Постанова № 66082350, 18.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 915/167/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.,

за участю секретаря судового засідання Маленкової О.П.,

та представників сторін:

від відповідача (АТ "Укрексімбанк"): ОСОБА_1 за довіреністю №010-01/2341 від 11.04.2014р.,

інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р.

у справі №915/167/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт";

до відповідачів:

1. Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат";

2. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів:

1) Кабінету Міністрів України;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Продакшн" ЛТД;

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" (далі ТОВ "Євролакт") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат" (далі ПАТ "Вознесенський сиркомбінат") та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі АТ "Укрексімбанк") про визнання недійсним іпотечного договору №151208Z128 від 05.12.2008р. (а.с.4-9, т.1).

Позивач вважає, що визначений договір є недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України через відсутність у договорі істотної умови, а саме: відсутність опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації, чим порушено вимоги ст.18 Закону України "Про іпотеку". На думку позивача, відсутність опису предмету іпотеки порушує його право, як майнового поручителя перед АТ "Укрексімбанк".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.07.2016р. (суддя Дубова Т.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016р. (головуючий суддя Разюк Г.П., судді Головей В.М., Лисенко В.А.) в задоволені позовних вимог відмовлено повністю (а.с.251-256, т.1; 197-204, т.2).

Постановою Вищого господарського суду від 21.11.2016р. рішення господарського суду Миколаївської області від 06.07.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2016р. у справі №915/167/16 скасовано. Справу №915/167/16 передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області (а.с.252-261, т.2).

За результатами нового розгляду справи господарським судом Миколаївської області ухвалено нове рішення від 18.01.2017р. (суддя Коваль С.М.), яким у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.70-74, т.3).

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд визнав доведеним факт виконання Іпотечного договору. Також суд зазначив, що позивачем не доведено, яким чином полягає порушення його прав та інтересів, повязане із підписанням Іпотечного договору ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" та АТ "Укрексімбанк".

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, АТ "Укрексімбанк" звернулось з апеляційною скаргою, вважаючи вказане рішення винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с. 104-111, т.3).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" посилається на те, що суд дійшов хибного висновку щодо зазначення в тексті іпотечного договору більшої площі, ніж передано в іпотеку реально, а також щодо проведення ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" державної реєстрації значно більшої площі (19.467,2 кв.м).

Відтак, АТ "Укрексімбанк" вважає за необхідне виключити з рішення господарського суду від 18.01.2017р. абз.3 та абз.4 на стор.4.

ТОВ "Євролакт" також не погодившись із рішенням господарського суду від 18.01.2017р. звернулось з апеляційною скаргою, вважаючи вказане рішення винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права (а.с.144-151, т.3).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ "Євролакт" посилається на те, що під час укладення договору іпотеки не було погоджено істотних умов правочину, що неповністю зясовано місцевим господарським судом.

АТ "Укрексімбанк" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Євролакт" просить апеляційний суд апеляційну скаргу ТОВ "Євролакт" залишити без задоволення, а апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" задовольнити (а.с.175-185, т.3).

Представник АТ "Укрексімбанк" у судовому засіданні 11.04.2017р. підтримав свою апеляційну скаргу, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Євролакт" просив відмовити.

У судовому засіданні 11.04.2017р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача АТ "Укрексімбанк", перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" слід задовольнити, рішення господарського суду змінити, а апеляційну скаргу ТОВ "Євролакт" залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Предметом позову ТОВ "Євролакт" є визнання недійсним іпотечного договору №151208Z127 від 08.10.2008р. з тих підстав, що при його укладенні не було дотримано вимог ст.ст. 9,12 Закону України "Про іпотеку".

Правовідносини, що виникли між сторонами з приводу укладення оскаржуваного договору регулюються, зокрема, положеннями ЦК України, Законом України "Про іпотеку".

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (Постанова Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №1 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними").

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст.ст. 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2008р. між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Каскад-Продакшн" було укладено генеральну угоду №151208N4 (далі Генеральна угода), (а.с.163-178, т.1).

