Рішення № 66081070, 13.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017Справа №910/2545/17

За позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит»

про стягнення 1 422 939,88 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Радзевіл А.В., довіреність № 273/16 від 11.11.2016

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» про стягнення 1 422 939,88 грн., з яких: 864 000,00 грн. борг з повернення кредиту, 374 011,72 грн. борг по сплаті процентів за користування кредитом, 25 920,0 грн. борг по сплаті комісії, 56 109,93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 45 823,03 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 2 724,20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 54 351,00 грн. пені за відсутність документів страхування предмету застави внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно кредитного договору № К-6853/11-980 від 09.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 (суддя Пригунова А.Б.) порушено провадження у справі № 910/2534/17 та призначено справу до розгляду на 13.03.2017.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 за № 04-23/815 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ (неможливість здійснення правосуддя суддею Пригуновою А.Б.), призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.03.2017 визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 справу № 910/2545/17 призначено до розгляду на 04.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2545/17 від 04.04.2017, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 13.03.2017, розгляд справи відкладено на 13.04.2017.

Позивач в судовому засіданні 13.04.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 13.04.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Волинська, 10, літера А, офіс 296, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.02.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 13.04.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» (позивач, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» (відповідача, позичальник) було укладено кредитний договір № К-6853/11-980 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - кредит, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п. 1.1.1. кредитного договору кредит надається в сумі 990 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1.2. кредитного договору термін остаточного повернення кредиту 07.12.2018 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або чинним законодавством.

Згідно з п. 3.3.3. кредитного договору позичальник взяв на себе обов'язок повернути кредит відповідно до умов п. 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушені умов договору.

Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідач має сплатити наявну заборгованість та штрафні санкції.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.1.4 кредитного договору надання кредиту здійснюється на підставі заяви не пізніше ніж за 3 (три) банківських дня до бажаної дати отримання кредиту.

Свої зобов'язання за договором позивач на підставі відповідної заяви відповідача виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальним ордером № 383 від 10.12.2013 та розпорядженням від 10.12.2013.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору передбачено, що позичальник здійснює повернення кредиту у валюті кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок у строк (термін), визначений графіком погашення, що наведений у додатку № 1 не пізніше терміну (строку), вказаного в п. 1.1.2. цього договору.

У відповідності до графіку повернення кредиту наведеного у додатку № 1 до кредитного договору, термін остаточного повернення кредиту встановлено 07.12.2018.

Відповідно до п. 1.1.3. кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 24% річних.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору позичальник сплачує щорічно на користь кредитодавця комісію за надання кредиту в розмірі 1% (один процент) від суми кредиту, визначеної п.п. 1.1.1. за перший рік, яку сплачено в день укладання цього договору, та за кожен наступний рік - в розмірі 1% (один процент) від суми залишку кредиту, станом на дату, що відповідає даті підписання кредитного договору.

Відповідно до п. 2.6.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються не рідше одного разу в місяць та/або в останній робочий день місяця за період з дати першого перерахування коштів з поточного рахунку по день, що передує даті нарахування (по останній календарний день поточного місяця), та надалі за період з дати попереднього нарахування (першого числа поточного місяця) по останній календарний день поточного місяця (по день, що передує даті нарахування), а також в день остаточного повернення кредиту.

Згідно з п. 2.7.1 кредитного договору проценти нараховані за місяць відповідно до п. 2.6. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на рахунок № 20683011006853, відкритий у кредитодавця, щомісяця, не пізніше 10-го календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами та сплаті комісії в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 864 000,00 грн. боргу по сплаті кредиту, 374 011,72 грн. боргу по сплаті процентів за користування кредитом, 25 920,00 грн. боргу по сплаті комісії.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з: 864 000,00 грн. боргу по сплаті кредиту, 374 011,72 грн. боргу по сплаті процентів за користування кредитом, 25 920,00 грн. боргу по сплаті комісії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті процентів та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні кредитного договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо здійснення платежів за кредитним договором.

Пунктом 3.3.19 кредитного договору визначено, що якщо договором застави/іпотеки, які укладені в забезпечення зобов'язань за цим договором, передбачено обов'язкове страхування предмету застави, застрахувати/ або забезпечити страхування майновим поручителем на користь кредитодавця заставне майно в акредитованій кредитодавцем страховій компанії та забезпечити безперервне подовження страховки на період дії цього договору. Позичальник зобов'язується самостійно відслідковувати терміни поновлення страховки та надавати кредитодавцю копії страхових договорів (полісів) та копії документів, що підтверджують сплату страхових платежів за укладеними страховими договорами (полісами). За кожен день відсутності у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна, позичальник зобов'язується сплатити пеню відповідно до п. 4.5 цього договору.

Матеріали справи на містять та відповідачем не подано доказів наявності документів, що підтверджують страхування заставного майна.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору у разі порушення позичальником умов, зазначених в п. 3.3.19 цього договору, позичальник сплачує кредитодавця пеню в розмірі 0,03% від суми, визначеної в п. 1.1.1 цього договору, за кожний день відсутності у кредитодавця документів, що підтверджують страхування заставного майна.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, процентів та комісії позичальник не виконав, позивачем нараховані: 56 109,93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 45 823,03 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 2 724,20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 54 351,00 грн. пеня за відсутність документів страхування предмету застави.

Вимоги позивача в частині стягнення 56 109,93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 45 823,03 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 2 724,20 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, 54 351,00 грн. пеня за відсутність документів страхування предмету застави обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» (03151, м. Київ, вул. Волинська, № 10 літера А, офіс № 296, код ЄДРПОУ 34349201) на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-В, код ЄДРПОУ 36964568) 864 000 (вісімсот шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. боргу по сплаті кредиту, 374 011 (триста сімдесят чотири тисячі одинадцять) грн. 72 коп. боргу по сплаті процентів за користування кредитом, 25 920 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. боргу по сплаті комісії, 56 109 (п'ятдесят шість тисяч сто дев'ять) грн. 93 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 45 823 (сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 03 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів, 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. пені за несвоєчасне погашення комісії, 54 351 (п'ятдесят чотири тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 00 коп. пені за відсутність документів страхування предмету застави, 21 344 (двадцять одна тисяча триста сорок чотири) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.04.2017.

СуддяВ.В.Сівакова