Ухвала суду № 66081277, 10.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

10.04.2017 Справа № 910/12809/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Авто"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Авто"

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Іновейшин Груп"

про визнання Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Авто"

про банкрутство

Cуддя Яковенко А.В.

Представники :

від заявника - Лучинкін Є.С.; Рибарук М.М.

від боржника - не з'явилися

ліквідатор - Тищенко Н.П.

від ліквідатора - Кобук Р.А.

від ТОВ "Іновейшин Груп" - Заруднєв Є.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/12809/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» в розмірі 667 400,00 грн. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839) за номером 34751 від 25.08.2016. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839) арбітражного керуючого Тищенко Наталію Петрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №435 від 01.03.2013).

31.10.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» про визнання недійсним на підставі ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп».

Крім заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 заявником подано також заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним прийнято до розгляду в межах справи №910/12809/16 та призначено на 30.11.2016.

Судове засідання, призначене на 30.11.2016, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Після виходу судді Яковенко А.В. з відпустки суд ухвалою від 09.12.2016 призначив розгляд заяви на 15.12.2016.

У судове засідання, призначене на 15.12.2016, з'явилися повноважні представники заявника, відповідача-2 та розпорядника майна. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» надано у судовому засіданні відзив на заяву про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним, докази оплати по спірному договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 16.01.2017.

Крім цього, постановою Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у справі №910/12809/16 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, вул. Закревського, 16, ідентифікаційний код 33739839), відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Тищенко Наталію Петрівну (свідоцтво №435 від 01.03.2013).

13.01.2017 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 16.01.2017, з'явився повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп», подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, не заперечував щодо клопотання ліквідатора боржника про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2017 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 06.02.2017.

03.02.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» до суду надійшли письмові доповнення до заяви про визнання недійсним правочину.

Судове засідання, призначене на 06.02.2017, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, суд ухвалою від 08.02.2017 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 22.02.2017.

У судовому засіданні, що відбулось 22.02.2017, присутні у судовому засіданні представники заявника подали письмові пояснення до заяви про забезпечення позову, підтримали її та клопотали про її задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову, надав пояснення щодо вказаної заяви, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2017 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 06.03.2017.

У судовому засіданні, що відбулось 06.03.2017, присутні у судовому засіданні представники заявника подали пояснення до заяви про забезпечення позову, підтримали її та клопотали про її задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» подав суду письмові доповнення до відзиву, заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову, надав пояснення щодо вказаної заяви, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» заявлено клопотання про витребування доказів, зокрема, витребування у ПАТ «Фортуна-Банк» копії виписок з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» за період з 01.01.2006 по 15.12.2016 та копії договорів відступлення права вимоги від 28.11.2011.

В задоволенні поданого клопотання суд відмовив, оскільки ліквідатор зазначив про можливість надання вказаних виписок у наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2017 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 13.03.2017.

У судовому засіданні, що відбулось 13.03.2017, присутні у судовому засіданні представники заявника подали пояснення до заяви про забезпечення позову, підтримали її та клопотали про її задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» подав суду письмові доповнення до відзиву, заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову, надав пояснення щодо вказаної заяви, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Представник ліквідатора зазначив, що ліквідатором подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій банківських виписок, витребуваних ухвалою суду від 06.03.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2017 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 22.03.2017.

У судовому засіданні, що відбулось 22.03.2017, оголошено перерву до 29.03.2017.

Судове засідання, призначене на 29.03.2017, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного суд ухвалою від 03.04.2017 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 10.04.2017.

У судовому засіданні, що відбулось 10.04.2017, присутні у судовому засіданні представники заявника подали пояснення до заяви про забезпечення позову, підтримали вказану заяву та заяву про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним, просили задовольнити обидві заяви.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» подав суду письмові доповнення до відзиву та клопотання про призначення експертизи з визначення ринкової вартості нежитлової будівлі, яка є об'єктом договору купівлі-продажу від 16.10.2015, заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову та заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.10.2015.

Ліквідатор та його представник підтримали заяву про забезпечення позову та заяву про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним, просили їх задовольнити.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» про призначення експертизи з визначення ринкової вартості нежитлової будівлі, яка є об'єктом договору купівлі-продажу від 16.10.2015, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що вказане клопотання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження вказаних обставин.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд вважає заявлені вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.10.2015 недійсним, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №636 (далі - Договір від 16.10.2015), за яким продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,8 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору від 16.10.2015 вказано, що згідно з довідкою №01-15/10-2015/01 про балансову вартість нежитлової будівлі, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» 15.10.2015, залишкова балансова вартість предмета цього Договору (нежитлової будівлі (літ. Т), загальною площею - 2 823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22) станом на 15.10.2015 становить 12 350 000,00 грн. Продаж нежитлової будівлі за домовленістю сторін вчиняється за 12 350 000,00 грн.

