Постанова № 66082439, 19.04.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2017 р. Справа № 918/1260/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, Сокол Д.С. довіреність в справі;

відповідача - Авраменко С.В., довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 у справі № 918/1260/16 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 у справі №918/1260/16 (суддя Войтюк В.Р.) позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" про визнання недійсним рішення загальних зборів, задоволено. Визнано недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж", оформлене протоколом № 1 від 17 вересня 2016 року.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивач на зборах учасників товариства 17.09.2016 не був присутнім, оскільки збори не відбулися у зв`язку із відсутністю кворуму, про що стало відомо після реєстрації учасників 17 вересня 2016 року о 11 год. в кабінеті № 478 по вул. Біла, 5а, м. Рівне, в листі реєстрації засновників, так як на той час були присутні лише два засновники - ОСОБА_1 та представник ПВЗН "Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. ак. С. Дем`янчука" ОСОБА_6. Дані обставини підтверджуються реєстром учасників (засновників) Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж". Відтак, у зв'язку з відсутністю позивача на зборах присутні могли бути учасники, які складають лише 50 % статутного капіталу від указаної кількості, при необхідній умові більше 60 % статутного капіталу.

З сукупного аналізу норм діючого законодавства, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" зафіксованих протоколі зборів засновників № 1 від 17 вересня 2017 року, а саме про визнання незадовільною роботу директора коледжу ОСОБА_1, звільнення з посади директора ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну дії контракту та призначення виконувати обов`язки ОСОБА_7 з 20 вересня 2016 року та надання йому всіх прав в тому числі і підписання усіх документів від імені коледжу, проведення ревізії фінансово-господарської діяльності коледжу - є обґрунтованими, а тому задоволені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.2016 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог.

Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зазначає, що матеріалами справи, а саме, листом-повідомленням від 15.07.2016, описом вкладеного ф.107 поштового відділення №18 м. Рівне від 15.07.2016 на ім`я ОСОБА_1, фіскальним чеком №33018 від 15.07.2016, підтверджується, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів засновників у встановлений статутом та законом спосіб, тобто, що коледжем дотримано вимоги норм закону щодо способу повідомлення засновника ОСОБА_1, про час, місце та порядок денний загальних зборів. Крім того, реєстром учасників, які беруть участь у загальних зборах 17.09.2016, де є підпис ОСОБА_1, долученим до матеріалів справи, підтверджується участь позивача в загальних зборах.

Так, на підтвердження даних обставин, посилається на п.19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.12.2008 №13 в якому зазначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Відповідно, апелянт вважає, що у позивача не було підстав звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, передбачених статтею 1 ГПК України, оскільки, між позивачем та Приватним вищим навчальним закладом "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" були відсутні правовідносини в якості директора коледжу з моменту звільнення позивача з посади директора коледжу, а отже, не було прав та охоронюваних законом інтересів, які могли бути порушені.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2017, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Філіпова Т.Л, суддя Олексюк Г.Є. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16.03.2017 о 11:00 год.

13.03.2017 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 у справі №918/1260/16 без змін, а скаргу ТОВ ПВНЗ "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" без задоволення.

15.03.2017 на адресу суду від ТОВ ПВНЗ "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" надійшла заява якою відповідач просить долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач в судовому засіданні 16.03.2017 підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні 06.02.2017 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 розгляд справи відкладено на 06.04.2017 о 10:30 год.

Зобов`язано сторін по справі надати суду до 04.04.2017 наступні документи: а) ОСОБА_1: письмові пояснення з урахуванням наказів №5-К від 31.01.2013 та №23-К від 01.04.2013; для огляду в судовому засіданні - оригінал реєстру учасників (засновників) Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 17.09.2016 та оригінал трудової книжки ОСОБА_1; для огляду в судовому засіданні оригінали наказів №5-К від 31.01.2013 та №23-К від 01.04.2013; б) Товариство з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж": оригінали документів, які були додані до відзиву на позовну заяву (вх.№28416/16 від 26.12.2016); належним чином завірену копію статуту Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю); письмові пояснення з урахуванням наказів №5-К від 31.01.2013 та №23-К від 01.04.2013 в контексті кадрового обліку товариства; для огляду в судовому засіданні оригінали наказів №5-К від 31.01.2013 та №23-К від 01.04.2013; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) за період з 01.02.2013 року по 17.09.2016 року; належним чином завірену копію контракту про призначення директором ОСОБА_1 з 02 квітня 2010 року терміном на п`ять років.