Також 08.10.2008р. в рамках Генеральної угоди між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", як банком, та ТОВ "Каскад-Продакшн", як позичальником, укладено кредитні договори №151208К53 та №151208К54 (а.с.180-212, т.1).

05 грудня 2008 року між ВАТ "Вознесенський сиркомбінат"", як іпотекодавцем, та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", як іпотекодержателем, які є правопопередниками ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" та АТ "Укрексімбанк" відповідно, підписано іпотечний договір №151208Z128 (далі Іпотечний договір) для забезпечення зобов'язань третьої особи, що випливають з генеральної угоди №151208N4 від 08.10.2008р. з усіма чинними кредитними договорами, які підписані в рамках цієї генеральної угоди.

Положеннями ч.1 ст.11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до п.1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - частина головного виробничого корпусу, зазначеного літерою Д-2, заг. пл. 19 467,2 кв.м, що становить 93/100 частини комплексу, який розташований за адресою: м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, буд. 58а.

Таким чином, ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" виступив майновим поручителем за зобов'язаннями згідно Генеральної угоди від 08.10.2008р. №151208N4, кредитних договорів від 08.10.2008р. за №151208К53 та №151208К54.

Між іншим, 26.05.2006р. ТОВ "Євролакт" та ВАТ Вознесенський сиркомбінат уклали договір про реальне користування обєктом нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області за №788 (а.с. 27-30, т.1).

Зі змісту вказаного договору, а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2006р. (серія ЯЯЯ №716528), витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10572551 від 06.05.2006р. та №10773122 від 29.05.2006р. вбачається, що ТОВ "Євролакт" та ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" є співвласниками комплексу, який розташований за адресою: м.Вознесенськ, вул. Малогвардійська, буд.58а, перший - в частині 7/100, другий - в частині 93/100 (а.с.31-33, т.1).

Згідно договору про реальне користування об'єктом нерухомого майна від 26.05.2006р. до складу 93/100 частини майнового комплексу за адресою: вул. Молодогвардійська, буд. 58а, м. Вознесенськ, Миколаївської обл., що передано у реальне користування ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" загальною площею 19467,2 кв.м входить:

частина головного виробничого корпусу (літера Д-2) площею 11706,4 кв.м;

адміністративний корпус з галереєю (літери А-3, Б-1, Ш-І) площею 1771,1 кв.м;

прохідна (літера В-1) площею 16,5 кв.м;

склад ПНП (літера Г-1) площею 31,6 кв.м.;

критий піднавіс (літери Е-1, 3-1) площею 1 862,0 кв.м;

гараж (літера Ж-1) площею 175,5 кв.м;

допоміжний корпус, розподільчий пристрій (літера 1-1) площею 2726,5 кв.м;

котельня з мазутною (літери Л-2, Н-1) площею 881,7 кв.м;

заправка (літера М-1) площею 12,1 кв.м;

мазутна, ємкості (літери О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1) площею 120,7 кв.м;

конденсаторна (літера У-1) площею 4,5 кв.м;

сторожка (літера Ф-1) площею 6,2 кв.м;

склад (літера Х-1) площею 25,0 кв.м;

вбиральня (літера К-1) площею 3,3 кв.м;

компресорна (літера 4-1) площею 20,2 кв.м;

прибудова до компресорної (літера Щ-1);

склад (літера Ц-1) площею 103,9кв.м;

під'їзна автодорога 25; внутрішньо площадні дороги 24; відкрита автостоянка 6; градирня 1; водонапірна башта 13.