У п. 2.3 Договору від 16.10.2015 зазначено, що розрахунки за придбану нежитлову будівлю здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця №26002311619 в АТ «Фортуна Банк» м. Київ, МФО 300904, протягом 90 (дев'яносто) днів з дня підписання цього Договору. Також цим пунктом передбачено, що продавцем і покупцем може бути обумовлена інша форма розрахунку за даним договором, яка є не забороненою чинним законодавством України.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2015 у справі №910/14829/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» на користь позивача 650 000,00 грн. авансового платежу, 220 000,00 грн. штрафу та 17 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення суду 02.12.2015 Господарським судом м. Києва видано наказ №910/14829/15.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 11.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП №49631558 з виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/14829/15 від 02.12.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» 887 400,00 грн., для самостійного виконання рішення суду боржнику надано строк до 18.12.2015.

Крім цього, постановами старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві ВП №49631558 від 11.12.2015 накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення 887 400,00 грн., а також накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на його рахунку « 26002311619» та всіх інших відкритих рахунках і на рахунках, що будуть відкриті після арешту коштів боржника, у межах суми 887 400,00 грн.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

З огляду на те, що безспірні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» за рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2015 у справі №910/14829/15 протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку боржником не були задоволені, стягувач звернувся до суду про порушення справи про банкрутство боржника.

22.08.2016 Господарським судом м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» порушено провадження у справі №910/12809/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 667 400,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Тищенко Наталію Петрівну.

31.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» звернулося до Господарського суду м. Києва у справі №910/12809/16 із заявою про визнання недійсним правочину, в якій ініціюючий кредитор просив суд у межах справи про банкрутство визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» Договір від 16.10.2015.

Вимоги у заяві та правові підстави визнання недійсним Договору від 16.10.2015 обґрунтовано положеннями ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 20 вказаного Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» у заяві про визнання недійсним правочину зазначав, що укладенням Договору від 16.10.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» безоплатно, без відповідних майнових дій іншої сторони було відчужено нежитлову будівлю, яка була єдиним активом боржника, що спричинило фінансову неспроможність боржника виконати його зобов'язання перед стягувачем на підставі рішення суду, а відтак, у свою чергу, призвело до порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто».

Заявник у вказаній заяві також посилався на те, що відчуживши на підставі Договору від 16.10.2015 (формально оплатного) безоплатно, без відповідних майнових дій іншої сторони свій єдиний актив, боржник протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, взяв на себе зобов'язання (відчуження майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп»), в результаті виконання якого він став неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю стало неможливим, що є підставою для визнання недійсним такого правочину згідно ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, доданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» до відзиву на заяву про визнання недійсним правочину виписками з банківського рахунку боржника підтверджується, що нежитлова будівля, яка була об'єктом купівлі-продажу за оспорюваним договором, зі сторони покупця оплачена в повному обсязі.

Як вбачається із вказаних виписок, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» №26002311619 у ПАТ «Фортуна-банк» у період з 20.10.2015 по 20.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» перераховано грошові кошти на загальну суму 12 350 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за придбання нежитлової будівлі (літ. Т), згідно з Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16 жовтня 2015 року №636».

Таким чином, посилання заявника, як на підставу визнання недійсним Договору від 16.10.2015 на те, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог не знайшли у суді свого підтвердження, оскільки ці доводи спростовуються належними та допустимими доказами, якими є вищевказані виписки з банківського рахунку боржника №26002311619 у ПАТ «Фортуна-банк».

Проте, у ході вирішення спору до початку розгляду справи по суті заявником подано доповнення до заяви про визнання недійсним правочину, відповідно до яких правовими підставами визнання недійсним Договору від 16.10.2015 заявник визначає положення ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме те, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Стосовно поданих доповнень до заяви про визнання недійсним правочину в контексті вимог процесуального законодавства суд відзначає наступне.

