Постанова № 66082180, 18.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа№ 911/2736/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Чорної Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Філатова О.Б.-представник;

від відповідача: Варданян А.А. -представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.03.2017

у справі № 911/2736/14 (суддя Чонгова С.І.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариства "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 14.04.2015 по справі №911/2736/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті"

до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення суми.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.07.2014 позов задоволено повністю та постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" - 99600 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот гривень) 00 коп. основного боргу та 1992 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві гривні) 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 та рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2014 скасовано, справу № 911/2736/14 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2015 позов задоволено повністю присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" 99600,00 грн боргу, а також 1992,00 грн судового збору.

27.05.2015 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 видано відповідний наказ.

27.02.2017 Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариства "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про відстрочку виконання рішення у даній справі, до 10.09.2017.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у справі № 9112736/14 заяву Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/2736/14 задоволено.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/2736/14 до 10.09.2017.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та прийняти нову, якою відмовити Публічному акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/2736/14.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" у справі №911/2736/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 18.04.2017.

В судовому засіданні, призначеному на 18.04.2017, представник відповідача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті", ухвалу Господарського суду Київської області від 09.03.2017 залишити без змін.

В судовому засіданні, призначеному на 18.04.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті", скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.03.2017 повністю та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 09.03.2017 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2017 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 911/2736/14 - до 10.09.2017.

Колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції, жодним чином не вмотивовано оскаржувану ухвалу, що свідчить про поверхневий підхід до розгляду заяви.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було зазначено, що обставини, з якими відповідач пов'язує виникнення у нього 10.09.2017 можливості виконати рішення суду у даній справі, є винятковими у розумінні ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Виняткових обставин при поданні зазначеної заяви боржником вказано не було.

З матеріалів справи чітко вбачається, що відповідач вже звертався з аналогічними заявами до суду першої інстанції.

Та як свідчать матеріали справи відповідачу вже надавалася відстрочка виконання рішення ухвалами від 11.08.2015 та 09.03.2016.

Проте відповідач за весь час з моменту винесення рішення від 14.04.2015 не вчинив жодних дій на виконання рішення.

Згідно п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 із змінами та доповненнями, вказує, що слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що твердження суду першої інстанції щодо врахування фінансового становища Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", не є тими виключними обставинами, які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки, фінансове становище товариства утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Зазначене підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004 року державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до положень ст. 617 Цивільного кодексу України випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, в розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Зокрема, це стосується посилання суду першої інстанції в обґрунтування підстав надання відстрочки, у зв'язку зі скрутним фінансовим станом боржника.

Відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Тобто, отримання боржниками доходів від підприємницької діяльності не в тому обсязі, в якому було заздалегідь заплановано, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.09.2011 у справі № 6-51287св10.

Також, Київський апеляційний господарський суд враховує, що заявником не подано достатніх належних та допустимих доказів а розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів неможливості виконання судового рішення.

Отже, невиконання Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" протягом тривалого часу рішення суду, у зв'язку з незаконним відстроченням його виконання, порушує матеріальні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті".

Таким чином, Господарський суд Київської області дійшов невірного висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/2736/14 до 10.09.2017.

При цьому, посилання відповідача на існування загрози зупинення дії та анулювання спеціального дозволу товариства на користування надрами Стрілкового газового родовища, через наявність заборгованості, у зв'язку з невиконанням ПрАТ "Пласт" договору про спільну діяльність, в наслідок чого відповідач позбавлений доходів на які розраховував у 2016 році, поніс та несе збитки (у вигляді упущеної вигоди), за таких обставин має наміри розірвати договірні відносини із ПрАТ "Пласт", що дасть йому можливість самостійно експлуатувати газове родовище, отримувати прибуток від такої діяльності, та вже у третьому кварталі 2017 надасть можливість частково погасити заборгованість перед позивачем, не підтверджує факт не порушення співвідношення майнових інтересів сторін.

Обставини, на які посилається відповідач відображають його підприємницьку діяльність.

Європейський суд з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/2736/14.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 09.03.2017 по даній справі підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого господарського обставинам справи суду та порушення норм матеріального права, в порядку п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" - підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 09.03.2017 у справі № 911/2736/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/2736/14.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф.505, код ЄДРПОУ 00153117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, код ЄДРПОУ 31111166) 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривен 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4.Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5.Матеріали справи № 911/2736/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Л.В. Чорна