Проте, за умовами п.1.3 Іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань третьої особи-2, є нерухоме майно - частина головного виробничого корпусу, зазначеного літерою Д-2, заг. пл. 19467,2 кв.м, що становить 93/100 частини комплексу, який розташований за адресою: м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, буд. 58а (предмет іпотеки), що складається з:

1) на I поверсі: 1 цех мийки пл. 637,8 кв.м, 2 теплопункт пл. 89.7 кв.м, З прийом сироватки пл. 24,7 кв.м, 4 прийом сироватки пл. 12.6 кв.м, 5 кабінет пл. 5,3 кв.м, 6 склад пл. 9,65 кв.м, 8 санвузол пл. 1,7 кв.м., 8 санвузол пл. 1,7 кв.м, 9 санвузол пл. 3,6 кв.м, 10 щитова пл. 19,6 кв.м, 11 коридор пл. 8,1 кв.м, 12 лабораторія пл. 13,5 кв.м, 13 цех сушки пл. 316,0 кв.м, 44 щитова пл. 50,8 кв.м, 45 цех сушки пл. 529,5 кв.м, 46 цех пл. 132,5 кв.м, 47 кладова пл. 9,7 кв.м, 48, склад пл. 111,4 кв.м, 49 приміщення пл. 31,8 кв.м, 50 коридор пл. 4,7 кв.м, 51 битова пл. 3,8 кв.м, 52 роздягальня пл. 3,2 кв.м, 53 душова пл. 3,2 кв.м, 54 санвузол пл. 1,0 кв.м, 55 санвузол пл. 1,0 кв.м, 56 санвузол пл. 1,0 кв.м, 57 санвузол пл. 1,0 кв.м, 58 санвузол пл. 1,0 кв.м, 59 санвузол пл. 1,0 кв.м, 60 санвузол пл. 5,1 кв.м, 61 кабінет пл. 4,7 кв.м, 62 приміщення пл. 11,0 кв.м, 63 санвузол пл. 4,2 кв.м, 64 коридор пл. 10,8 кв.м, 65 коридор пл. 3,9 кв.м, 70 коридор пл. 2,6 кв.м, 71 коридор пл. 6,0 кв.м, 72 коридор пл. 2,2 кв.м, 73 битова пл. 12,5 кв.м, 74 санвузол пл. 1,1 кв.м, 75 санвузол пл. 0,9 кв.м, 76 санвузол пл. 0,9 кв.м, 77 коридор пл. 2,0 кв.м, 78 санвузол пл. 1,1 кв.м, 79 санвузол пл. 1,1 кв.м, 80 коридор пл. 2,4 кв.м, 81 роздягальня пл. 12,4 кв.м, 82 цех пл. 119.2 кв.м, 83 цех пл. 311,1 кв.м, 84 холодильник пл. 91,4 кв.м, 85 коридор пл. 7,6 кв.м, 86 кабінет пл. 8,0 кв.м, 87 заквасочна пл. 7,0 кв.м, 88 заквасочна пл. 6,0 кв.м, 89 заквасочна пл. 7,8 кв.м, 90 коридор пл. 18,2 кв.м, 91 насосна пл. 25,2 кв.м, 92 приміщення пл. 13,3 кв.м, 93 коридор пл. 12,4 кв.м, 94 склад тари пл. 31,7 кв.м, 95 мийка тари пл. 36,4 кв.м, 96 приміщення пл. 33,1 кв.м, 97 приміщення пл. 64,6 кв.м, 98 приміщення пл. 33,5 кв.м, 99 цех пл. 311,4 кв.м., 100 битова пл. 14.7 кв.м, Юібитова пл. 10,9 кв.м, 102 кабінет пл. 4,2 кв.м, 103 кабінет пл. 11,7 кв.м, 104 коридор пл. 16,5 кв.м, 105 кабінет пл. 33,6 кв.м, 106 лабораторія пл. 12,3 кв.м, 107 лабораторія пл. 12,1 кв.м, 108 лабораторія пл. 22,5 кв.м, 109 лабораторія пл. 3,0 кв.м, 110 коридор пл. 4,5 кв.м, 111 цех пл. 376,3 кв.м, 112 цех пл. 30,2 кв.м, 113 приміщення пл. 16,9 кв.м, 114 приміщення пл. 31,6 кв.м, 115 приміщення пл. 16,2 кв.м, 116 санвузол пл. 1,2 кв.м, 117 санвузол пл. 3,0 кв.м, 118 санвузол пл. 1,6 кв.м, 119 санвузол пл. 1,7 кв.м, 120 санвузол пл. 2,0 кв.м, 121 санвузол пл. 5,4 кв.м, 122 коридор пл. 172,6 кв.м, 123 коридор пл. 16,6 кв.м, 124 приміщення пл. 3,5 кв.м., 125 приміщення пл. 2,9 кв.м, 126 кабінет пл. 4.9 кв.м, 127 кабінет пл. 17,1 кв.м, 128 цех пл.. 190,8 кв.м, 129 цех пл. 66,5 кв.м, 130 приміщення пл. 142,0 кв.м, 131 цех пл. 267,1 кв.м, 132 коридор пл. 143,6 кв.м, 133 склад пл. 23,5 кв.м, 134 приміщення пл. 41,6 кв.м, 135 приміщення пл. 100,1 кв.м, 136 цех пл. 836,1 кв.м, 137 цех пл. 125,4 кв.м, 138 приміщення пл. 16,9 кв.м, 139 коридор пл. 14,6 кв.м, 140 приміщення пл. 16,2 кв.м., 141 приміщення пл. 16,2 кв.м, 142 сходова клітка пл. 13,4 кв.м, 143 кабінет пл. 16,2 кв.м, 144 кабінет пл. 7,8 кв.м, 145 кабінет пл. 5,1 кв.м, 146 кабінет пл. 17,4 кв.м, 147 кабінет пл. 16,4 кв.м, 148 кабінет пл. 7,1 кв.м, 149 кабінет пл. 10,5 кв.м, 150 лабораторія пл, 72,2 кв.м., 151 цех пл. 83,2 кв.м, 152 цех пл. 432,7 кв.м, 153 цех пл. 91,9 кв.м., 154 кабінет пл. 32,8 кв.м, 155 кабінет пл. 4,7 кв.м, 156 коридор пл. 328,5 кв.м, 157 цех пл. 135,1 кв.м, 158 цех пл. 142,0 кв.м, 159 цех пл. 281,2 кв.м, 160 цех пл. 551,0 кв.м, 161 цех пл. 267,8 кв.м., 162 цех пл. 343,9 кв.м, 163 цех пл. 672,9 кв.м, 164 цех пл. 657,5 кв.м, ітого по Д-2 І поверху 10 295,3 кв.м.