Так, відповідно до закону, правочин може бути визнаний недійсним виключно з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Спеціальні підстави визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій встановлені ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи з аналізу ст. 20 вказаного Закону норма наведеної статті регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Заява про визнання недійсним Договору від 16.10.2015 подана та розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство в особливому порядку, передбаченому статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відтак під час її розгляду не передбачено процесуального механізму «зміна предмету або підстави позову», що визначені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Отже, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» на те, що заявником змінено підставу заяви, є необґрунтованим.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку вищевказані доповнення до заяви були подані заявником до початку розгляду справи по суті.

У поданій заяві, як на фактичні обставини щодо підстав визнання недійсним Договору від 16.10.2015 (у редакції доповнень до заяви про визнання недійсним правочину) заявник посилається на те, що за наслідками укладення спірного правочину боржником було продано нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22, за ціною значно нижчою від ринкової, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для виконання вимог кредиторів, відтак цей правочин призвів до неплатоспроможності боржника та призвів до неможливості виконання зобов'язань перед кредиторами.

За твердженнями заявника боржник, відчуживши нежитлову будівлю позбавився основних засобів-активів, наявність яких у боржника давало гарантію кредиторам хоча б на часткове повернення боргу, а після переказу боржником коштів від продажу єдиного майнового активу на рахунки засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» та афілійованих з ними осіб виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами повністю стало неможливим.

Суд погоджується з такими доводами заявника виходячи з наступного.

Так, згідно правової позиції, викладеної у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2016 року у справі №923/1278/13, з моменту виникнення в кредитора права вимоги до боржника, майно останнього є об'єктом правового інтересу незабезпеченого (конкурсного) кредитора. Особа боржника та все майно боржника, права щодо його комерційного використання, за виключенням заставленого, є об'єктом конкурсних прав.

За правовою концепцією «законних очікувань» право вимоги до боржника прирівнюється до права власності. Законні очікування розглядаються як елемент верховенства права та юридичної визначеності. «Законні очікування» в справі про банкрутство відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є об'єктом правового, у тому числі судового захисту (охорони).

Наведене означає, що з моменту виникнення права вимоги до боржника, останній, по суті, володіє й управляє майном, права на яке мають інші особи, і боржник має враховувати цю обставину. Право на майно належить кредитору, допоки боржник не розрахується з кредитором. Звідси, вважається, що в цей період зменшення боржником своїх майнових активів шкодить кредиторам. Усі розпорядження майном боржника, які вчинені протягом року до дня порушення справи про банкрутство у межах справи про банкрутство можна поставити під сумнів, якщо кредитор не отримає задоволення своїх вимог (можна визнати недійсними угоди і повернути майно до ліквідаційної маси).

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом України у постанові від 13.04.2016 за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2015 у справі №908/4804/14.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний правочин був укладений боржником 16.10.2015, саме в той час, коли у Київському апеляційному господарському суді перебувала на розгляді його апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва «Європа-Авто» 650 000,00 грн. авансового платежу, 220 000,00 грн. штрафу та 17 400,00 грн. витрат зі сплати судового збору. За наслідками апеляційного перегляду вказане рішення залишене без змін.

Разом з тим, незважаючи на наявність зобов'язання перед заявником за рішенням суду, про яке боржнику було відомо, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» за Договором від 16.10.2015 відчужило на користь покупця свій єдиний актив за ціною значно нижче ринкової, і як наслідок таке відчуження майна спричинило стійку фінансову неспроможність боржника.

У матеріалах справи наявна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.09.2016 № 67394925, з якої видно, що нежитлова будівля (літ. Т), загальною площею - 2 823,80 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22, яка була відчужена за Договором від 16.10.2015, була єдиним активом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто».

За умовами Договору від 16.10.2015 відбулося відчуження вищевказаного майна за 12 350 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Проте, за результатами проведення незалежної оцінки (Звіт про оцінку нежитлової будівлі від 20.01.2017 міститься в матеріалах справи) встановлено, що ринкова вартість об'єкта оцінки - нежитлової будівлі, загальною площею 2 823,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, (літ. Т), станом на 16.10.2015 (без ПДВ) становила 20 808 900 (двадцять мільйонів вісімсот вісім тисяч дев'ятсот) гривень.

