 2015 року (страховий період становить 28 січня 2015 року - 04 березня 2015 року) та угоду від 04 березня 2015 року №/AG 15/026+1, укладену ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (продавцем) із ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп» (страхувальником), на предмет внесення змін до відкритого полісу №00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування №ICG/AG 15/026 від 28 січня 2015 року та виданого на основі вищевказаного полісу до 04 березня 2016 року.

Відповідно до листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» від 27 березня 2015 року №LT32-591/1503 продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.

З урахуванням умов контракту від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501, відповідно до якого повна оплата кожної партії товару здійснюється протягом 75 днів з моменту митного оформлення товару в Одесі, у позивача на момент здійснення митного оформлення імпортованого товару був відсутній обов'язок щодо проведення оплати за поставлений товар.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №54 від 04 грудня 2015 року на загальну суму 79867,92 доларів США, згідно якого платником є ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», отримувачем - IDS BORJOMI GEORGIA LLC, призначення платежу - контракт від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501, зокрема по інвойсам від 13 листопада 2015 року №GE20150373 - №GE20150375 (до яких входить інвойс від 13 листопада 2015 року №GE20150374).

З наявної в матеріалах справи копії прайс-листа постачальника товару вбачається, що зазначений прайс-лист діє з 02 березня 2015 року та ціни наведені за умовами поставки в Україну на умовах СІР Одеса Західна (Інкотермс 2010) та відповідають цінам, зазначеним в додаткових угодах №1 від 02 березня 2015 року та №3 від 12 червня 2015 року до контракту від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.

Частиною 4 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Частина 5 ст.58 МК України, встановлює, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою від 13 листопада 2015 року №GE20150374, пакувальним листом до рахунку-фактури від 13 листопада 2015 року №GE20150374, додатковими угодами №1 від 02 березня 2015 року та №3 від 12 червня 2015 року до контракту від 13 січня 2015 року №CT20-001/1501, прайс-листом, діючим з 02 березня 2015 року, інформаційним листом від 26 березня 2015 року №LT32-589/1503, а також експортною вантажною митною декларацією країни відправлення ТД 1 від 18 листопада 2015 року №С-2674 підтверджено, що подані документи містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товару також підтверджується наявним в матеріалах справи експертним висновком Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати від 06 листопада 2015 року №ОЭ- 8/427, відповідно до якого ринкова вартість товару становить: мінеральна вода «Боржомі» 0,5л в скляній пляшці - 0,44 доларів США; мінеральна вода «Боржомі» 0,33л в скляній пляшці - 0,37 доларів США; мінеральна вода «Боржомі» 0,75л в РЕТ пляшці - 0,5 доларів США; мінеральна вода «Боржомі» 0,5л в РЕТ пляшці - 0,34 доларів США.

Щодо посилання апелянта на існуючий взаємозв'язок між покупцем і продавцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки в митного органу наявна інформація, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Відповідно до ч.ч.12-15 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не заперечує, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «Айдіес Боржомі Грузія» є пов'язаними між собою особами, так як ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є ексклюзивним дистриб'ютором продукції «Borjomi» на території України.

Водночас, позивач зазначає, що взаємозв'язок ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «Айдіес Боржомі Грузія» не вплинув на ціну товару, а бізнес-рішення щодо зменшення ціни товару з укладання відповідної угоди було прийнято у зв'язку з непрогнозованим та значним зниженням курсу гривні по відношенню до долару США та з метою збереження ринку збуту.

Крім того, інформація, взята митним органом з раніше поданої позивачем митної декларації із вищою митною вартістю ідентичних товарів, не є належним обґрунтуванням взаємопов'язаності покупця і продавця, яка начебто вплинула на митну вартість товару.

Таким чином, у відповідності до ст.58 МК України позивач визначив митну вартість товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягає сплаті постачальнику, з урахуванням витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на страхування цих товарів.

В своєму рішенні про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000077/2 від 30 листопада 2015 року відповідач зазначає, що митна вартість визначена на підставі інформації, яка наявна в органах доходів і зборів (митній декларації від 29 липня 2015 року №100250002/2015/057525).

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Посилання апелянта на непідтвердження позивачем сплати постачальнику товару роялті за використання торгівельного знаку «Боржомі» є безпідставним, оскільки не впливає на заявлену митну вартість товару, та з наданих позивачем документів вбачається, що ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» являється членом непідприємницької юридичної особи ASSOCIATION «GEORGIAN GLASS AND MІNERAL WATER», яка є власником колективної торгівельної марки «Боржомі» та відповідно до п.5.2 Статуту ASSOCIATION «GEORGIAN GLASS AND MІNERAL WATER» члени асоціації мають право користуватися колективними торгівельними марками, що належать асоціації без необхідності отримання будь-яких дозволів.

У відповідності до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, натомість, відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей та не довів наявність підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №100250005/2015/000077/2 від 30 листопада 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, як і прийнята на підставі такого рішення картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250005/2015/00133.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 30 листопада 2015 року №100250005/2015/116769, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.