Ухвала суду № 66083011, 13.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26245/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2016 року закрито провадження у справі, виходячи з того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, письмові заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, беручи до уваги позицію Верховного суду України, висловлену у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній адміністративній справі, так як вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, адже підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.7 цієї статті суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із вищезазначеного слідує, що суб'єктом владних повноважень можуть виступати органи державної влади, а також юридичні особи публічного права, наділені владно-управлінськими функціями з метою реалізації публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що Фонд підзвітний Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Національному банку України.

Відповідно до ст.6 Закону Фонд гарантувань вкладів фізичних осіб у межах своїх функцій та повноважень здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Отже, відповідно до вищевказаних норм Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом публічного права, який створюється розпорядчим актом органу державної влади з метою реалізації публічних інтересів держави в сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, здійснює нормативне регулювання, що відображається у прийнятті нормативно-правових актів з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Частиною 2 ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що спір, предметом якого являється перевірка законності дій та рішень посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання покладених на неї владно-управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави на відповідність законам України та іншим нормативно-правовим актам, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 16.02.2016 року №21-484а15 та від 15.06.2016 року у справі №826/20410/14, на які посилається суд першої інстанції як на підставу для закриття провадження у справі, Верховний Суд України дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно, спори, які виникають на етапі ліквідації банку підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Частиною 3 ст.2 даного Закону встановлено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є правовідносини, врегульовані Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», який є спеціальним, та, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини, які складаються між Фондом, банками та Національним банком України.

Відповідно, правові аспекти застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» є відмінними, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження.

З аналізу наведених правових норм випливає, що даний адміністративний спір підсудний адміністративним судам та має розглядатися за правилами, встановленими КАС України.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підсудність даної справи господарським судам.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі, проте згідно до ч. 2 ст. 211 КАС України заперечення проти неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18.04.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.