Зважаючи на те, що продаж нежитлової будівлі за оспорюваним правочином було вчинено за 12 350 000 (дванадцять мільйонів триста п'ятдесят тисяч) гривень, тобто на понад 40% нижче його ринкової вартості, суд приходить до висновку, що укладення боржником оспорюваного правочину за наявності боргу перед заявником та іншими кредиторами та відчуження боржником свого єдиного майнового активу за ціною, нижчою від ринкової, є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім цього, згідно з інформацією із наявних у матеріалах справи банківських виписок, отримані за оспорюваним правочином кошти спрямовувались не на поточну господарську діяльність, та\або погашення зобов'язань перед всіма кредиторами, а переказувались за договором відступлення права вимоги від 28.12.2011 на рахунки фізичних осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Із наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 31.01.2017 №1002095007 вбачається, що станом на 08.10.2015 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» з розміром внеску до статутного фонду по 400 000,00 грн. Отже, отримані за оспорюваним правочином кошти спрямовувались на рахунки засновників (учасників) боржника та афілійованих з ними осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що укладенням Договору від 16.10.2015 та переведенням отриманих на його підставі коштів на рахунки засновників (учасників) боржника та афілійованих з ними осіб, боржника позбавлено єдиного майнового об'єкту, право на задоволення вимог з вартості якого належало заявнику та іншим кредиторам, на погашення яких не було вжито жодних заходів, й виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами повністю стало неможливим.

Суд звертає увагу, що саме наявність заборгованості перед заявником у розмірі 887 400,00 грн., яка існувала на момент укладення Договору від 16.10.2015, й підтверджена рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі №910/14829/15, стала підставою для порушення справи №910/12809/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто».

Все вищевикладене в сукупності обґрунтовує правову позицію та доводить, що укладення оспорюваного правочину призвело до неплатоспроможності боржника, а причинно-наслідковий зв'язок між укладенням цього правочину, взяттям боржником зобов'язань за ним та його неплатоспроможністю і неможливістю виконати зобов'язання перед кредиторами підтверджується висновками наявного у матеріалах справи Звіту про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності боржника №12-2017/1 від 27.01.2017 року.

За результатами аналізу фінансово - господарської діяльності боржника, аудитор дійшов до наступних висновків: фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності; ознаки приховування банкрутства на підприємстві відсутні; ознаки фіктивного банкрутства на підприємстві відсутні; задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури; на підприємстві наявні ознаки доведення до банкрутства.

Положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд погоджується з доводами заявника, викладеними ним у заяві про визнання недійсним правочину (у редакції доповнень до неї), вважає їх обґрунтованими, доведеними та підтвердженими матеріалами справи, тому приходить до висновку, що Договір від 16.10.2015, за яким боржником відчужено нежитлову будівлю, загальною площею 2 823,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22, (літ. Т), має бути визнано недійсним на підставі ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стосовно застосування наслідків недійсності Договору від 16.10.2015 суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Частиною 3 ст. 20 вказаного Закону передбачено, що кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

З огляду на наведені норми законодавства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» зобов'язане повернути в ліквідаційну масу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» набуте ним за Договором від 16.10.2015 майно, а саме нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,8 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22.

Аналогічний порядок застосування наслідків недійсності правочину, передбачений ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначено у постановах Вищого господарського суду України від 03.11.2015 у справі №910/24550/13 та від 04.10.2016 у справі №923/1278/13.

Сплачений заявником судовий збір у сумі 2 756,00 грн. за подання заяви про визнання недійсним Договору від 16.10.2015 відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається пропорційно на відповідачів.

Частиною 4 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 4-1 - 4-7, п. 7 ст. 12, ст.ст. 32-34, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» (04655, м. Київ, просп. Московський, 28, ідентифікаційний код 32044782) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16 жовтня 2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 636 задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (літ. Т; загальною площею 2 823,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 22; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15140880000) від 16 жовтня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 7-Б, офіс 4, ідентифікаційний код 39982092), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яворською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 636;

3. Застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 2 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 7-Б, офіс 4, ідентифікаційний код 39982092) повернути нежитлову будівлю (літ. Т), загальною площею - 2 823,8 квадратних метра, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 15140880000 у ліквідаційну масу банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Авто» (02217, м. Київ, вул. Закревського,16, ідентифікаційний код 33739839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» (04655, м. Київ, просп. Московський, 28, ідентифікаційний код 32044782) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання недійсним правочину.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іновейшин Груп» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 7-Б, офіс 4, ідентифікаційний код 39982092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Авто» (04655, м. Київ, просп. Московський, 28, ідентифікаційний код 32044782) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання недійсним правочину.

6. Видати накази.

7. Ухвалу направити заявнику, відповідачу та ліквідатору

Ухвалу може бути оскаржено у передбаченому процесуальним законодавством порядку.

Суддя А.В. Яковенко