2) на II поверсі: 165 приміщення пл. 160,0 кв.м, 166 приміщення пл. 13,7 кв.м, 167 приміщення пл. 8,4 кв.м, 168 приміщення пл. 4,9 кв.м, 166 приміщення пл. 8,1 кв.м, 170 приміщення пл. 7,8 кв.м, 171 приміщення пл 15,4 кв.м, 172 приміщення пл. 34,4 кв.м, 173 приміщення пл. 5,7 кв.м, 174 приміщення пл. 10,4 кв.м, 175 приміщення пл. 69,5 кв.м, 176 приміщення пл. 68,2 кв.м, 177 приміщення пл. 32,5 кв.м, 178 приміщення пл. 5,5 кв.м, 179 приміщення пл. 26,3 кв.м, 180 коридор пл. 233,6 кв.м, 181 приміщення пл. 96,1 кв.м, 182 приміщення пл. 71,2 кв.м, 183 приміщення пл. 71,2 кв.м, 184 сходова клітка пл. 13,8 кв.м, 185 приміщення пл. 7,4 кв.м, 186 приміщення 5,7 кв.м, 187 компресорна пл. 34,6 кв.м, 188 кабінет пл. 11,3 кв.м, 189 кабінет пл. 12,3 кв.м, 190 кабінет пл. 47,8 кв.м, 191 цех пл. 39,1 кв.м, 192 цех пл. 23,9 кв.м, 193 цех пл. 339,2 кв.м, всього по Д-2 II поверх 1411,1 кв.м.