03.04.2017 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2017 про долучення до матеріалів справи наступних документів: витяг з наказу ПВНЗ "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" від 31.01.2013 №5-К про звільнення; витяг з наказу ПВНЗ "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" від 01.04.2013 №23-К про переведення на роботу на громадських засадах; лист від 29.09.2016 №208 та конверт; лист від 03.10.2016 №212 та конверт; письмове пояснення з урахуванням наказів №5-К від 31.01.2013 та №23-К від 01.04.2013; реєстр учасників (засновників) зборів від 17.09.2016; копія статуту Приватного вищого навчального закладу "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж"; копія протоколу №19 від 25.03.2010; витяг з ЄДРЮОФОПГФ; штатний розпис на 2012-2013 роки. Крім того в даній заяві відповідач зазначає, що оригінал протоколу №19 від 25.03.2010 надати суду немає можливості, оскільки, у розпорядженні відповідача знаходяться документи, які до 17.09.2016 контролювалися ОСОБА_1

05.04.2017 на адресу суду від представника позивача - адвоката Сокола Д.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування даного клопотання зазначає, що не може бути присутнім в судовому засіданні, оскільки на виконання доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області №017-0002553 від 29.11.2016 у цей же час бере участь у кримінальному провадженні №2016170000000112 від 29.06.2016 відносно ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у Кузнецовському міському суді Рівненської області яке призначено до розгляду о 10:00 год. 06.04.2017. На підтвердження даних фактів додає копію повістки про виклик до суду у кримінальному провадженні та копію вищезгаданого доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

06.04.2017 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що адвокат Сокол Д.С. у цей час зайнятий при розгляді кримінального провадження.

06.04.2017 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: ухвала Рівненського міського суду Рівненської області у справі№569/15700/15-ц від 10.11.2016; копія запису в трудовій книжці від 31.01.2013; копія реєстру учасників (засновників) "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" від 17.09.2016.

В судовому засіданні 06.04.2017 ОСОБА_1 підтримав подане клопотання про перенесення розгляду справи та клопотання від 05.04.2016 свого представника адвоката Сокола Д.С. про відкладення розгляду справи. Колегією суддів дані клопотання позивача та його представника задоволено.

В судовому засіданні 06.04.2017 представник відповідача щодо клопотань позивача та його представника не заперечувала. Крім того, в судовому засіданні подала клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме: наказу від 01.04.2013 №23-К; наказу від 31.01.2013 №5-К; наказу від 30.11.2012 №105-К; штатного розпису на 2012-2013 роки; копії протоколу №19 від 25.03.2010; листа від 03.10.2016 №212; конверта; листа від 29.09.2016 №208; конверта; реєстру учасників (засновників) від 17.09.2016. Дані копії документів залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.04.2016 колегією суддів оглянуті оригінали документів, копії яких додані до клопотань позивача та відповідача та в подальшому долучені до матеріалів справи №918/1260/16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 розгляд справи відкладено на 19.04.2017 о 16:30 год та витребувано у Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради - реєстраційну справу Приватного Вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Академіка Степана Дем`янчука, буд. 4, ідентифікаційний код 32171210).

11.04.2017 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірено копію статуту Приватного вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» в редакції від 25.07.2002.

13.04.2017 на адресу суду від Регіонального центру надання адміністративних послуг Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2017 надійшла реєстраційна справа Приватного Вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Академіка Степана Дем`янчука, буд. 4, ідентифікаційний код 32171210).

19.04.2017 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію установчого договору Приватного Вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) зареєстрованого розпорядженням голови м.Рівне №2417 від 17.09.2002 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.11.2015.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.04.2017 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Позивач з представником в судовому засіданні 19.04.2017 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Під час судового засідання 19.04.2017 колегією суддів оглянуті матеріали реєстраційної справи Приватного Вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (33027, Рівненська область, м. Рівне, вул. Академіка Степана Дем`янчука, буд. 4, ідентифікаційний код 32171210) на підтвердження автентичності копій, які знаходяться в матеріалах справи №918/1260/16, за результатами огляду, з матеріалів даної реєстраційної справи судом зроблені ксерокопії документів, які долучені до матеріалів справи №918/1260/16, що стосуються предмета спору(а.с. 2-17 т.2).

