Постанова № 6608097, 08.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-21799/09/1270

Категорія №2.19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

позивача: ОСОБА_1;

від відповідача №1: Тесленко Н.О., довіреність №12024/09 від 16.10.08,

від відповідача №2: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Луганську, Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про зобовязання виплатити заборгованість з щомісячного грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Луганську, Головного управління юстиції в Луганській області про зобовязання виплатити заборгованість з щомісячного грошового забезпечення.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) зобовязати Пенсійний фонд України виділити Пенсійному фонду України у Ленінському районі міста Луганську за рахунок коштів державного бюджету, які призначені для підтримки судів загальної юрисдикції кошті для виплати щомісячного грошового довічного утримання; 2) зобовязати Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Луганську у виконання рішення Печерського районного суду міста Києва в 09 липня 2002 року виплатити заборгованість щомісячного грошового довічного утримання з 01 січня 2007 року по 14 квітня 2008 року та з 15 квітня 2008 року довічно; 3) у межах адміністративної юрисдикції окружного суду задовольнити вимоги Головного управління юстиції у Луганській області та звільнити мене від незаконних вимог.

02 червня 2009 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просив зобовязати безпосередньо або через Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області: Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Луганську ПФУ в Луганській області (ОКПО 21792330) на підставі та у розмірі, зазначеному в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2002 року нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячному грошовому довічному утриманню судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року по 14 квітня 2008 року та з 15 квітня 2008 року довічно.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Ухвалою суду від 17 червня 2009 року провадження в частині позовних вимог, які стосуються Пенсійного фонду України закрито.

Ухвалою суду від 17 червня 2009 року в якості другого відповідача залучено Підрозділ примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2002 року управління юстиції в Луганській області було зобовязано з 01 червня 2002 року виплачувати йому щомісячне грошове утримання виходячи з розміру заробітної плати голови районного суду Луганської області з урахуванням щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів», в розмірі 515 грн.63 коп.

Наказом начальника територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області від 14 березня 2006 року №62/к йому припинено виплату щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач вважає, що оскільки постанову Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2002 року не скасовано його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська, в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ОСОБА_1 по досягненні 50 років було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до вимог Закону України «Про державні пенсії в СРСР». Замінити виплату пенсії на загальних підставах на виплату щомісячного довічного грошового утримання та провести перерахунок пенсії на підставі наданих довідок про заробітну плату немає законних підстав.

Представник відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав суду заперечення, в якому просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у звязку з необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач громадянин України ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з наявними у справі даними вбачається, що ОСОБА_3 має загальний стаж роботи судді, що може бути врахований для призначення щомісячного довічного грошового утримання, який становить 15 років 9 місяців 2 дня, в тому числі: з 19.12.1960 року по 19.02.1968 року на посаді народного судді Боково-Антрацитівського району Луганської області, члена Луганського обласного суду 7 років 2 місяці; з 17.03.1969 року по 23.12.1974 року на посаді народного судді, голови Старобільського районного суду Луганської області 5 років 9 місяців 6 днів; з 15.12.1951 по 11.10.1954 року проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР 2 роки 9 місяців 26 днів.

З 23.12.1974 року по 22.07.1983 року, ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника відділу юстиції виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів. Проте, зазначений період роботи відповідно до вимог чинного законодавства не може бути зарахований до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на зазначену посаду позивач був призначений після зайняття посади судді. По досягненні 50 років ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про державні пенсії в СРСР».

З першого квітня 1996 року ОСОБА_1 було призначене довічне грошове утримання судді на підставі ст.43 Закону України від 15.12.1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів».

09 липня 2002 року рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі №2-272/02 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, головного управління державного казначейства України та управління юстиції в Луганській області про перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці, його позовні вимоги були частково задоволені. Зазначене судове рішення набрало законної силі, ніким не оскаржене, у звязку з чим є чинним.

Цим рішенням Печерського районного суду Управління юстиції в Луганській області зобовязано з 01 червня 2002 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання виходячи з розміру заробітної плати голови районного суду Луганської області з урахуванням щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів», в розмірі 515 грн.63 коп., стягнуто з управління юстиції в Луганській області на користь ОСОБА_1 не нарахованої та не виплаченої частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 1997 року по 31 травня 2002 року в розмірі 8223 грн.95коп., зобовязано Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України провести фінансування управління юстиції в Луганській області в розмірі, необхідному для виплати ОСОБА_1 не нарахованої та невиплаченої частини довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 1997року по 31 травня 2002 року в розмірі 8223грн.95коп., а також виплати з 01 червня 2002 року щомісячного довічного утримання з урахуванням щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів», в розмірі 515 грн.63 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2009 року позивач звертався до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-2721 від 04.12.2008 року, виданого Печерським районним судом м. Києва.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України №606-XIV від 30.06.1999 року «Про виконавче провадження».

Головний державний виконавець Кудряшова Н.Є. за результатами розгляду вказаної заяви встановила, що виконавчий документ, поданий на примусове виконання, не відповідає вимогам ст.19 Закону України №606-XIV від 30.06.1999 року «Про виконавче провадження», у звязку з чим, 04.03.2009 року винесла постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання. Протягом 10 днів з дня винесення постанови, згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» позивач мав право на оскарження вказаної постанови державного виконавця, але він цим правом не скористався.

Зі змісту позовних вимог позивача вбачається, що він просить суд зобовязати безпосередньо або через Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська ПФУ в Луганській області на підставі та у розмірі, зазначеному в рішенні Печерського районного суду міста Києва від 09 липня 2002 року нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячному грошовому довічному утриманню судді у відставці ОСОБА_1 з 01січня 2007 року по 14 квітня 2008 року та з 15 квітня 2008 року довічно.

Вимоги позивача у справі стосуються визначення адміністративним судом порядку виконання судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2002 року.

Але, з матеріалів справи вбачається, що судове рішення Печерського районного суду м. Києва у справі №2-272/02 прийняте на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

Нормою статті 368 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання, повязані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

З огляду викладене, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

За таких підстав, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, справа підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Луганська, Підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про зобовязання виплатити заборгованість з щомісячного грошового забезпечення, у звязку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 5-денний строк з дня проголошення ухвали і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

СУДДЯ