Ухвала суду № 66082843, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12503/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Бабенка К.А.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Ощадбанк України" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Ощадбанк України" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з тим, позивачем було заявлено клопотання про забезпечення доказів у справі шляхом зобов'язання Кабінету Міністрів України надати до суду визначені у клопотанні документи, інформацію, а також відповіді на поставлені позивачем питання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів у адміністративній справі № 826/12503/16.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2017 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення доказів у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14 лютого 2017 року було подано заяву про забезпечення доказів у справі № 826/12503/16, в якій останній просить зобов'язати відповідачів надати йому повну інформацію про кількість звернень по місяцях, роках та в порядковому номері з 2010 року по даний час щодо банківського вкладу; забезпечити дотримання прав людини та законів України; зобов'язати Державу-гаранта надати повну інформацію по банківських грошових вкладах згідно договору, що підтверджується основним документом «Ощадною книжкою»: №91551-43368; №91551-46898 №97601019197 станом на 01 січня 1990 року та №9951101459; надати повну інформацію про 40% компенсацію вкладів населення в установах Ощадного банку СРСР від 01 березня 1991 року на суму їх залишку згідно указу Президента від 22 березня 1991 року «Про компенсацію населенню втрат від знецінення заощаджень у зв'язку з одноразовим підвищенням роздрібних цін»; надати повну інформацію про банківський грошовий вклад станом на 02 січня 1992 року по всіх рахунках: №91551-43368; №91551-46898 №97601019197, №9951101459 та на їх підставі по компенсаційних рахунках, тобто зазначити їх вартість станом на 02 січня 1992 року; надати повну інформацію про вартість вкладів по всіх ощадних книжках, у тому числі і не виданих; надати повну інформацію про всіх операціях, що проводились по банківських рахунках згідно наявних та не наявних ощадних книжках у період з 01 березня 1991 року по даний час, починаючи з 01 жовтня 1997 року - щоквартально та щорічно; надати повну інформацію щодо відсутності компенсаційних ощадних книжок з 01 березня 1991 року по даний час; зобов'язати Кабінет Міністрів України та Ощадний банк України надати офіційне пояснення в частині порушення верховенства права і закону, Конституції України, міжнародних договорів та надати з цього приводу обґрунтовану відповідь; зобов'язати Кабінет Міністрів України надати офіційне пояснення щодо зазначених порушень законодавства; зобов'язати Ощадний банк України надати всі звернення, що надходили на адресу Банку через усі органи державної влади по місяцях, роках, в нумерованому порядку, та всі відповіді на них; надати досконалу характеристику у відповідності до яких нормативно-правових актів дані відповіді готувались та чим керувався банк при підготовці надання таких відповідей; зобов'язати Кабінет Міністрів України установити винних у скоєнні злочину проти держави Україна та її народу; зобов'язати Кабінет Міністрів України надати розпорядження відповідним органам звернутися до міжнародних організацій про надання допомоги на міжнародному рівні розслідувати з 1992 року по даний час всі злочини; зобов'язати Державу здійснити повний розрахунок відновлених у повному обсязі грошових банківських вкладів по всіх рахунках без винятку згідно ощадних та компенсаційних книжок, які мають право бути реальними вкладами; зобов'язати Кабінет Міністрів України надати офіційну відповідь на якій підставі і чим керується Держава при невиконанні рішення Конституційного Суду України.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів виходив з того, що заява позивача не відповідає вимогам ст.75 КАС України, оскільки заявником не вказано обставини, що можуть бути підтвердженні визначеними у клопотанні доказами, а також не зазначено обставин, які б свідчили про те, що надання таких документів може стати неможливим або ускладненим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч.1 ст.73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Частиною 1 ст.75 КАС України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. При цьому, отримання та дослідження певних доказів є безумовним для об'єктивного та всебічного вирішення спору.

Таким чином, заявник повинен довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або ускладненою. Суд не може здійснити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб'єкта доказування.

З матеріалів даної справи вбачається, що заявник вимагає отримання певних відповідей від відповідачів, однак ним не надано доказів звернення за цими відповіддями безпосередньо до відповідачів, зокрема до Кабінету Міністрів України, не надано доказів, що відповідачі не можуть задовольнити вимогу заявника щодо отримання тих чи інших доказів, чи надання тієї чи іншої інформації, розпорядником якої вони являються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.

Таким чином, суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваного судового рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2017 року не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Бабенко К.А.

Повний текст ухвали виготовлено - 10.04.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бабенко К.А

Вівдиченко Т.Р.