Таким чином, до складу предмету іпотеки не увійшли: адміністративний корпус з галереєю (літери А-3, Б-1, Ш-І) площею 1771,1 кв.м; прохідна (літера В-1) площею 16,5 кв.м; склад ПНП (літера Г-1) площею 31,6 кв.м; критий піднавіс (літери Е-1, 3-1) площею 1 862,0 кв.м; гараж (літера Ж-1) площею 175,5 кв.м; допоміжний корпус, розподільчий пристрій (літера 1-1) площею 2 726,5 кв.м; котельня з мазутною (літери Л-2, Н-1) площею 881,7 кв.м; заправка (літера М-1) площею 12,1 кв.м; мазутна, ємкості (літери 0-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1) площею 120,7 кв.м.; конденсаторна (літера У-1) площею 4,5 кв.м; сторожка (літера Ф-1) площею 6,2 кв.м; склад (літера Х-1) площею 25,0 кв.м; вбиральня (літера К-1) площею 3,3 кв.м; компресорна (літера 4-1) площею 20,2 кв.м; прибудова до компресорної (літера Щ-1); склад (літера Ц-1) площею 103,9 кв.м; під'їзна автодорога 25; внутрішньоплощадні дороги 24; відкрита автостоянка 6; градирня 1; водонапірна башта 13, тобто в іпотеку було передано частину головного виробничого корпусу, яка складає не всі 93/100 частини комплексу, які належать ПАТ "Вознесенський сиркомбінат", а площею значно меншою, ніж це визначено в іпотечному договорі.

Крім того, у пункті 1.3 Іпотечного договору зазначено майно, до складу якого входять: 6 склад пл. 9,65 кв.м, 8 санвузол пл.1.7 кв.м, 8 санвузол пл.1.7 кв.м, 150 лабораторія пл. 72.2 кв.м, 182 приміщення пл. 71,2 кв.м.

Натомість, Договір про реальне користування об'єктом нерухомого майна від 26.05.2006р. свідчить, що: 6 склад має площу 9,5 кв.м, один, а не два 8-х санвузла пл. 1.7 кв.м, площа 150 лабораторії складає 72.7 кв.м, 182 приміщення має площу 4.3 кв.м, а 183 приміщення площею 71,2 кв.м взагалі не увійшло до складу предмету іпотеки.

Поряд з цим, наявні в матеріалах справи лист ТОВ "Євролакт" вих.№135 від 29.09.2008р. щодо згоди на передачу в іпотеку 93/100 частки майнового комплексу, протокол засідання Правління ВАТ Вознесенський сиркомбінат від 03.09.2008р., протокол Спостережної ради ВАТ Вознесенський сиркомбінат від 04.09.2008р., лист голови Спостережної ради ВАТ Вознесенський сиркомбінат ОСОБА_2, листа вих.№203 від 03.09.2008р. та нотаріально посвідчена заява ТОВ Євролакт в особі директора ОСОБА_3 від 07.10.2008р. за №1940 свідчать про намір ВАТ Державний експортно-імпортний банк України укласти договір іпотеки, предметом якого є все нерухоме майно, що належить ВАТ Вознесенський сиркомбінат і становить 93/100 частки цілісного майнового комплексу (а.с.24-31, т.2).

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (абз.абз.6,7) зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 3.1 Іпотечного договору встановлено саме обов'язок іпотекодавця у 20-денний термін застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість, і виконання цього обов'язку підтверджується додатковою угодою від 22.12.2008р. до договору добровільного страхування майна від 28.10.2008р. (а.с.34-35, т.2).

Отже, факт виконання умов Іпотечного договору підтверджується договором добровільного страхування майна від 28.10.2008р. №0062681 в редакції додаткової угоди від 22.12.2008р., укладеного між ТОВ Альянс Україна, ВАТ Вознесенський сиркомбінат та АТ Укрексімбанк.

Здійснення ВАТ Вознесенський сиркомбінат оплати послуг нотаріуса та витрат, пов'язаних з вчиненням державної реєстрації обтяжень іпотекою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек також є свідченням виконання умов Іпотечного договору.