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях 16.03.2017, 06.04.2017, 19.04.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2017 у справі № 918/1260/16 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Засновники суб'єктів господарювання мають права на звернення до суду з позовом про визнання недійсними корпоративних актів, якими зачіпаються права та охоронювані законом інтереси цієї особи як учасника господарської організації.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Вирішуючи питання, чи є спір таким, що виник з корпоративних відносин, а також таким, що підвідомчий господарським судам, необхідно враховувати не тільки суб'єктний склад сторін у справі, а й предмет спору та підстави, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. 3569/16 від 26.12.2016) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" від 17.09.2016 затверджене протоколом №1 та скасувати державну реєстрацію змін від 20.09.2016 до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі про обрання виконуючим обов`язки директора ОСОБА_9(а.с.51-52 т.1).

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити, збільшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що 30.01.2017 до прийняття судового рішення по справі, позивачем подано заяву про відмову від позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації змін від 20.09.2016 до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі про обрання виконуючим обов`язки директора ОСОБА_9 Дану відмову позивача в цій частині прийнято судом першої інстанції та припинено провадження в частині даних вимог відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, про що винесено додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 02.02.2017 у даній справі (а.с. 91-92 т.1).

Отже, предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж", оформлених протоколом №1 від 17.09.2016, з підстав порушення вимог закону та прав і охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, як учасника Товариства.

Тобто, позивач вказує саме на наявність корпоративних відносин з відповідачем.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ст. 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання, або оспорювання.

Крім того, згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За змістом наведеної норми право на звернення до господарського суду з позовом процесуальний закон пов'язує з наявністю суб'єктивного матеріального права та інтересу, що порушуються або не визнаються, та на захист яких подано позов. За наявності такого права та інтересу спір підлягає розгляду судом по суті.

Поряд з цим, в Рішенні Конституційного суду України, справа №1-2/2010р. від 12.01.2010 зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення),усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин , що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

За таких обставин, враховуючи, що спір виник між господарським товариством та фізичною особою, яка посилається на наявність корпоративних відносин з товариством та обґрунтовує підставність позову порушенням своїх корпоративних прав рішеннями органу управління товариством, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір є корпоративним і підлягає вирішенню саме господарським судом.

Статтею 113 ЦК України визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Як вбачається з матеріалів справи засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" є ОСОБА_10 - 30% у статутному фонді товариства, ОСОБА_11 - 10% у статутному фонді, ОСОБА_12 - 10% у статутному фонді, ОСОБА_13 - 20% у статутному фонді, ОСОБА_1. - 10% у статутному фонді, Міжнародний університет «Рівненський економіко-гуманітарний інститут» імені академіка Степана Дем`янчука - 20% у статутному фонді (п.4 Установчого договору) (а.с. 24 т.2)

Відповідно до ст. 145 ЦК України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства, вирішення питання про придбання товариством частки учасника, виключення учасника із товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Матеріалами справи встановлено, що 17.09.2016 відбулися позачергові загальні збори учасників Товариства обмеженою відповідальністю "Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж", за результатами яких було прийнято ряд рішень, оформлених відповідним протоколом № 1 від 17.09.2016, відповідно до якого на зборах були присутні учасники товариства, що володіють 60% голосів, а саме: ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Ак.С.Дем'янчука» в особі ректора ОСОБА_6, який діє на підставі статуту - 20% у статутному капіталі, ОСОБА_1 - 10% у статутному капіталі, ОСОБА_10 - 30% у статутному капіталі товариства, з таким порядком денним цих позачергових загальних зборів: звіт директора коледжу про роботу коледжу; обрання директора товариства у зв'язку із закінченням терміну дії контракту; затвердження звіту ревізійної комісії; виплата дивідендів засновникам; затвердження плану діяльності коледжу.

Однак, як стверджує позивач, всупереч даним, що містяться в протоколі, останній не був присутнім на зборах учасників.

Як вбачається із вказаного протоколу, зборами учасників ТОВ "Приватний вищий навчальний заклад "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж" було обрано голову і секретаря зборів та вирішено: визнати діяльність директора коледжу ОСОБА_1 незадовільною; звільнити з посади директора ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну дії контракту, неодноразовими порушеннями прав засновників товариства з 19.09.2016 та призначити виконуючим обов'язки тимчасово, до проведення конкурсу та обрання на посаду ректора в порядку передбаченому Законом України «Про вищу освіту» ОСОБА_9 з 20.09.2016 та надати йому всі права в тому числі і підписанта всіх документів від імені коледжу; провести ревізію фінансово-господарської діяльності коледжу за період перебування на посаді директора ОСОБА_1(а.с. 9-11 т.1)

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є Статут (ч.1 ст.143 ЦК України).

