Рішення № 66081891, 10.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р.Справа № 922/940/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (м. Київ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків) про стягнення 32 221,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - Непоп С.М. (дов. №41 від 21.07.2016 року);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором овердрафту №1530960221901012 від 30.01.2015. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 32 221,52 грн., з яких 19 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 13 221,52 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 21 березня 2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10 квітня 2017 р. об 11:30 год.

10.04.2017 року до канцелярії суду (вх.№11881) від представника позивача надійшов супровідний лист, в якому він просив долучити до матеріалів справи документи згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольни його.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 10.04.2017 не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі від 21.03.2017, що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002451474 від 20.03.2017, повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (позивач, банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 25 червня 1998 року за №24800170000055953 (відповідач, сторона) був укладений договір овердрафту № 1530960221901012 від 30 січня 2015 року.

Відповідно до вимог ст. 76 закону України «Про банки та банківську діяльність» 20.05.2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 8 від 20.05.2016 року «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних».

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.05.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «ФІДОБАНК», з 20.05.2016 року призначено уповноважену особу Фонду - Коваленко О.В.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 18.07.2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банка».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016 року до 19.07.2018 року, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ "ФІДОБАНК", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52.1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу.

За умовами Договору овердрафту, сторони домовились, що Позивач (Банк) зобов'язується надати Позичальнику (Відповідачу) за поточним рахунком останнього Овердрафт в межах Ліміту Овердрафту на умовах Договора, а Позичальник (Відповідач) зобов'язується сплачувати заборгованість за Овердрафтом, з врахуванням визначеного Договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії та інші платежі в розмірі та на умовах, обумовлених договором (п. 2.1. Договору Овердрафту).

Сторони також домовились, що ліміт овердрафту - максимально допустима сума коштів понад залишок власних коштів Позичальника на поточному рахунку, у межах якої банк може здійснювати платежі з поточного рахунку шляхом оплати розрахункових документів позичальника, та який може бути змінений банком самостійно в порядку, обумовленому цим договором. Ліміт Овердрафту встановлюється у розмірі 20 000,00 гривень (двадцять тисяч) гривень. Термін погашення Овердрафту до 29 січня 2016 року включно.

Проценти за користування Овердрафтом встановлюються Банком наступним чином:

- за користування Овердрафтом з безперервним строком наявності дебетового сальдо по поточному рахунку, що не перевищує 30 календарних днів (включно) нараховується Процентна ставка 1 в розмірі 30% (тридцять) річних (Процентна ставка - 1);

- за користування Овердрафтом з безперервним строком наявності дебетового сальдо по поточному рахунку, що перевищує 30 календарних днів, та після настання терміну погашення овердрафту нараховується Процентна ставка 2 в розмірі 40% (сорок) річних (Процентна ставка - 2);

У відповідності до п.4.1. Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за Овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування Овердрафтом, але в будь - якому випадку не пізніше Терміну погашення Овердрафту.

Пунктом 4.2.1 проценти за користування Овердрафтом нараховуються в валюті Овердрафту за процентною ставкою, обумовленою Договором, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом (дебетовое сальдо за Поточним рахунком)/кредитну заборгованість на кінець відповідного дня, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у місяці (28/29,30,31), та календарна кількість днів у році. (365/366).

Нарахування Процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на Поточному рахунку Позичальника.

Судом встановлено, що позичальник порушив умови договору овердрафту, а саме: не виконав зобов'язання за договором щодо сплати основного боргу, процентів в належний термін.

Як стверджує позивач, станом на 24 січня 2017 року заборгованість за договором овердрафту №1530960221901012 від 30 січня 2015 року перед ПУАТ «ФІДОБАНК» складає 32221,52 гривень (тридцять дві тисячі двісті двадцять одна) гривна 52 копійки, тому числі: 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч) гривен 00 копійок - прострочена заборгованість за кредитом; 13 221,52 грн. (тринадцять тисяч двісті двадцять одна) гривна 52 копійки - прострочена заборгованість за відсотками.

Відповідно до п.п. 9.1.,9.2. Договору Овердрафту за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пункт 8.2. встановлює обов'язок Позичальника своєчасно, у відповідності до умов Договору, виконувати свої зобов'язання, в тому числі погашати заборгованість за Овердрафтом, сплачувати Проценти за користування Овердрафтом, комісії, та здійснювати інші платежі, обумовлені Договором.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача був направлений лист - вимога № б/н від 18.02.2016 р. з вимогою погасити заборгованість, який залишився без розгляду та задоволення.

Таким чином, позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої обов'язки, передбачені Договором Овердрафту виконав повністю та належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦКУ Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 32221,52 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10; код ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за договором про надання овердрафту №1530960221901012 від 30 січня 2015 року у сумі 32 221,52 грн. (тридцять дві тисячі двісті двадцять одна) гривна 52 копійки та суму содового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2017 р.

Суддя Г.І. Сальнікова