Згідно положень ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, зважаючи на правову позицію Верховного Суду України від 10.02.2009р. у справі №10/33/08, є недопустимим визначення договору як неукладеного, за наслідками виконання його сторонами.

Стосовно порушення прав позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Так, за ст.361 ЦК України кожен співвласник наділений правом самостійного розпорядження часткою у праві спільної часткової власності.

Отже, якщо інше не встановлено законом, учасники спільної часткової власності здійснюють свої права на засадах загальної згоди. Тому жоден з учасників самостійно не має права укладати правочини щодо спільного майна без згоди інших.

Учасник спільної часткової власності, який має намір самостійно здійснювати усі правочини щодо своєї частки, має право вимагати її виділу у натурі (ст. 364 ЦК України). Однак виділ, маючи складну процедуру здійснення, припиняє, крім того, право спільної часткової власності даного суб'єкта, що може не відповідати його інтересам. Інститутом, що дозволяє кожному співвласникові розширити обсяг повноважень щодо своєї частки, залишаючись при цьому співвласником, є домовленість про порядок володіння та користування майном.

Згідно п.п.6.3, 6.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, зазначено, що договір про порядок володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами може бути оформлений шляхом складання самостійного документа, який є невід'ємною частиною документа, що посвідчує право власності (при укладанні договору щодо порядку володіння та користування майном, право на яке підлягає реєстрації). Договір може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. В останньому випадку необхідна письмова згода всіх учасників спільної часткової власності про встановлення порядку володіння та користування майном або конкретними його частинами.

Як свідчать матеріали справи, договір про реальне користування обєктом нерухомого майна між всіма співвласниками нерухомого майна нотаріально посвідчений 26.05.2006р. за №788 (а.с.27-30, т.1).

Отже, з огляду на вищезазначене, у позивача відсутні порушені права через укладення Іпотечного договору між АТ Укрексімбанк та ПАТ Вознесенський сиркомбінат, предметом якого є 93/100 частини комплексу, розташованого за адресою м.Вознесенськ, вул.Молодогвардіївська, 58а, право власності на яке підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.05.2006р. та договором про реальне користування обєктом нерухомого майна.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що укладеним Іпотечним договором між АТ Укрексімбанк та ПАТ Вознесенський сиркомбінат передано в іпотеку згідно пункту 93/100 частин комплексу загальною площею 19467,2 кв.м (п.1.3 Іпотечного договору). Надання згоди ПАТ Вознесенський сиркомбінат на передачу в іпотеку банку саме 93/100 частки майнового комплексу, згідно інформації з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2008р. №20105460 вбачається, що заставляється саме 93/100 частини майнового комплексу згідно з переліком.

У звязку із зазначеним, судова колегія доходить висновку щодо неповного зясування місцевим господарським судом обставин справи, відтак, апеляційна скарга АТ Укрексімбанк підлягає задоволенню.

Щодо апеляційної скарги ПАТ Вознесенський сиркомбінат, то вищезазначені обставини справи не спростовані наведеними у скарзі доводами.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р. у справі №915/167/16 слід змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями "Євролакт" - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

3. Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р. у справі №915/167/16 змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення абз.3 та абз.4 на сторінці 4 наступного змісту:

"Судом встановлено, що в іпотеку було передано реально частину головного виробничого корпусу, зазначеного літерою літ. "Д-2", загальною площею 11706,4 кв.м, менше ніж зазначено у п. 1.3 іпотечного договору, а саме 19467,2 кв.м, тобто суд приходить до того, що при друкуванні тексту договору було зроблено технічну описку в частині зазначення площі більшої ніж передано реально.

В подальшому згідно з умовами оскарженого договору відповідачем-1 проведено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державну реєстрацію обтяжень іпотекою нерухомого майна значно більшої загальної площі (19467,2кв.м.) (т. 1 а.с. 220, 221)".

4. В решті рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2017р. у справі №915/167/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя Г.І Діброва

Cуддя А.І. Ярош