Згідно п. 4.1 Статуту Приватного вищого навчального закладу "Рівненській економіко-гуманітарний та інженерний коледж» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) затвердженого заступником державного секретаря Міністерства освіти і науки України 25.07.2002 (в редакції станом на 04.06.2002, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів), управління коледжом здійснюється на основі суміщення прав засновників та керівництва коледжу, розмежування повноважень, поєднання єдиноначальності та самоврядування, реалізації прав власника на використання свого майна.

Управління діяльності коледжу здійснює уповноважений засновниками директор, який діє на засадах єдиноначальності і призначається на посаду відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до п.4.4 Статуту, вищим органом управління коледжу є збори засновників, які відбуваються не рідше, ніж один раз на рік. Збори вважаються дійсними, коли на них присутні засновники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками загальної кількості голосів. Кількість голосів кожного із засновників визначається на загальних зборах у відповідності до розміру його частки.

Пунктом 4.5 Статуту, передбачено, що виключно на зборах засновників вирішуються питання: визначення основних напрямків діяльності коледжу та затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту коледжу; виключення засновника з коледжу. Рішення зборів засновників коледжу вважається прийнятим, якщо за нього проголосували засновники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів засновників коледжу.

По решті питань рішення зборів засновників приймаються простою більшістю голосів: обрання на відкликання директора та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності коледжу, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління коледжом; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів коледжу, визначення організаційної структури коледжу; визначення умов оплати праці посадових осіб коледжу, його дочірніх підприємств, філій та представництв; затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує вказану в статуті коледжу; прийняття рішення про припинення діяльності коледжу, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; встановлення розміру, форми і порядку внесення засновниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання коледжом частки засновника(а.с. 12-17 т. 1).

Згідно зі ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" в редакції від 01.01.2016, законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 88 ГК України, ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 89 ГК України урегульовано, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно ст.60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 р., передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 р., зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів, у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008 р., суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. №4, рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Приписами п.2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. №4, передбачено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів, у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. №4, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорюваним рішенням загальних зборів, порушено права позивача, оскільки усі прийняті на зборах рішення стосуються безпосередньо його діяльності як учасника товариства який в розумінні п. 4.1 Статуту виконував свої обов`язки на посаді директора, а тому останній має право звернення до суду за захистом своїх інтересів.

Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідно до реєстру учасників (засновників) Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (а.с. 83 т.1), позачергові збори не відбулися у зв`язку із відсутністю кворуму, даний факт встановлено після реєстрації учасників 17.09.2016 о 11 год. в кабінеті № 478 по вул. Біла, 5а, м. Рівне, в реєстрі учасників (засновників), в якому зазначено, що присутні тільки два засновники - «Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Демянчука» в особі ректора ОСОБА_6- 20% статутного фонду та ОСОБА_1 - 10% статутного фонду.

Загальні збори повинні бути правомочними, а під час їх скликання та проведення не повинно відбуватись порушення вимог Закону та/або установчих документів.

Отже, матеріалами справи встановлено, що для участі в загальних зборах 17.09.2016 зареєструвалися два учасника (засновника) товариства які в сукупності володіли 30 % у статутному капіталі, що свідчить про відсутність кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень (а.с. 83 т.1).

Однак, ні реєстром учасників, ні жодним іншим документом, що міститься в матеріалах справи не підтверджується сам факт реєстрації учасників з відповідним підписом особи, яка зареєструвалася.

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що перелік учасників підписується головою та секретарем зборів, а не сам факт реєстрації засвідчується вказаними особами.

Крім того, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача стосовно того, що останній взагалі не приймав участі 17.09.2016 в загальних зборах товариства.

Оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень, а також те, що під час скликання і проведення зборів не було дотримано вимог закону та статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.05.2011 у справі №11/192/10).

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, які фактично повторюють його доводи викладені у відзиві на позов і яким суд першої інстанції дав належну оцінку, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 у справі № 918/1260/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приватний вищий навчальний заклад "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Олексюк Г.Є.