Рішення № 66081347, 14.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2017Справа №910/1361/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"ДоТОВ "INTEGRA DD"Простягнення 100 267,20 дол. США, що становить 2 730 466,56 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Квітко Є.В. - представник за дов.;

від відповідача: Мітлицький В.П.- представник за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "INTEGRA DD" про стягнення 100 267,20 дол. США, що становить 2 730 466,56 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2017 порушено провадження у справі №910/1361/17, розгляд справи призначено на 14.04.2017.

15.02.2017 представником позивача подано до канцелярії документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач - ТОВ "INTEGRA DD" є нерезидентом, достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент порушення провадження у справі у суду відсутні, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Адреса місцезнаходження відповідача - ТОВ "INTEGRA DD": Республіка Узбекистан, м. Самарканд, селище Кимегарлар, вул. Ертешар, б. 1.

Відповідно до ст. 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Республіки Узбекистан регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992.

Згідно вищезазначеної угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

За таких обставин, відповідачеві по справі для належного повідомлення про розгляд справи, необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на російську мову через Господарський суд Самаркандскої області (140103, Республіка Узбекистан, м. Самарканд, вул. Мингтут, б. 2).

Відповідно до п. 1.6 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008р. №1092/5/54 (далі - Інструкція) реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління юстиції), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.

Згідно п. 2.1. Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, суд зупиняє провадження у справі, у разі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи наведене, у зв'язку із направленням Господарським судом міста Києва судового доручення про вручення судових документів до Господарського суду Самаркандскої області ухвалою суду від 16.02.2017 провадження у справі № 910/1361/17 зупинено.

Ухвалою суду від 14.04.2017 провадження у справі № 910/1361/17 поновлено.

14.04.2017 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких повідомив суд, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2017 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (далі - продавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "INTEGRA DD"(далі - покупець, відповідач) уклали контракт № 18-16/У на поставку товару частиною 1 якого узгодили, що продавець продає, а покупець покупає РЕОСОРБІЛАКТ Розчин для ін'єкцій у формі «in-bulk»(далі - товар), на умовах, передбачених даним контрактом. До цього контракту додається специфікація, в якій зазначена номенклатура продукції, яка є невід'ємною частиною цього контракту. Асортимент, кількість, вартість та інші відомості зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного контракту.

За твердженнями позивача, на виконання умов даного договору останній здійснив поставку товару загальною вартістю 100 267,20 доларів США.

В свою чергу відповідач, за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 100 267,20 доларів США, що еквівалентно 2 730 466, 56 грн.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та зазначалось раніше, 01.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (далі - продавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "INTEGRA DD"(далі - покупець, відповідач) уклали контракт № 18-16/У на поставку товару (далі - контракту) частиною 1 якого узгодили, що продавець продає, а покупець покупає РЕОСОРБІЛАКТ Розчин для ін'єкцій у формі «in-bulk»(далі - товар), на умовах, передбачених даним контрактом. До цього контракту додається специфікація, в якій зазначена номенклатура продукції, яка є невід'ємною частиною цього контракту. Асортимент, кількість, вартість та інші відомості зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного контракту.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3 контракту, ціни, зазначені в специфікаціях є твердими та не підлягають зміні на протязі усього строку виконання сторонами своїх зобов'язань, зазначених у контракті та специфікаціях до цього контракту. Валюта платежу: Долари США.

Згідно з п. 3.2, контракту, відвантаження кожної партії товару здійснюється на протязі 45 календарних днів від дати підписання специфікації на відповідну партію товару та отримання повідомлення від покупця щодо готовності прийняти товар.

Умовами п. 3.2 контракту передбачено, що базисною умовою поставки товару по даному контракту приймається умова СІР-Самарканд, Республіка Узбекистан, у відповідності до Міжнародних правил торговельних термінів МТП 2010 («Інотермс»). За умови поставки автомобільним транспортом, місцем поставки є: Республіка Узбекистан, митний пост «Самарканд», код посту: 18005. Днем поставки вважається дата поставки товару до пункту призначення (відмітка митних органів Республіки Узбекистан на ТТН). При поставці товару автомобільним транспортом вантажовідправником є продавець.

Відповідно до п. 3.3 контракту, вантажоотримувачем по даному контракту є ТОВ "INTEGRA DD", Респуліка Узбекистан, м. Самарканд, п. Кимегарлар, вул. Ертешар, д. 1.

Згідно з п. п. 8.1, 8.2 та 8.3 контракту, оплата за поставлений по даному контракту товар здійснюється покупцем у відповідності до погодженої сторонами у специфікації вартості товару. Покупець оплачує продавцю вартість кожної поставленої партії товару прямим банківським переказом на рахунок продавця. Оплата по цьому контракту здійснюється не пізніше 75 (семидесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення товару в країні продавця.

Відповідно до п. 13.6 контракту, строк дії даного контракту є дійсним до закінчення всіх поставок та розрахунків.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, коли якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Умовами п. 11.1 контракту сторони передбачили, що всі спори та розбіжності по цьому контракту або у зв'язку із ним підлягають передачі для розгляду а також для прийняття остаточного рішення до Господарського суду міста Києва (Україна). Рішення суду є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно з п. 11.2 контракту сторони згодні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спорів між ними правом, що регулює даний контракт, є матеріальне і процесуальне право України.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Крім того, судом досліджена додаткова угода № 1 від 04.04.2016 до контракту, якою сторони погодили змінити та викласти в іншій редакції розділ 14 «Банківські реквізити».

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 8.3 контракту, оплата по цьому контракту здійснюється не пізніше 75 (семидесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення товару в країні продавця.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов контракту та специфікації № 14 від 29.09.2016 було здійснено поставку товару, що підтверджується вантажно-митною декларацією ЕК10АА № 125130013/2016/448285, а також міжнародною товарно-транспортною накладною № 000013 від 30.09.2016 на загальну суму 100 267,20 дол. США, копії яких наявні у матеріалах справи.

Із зазначених документів вбачається, що оформлення товару в країні продавця (Україні) відбулось 30.09.2016.

Таким чином, оплата за поставлений відповідачу товар повинна бути здійснена не пізніше 14.12.2016 включно.

Проте, в порушення умов контракту, відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 100 267,20 дол. США.

Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із розглядуваним позовом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, суму боргу визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 100 267,20 дол. США, що еквівалентно 2 730 466,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ "INTEGRA DD" (732002, Республіка Узбекистан, м. Самарканд, смт. Кимегарлар, вул. Ертешар, буд № 1, ОКОНХ-19310, ИНН-301604844) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 10, ідентифікаційний код 30109129) 100 267(сто тисяч двісті шістдесят сім) дол. США 20 центів, що еквівалентно 2 730 466(два мільйони сімсот тридцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 56 коп. - основного боргу та 40 957(сорок тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.04.2017 року

Суддя Спичак О.М.