Постанова № 66080910, 19.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 925/818/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Кононець С.Ю. Чорний К.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Золотоніського колективного підприємства по агропромисловому будівництву "Райагрошляхбуд"на рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від 20 вересня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 25 січня 2017 рокуу справі№ 925/818/16за позовомЗолотоніського колективного підприємства по агропромисловому будівництву "Райагрошляхбуд"допублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"про визнання дій такими, що порушують умови договору та зобов'язання відновити постачання електроенергіїВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. Золотоніське колективне підприємство по агропромисловому будівництву "Райагрошляхбуд" звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про визнання дій відповідача такими, що вчинені в порушення умов п. п. 1.1., 2.1. договору № 126 на користування електричною енергією від 23.03.2001 і зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії позивачу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2016 (суддя - Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 (головуючий - Скрипка І.М., судді - Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 23.03.2001 між сторонами було укладено договір № 126 на користування електричною енергією.

Пунктами 2.1, 4.1 договору визначено, що електропостачальна організація (відповідач) зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу (позивач) в межах приєднаної потужності згідно з визначеними договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а споживач - сплачувати за використану електричну енергію та за втрати від перетоків реактивної складової електричної енергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами.

Договір укладається строком до 31.12.2001, набирає чинності з дня його підписання, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд (п. 13 договору).

Відповідач здійснював постачання електроенергії позивачу за договором № 126 від 23.03.2001 через три трансформаторні підстанції: КТП-417, КТП-672, КТП-740.

Із додатка № 1 до договору вбачається, що електропостачання на АБЗ с. Хвилівка здійснювалось через КТП-672, а на базу за адресою: вул. Жашківській,13 м. Золотоноша - через КТП-417 (а.с. 56, т. 1).

Як встановлено судами, позивач є землекористувачем земельної ділянки на якій розміщене майно, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 08.01.1998 серія ЧР 5-70, виданого на підставі розпорядження Золотоніської райдержадміністрації № 303 від 23.10.1997.

Відповідно до довідки Золотонівського МРВ УМВС України № 87 від 22.01.2004 ОСОБА_5 звертався до Золотоніського МРВ УМВС з приводу того, що 14.01.2004 з території АБЗ с. Хвилівка при невідомих обставинах зник трансформатор.

Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.03.2004 не містить висновків щодо крадіжки відповідачем КТП та вини відповідача у припиненні постачання електроенергії позивачу за договором № 126 від 23.03.2001 (а.с. 130, т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просить визнати дії відповідача щодо припинення постачання електроенергії позивачу такими, що порушують п. п. 1.1., 2.1. договору № 126 на користування електричною енергією від 23.03.2001 і зобов'язати відповідача відновити постачання електроенергії позивачу.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1. Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ № 209 від 04.03.1997, електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Комплектна трансформаторна підстанція (КТП) - підстанція, складена з шаф чи блоків із вмонтованими у них трансформатором та іншим обладнанням розподільної установки, яку постачають складеною чи підготовленою до складання (п. 3.1. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерство палива та енергетики № 258 від 25.07.2006).

Відповідно до ч. 2 п. 4 Правил охорони електричних мереж підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються: за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 метрів від огорожі або споруди (п. 5. Правил).

За п. 23 Правил контроль за виконанням Правил здійснюється енергопідприємствами.

Енергопідприємства мають право припиняти або обмежувати електропостачання споживачів, що порушили Правила.

Відновлення електропостачання здійснюється після усунення порушень та відшкодування підприємствам, які експлуатують електричні мережі, заподіяних матеріальних втрат, а також вартості робіт з ввімкнення до електромережі згідно з укладеними договорами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарські суди встановивши, що в результаті недотримання позивачем Правил, відбулось зникнення КТП-740 (за збереження та охорону якої в силу умов договору та вимог чинного законодавства ніс відповідальність позивач), що призвело до переривання постачання електроенергії і знеструмлення об'єкта позивача, прийшли до обґрунтованого висновку, що дії відповідач щодо вимушеного демонтажу власної КТП-672 для її збереження від розкрадання та виконання норм безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики є правомірними.

Також правильними є висновок судів щодо безпідставності позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії позивачу, адже порядок повторного підключення позивача до електромережі здійснюється після виконання позивачем заходів передбачених Правилами охорони електричних мереж, ПКЕЕ, Правил приєднання електроустановок до електричних мереж щодо такого підключення.

Крім того, апеляційний суд правомірно вказав на те, що позовна давність, заявлена відповідачем у справі, застосовується лише за наявності порушеного права позивача, чого останнім відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не було доведено.

Доводи касаційної скарги, в основному повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції та спростовані обґрунтованими висновками цього суду, викладеними в постанові.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову і підстав для скасування вказаних рішень немає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Золотоніського колективного підприємства по агропромисловому будівництву "Райагрошляхбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 20 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 січня 2017 року у справі за № 925/818/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова