Постанова № 6608079, 20.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-20596/09/1270

Категорія №6.6

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 жовтня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішлівій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Анохіна Г.О., довіреність №7/10-08 від 08.01.09;

від відповідача: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» про звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція в Словяносербському районі Луганської області з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» про звернення стягнення на активи.

У позовній заяві позивач просив суд звернути стягнення на активи Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод», ідентифікаційний код 00211352 на суму податкового боргу по платежам до бюджету у розмірі 2179,89 грн., видатки по державному миту та судовим витратам віднести на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що Закрите акціонерного товариство «Стахановський машинобудівельний завод» відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року має узгоджені податкові зобовязання по земельному податку. Станом на 10.02.2009 року за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати податкового зобовязання, у звязку з чим, по закінченню встановленого Законом терміну сплати обліковується податковий борг у розмірі 2179,89 грн., який складається з податку на землю - 1753,86 грн. та пені - 426,03 грн.

26 серпня 2009 року під час судового засідання представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якого просив стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1764,26 грн., шляхом звернення стягнення на його активи.

28 квітня 2009 року у судовому засіданні відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що податковий борг у сумі 2179,89 грн. виник станом на 25.01.2002 року. Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий до суду протягом одного року із дня, коли особа дізналася, або міг дізнатися про порушення встановленого права або інтересу. Крім того, 14.03.2000 року відносно відповідача порушене провадження з банкрутства. Оскільки позивач із вимогами щодо заборгованості з земельного податку до суду не звернувся, на підставі п.2 ст.14 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідач вважає борг погашеним.

У судове засідання 20 жовтня 2009 року відповідач не прибув, надав суду клопотання про відкладення судового засідання. Судом клопотання про відкладення не приймається у зв'язку з тим, що причини відкладення визнані судом не обґрунтованими і неприйнятними, оскільки представником відповідача в підтвердження не надано доказів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання Закрите акціонерного товариство «Стахановський машинобудівельний завод» ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00211352, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 08.09.1994 року за №13921050001000232, адреса місцезнаходження: 94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, 1, узято на податковий облік до ДПІ у Словяносербському районі Луганської області.

Закрите акціонерного товариство «Стахановський машинобудівельний завод» діє на підставі нової редакції статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів 28.03.2008 року, відповідно до якого є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, штамп і бланки із своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

Суд установив, що згідно з наявними у справі доказами у відповідача виник податковий борг по податку на землю у звязку з неповною сплатою узгодженого податкового зобовязання, визначеного згідно з податковими розрахунками земельного податку, поданими до позивача.

У звязку з неповною сплатою податкового зобовязання по земельному податку станом на 10.02.2009 року у Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» обліковувалася заборгованість перед бюджетом у розмірі 2179,89 грн., яка складається з податку на землю - 1753,86 грн., пені 426,03грн.

Суд установив, що наявність вказаної заборгованості підтверджується письмовими доказами, а саме: направленими позивачем з метою спонукання до погашення податкового боргу на юридичну адресу відповідача поштовим відправлення першої податкової вимоги №1/42 від 25.01.2002 року та другої податкової вимоги №2/232 від 05.04.2002 року, які були отримані посадовими особами ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод», про що свідчать відмітки про вручення в поштових повідомленнях.

Станом на 20 жовтня 2009 року, сума заборгованості ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод» перед бюджетом по податку на землю зменшилась внаслідок часткової сплати та складає 1764,26 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків податкового боргу, даними зворотного боку облікової картки платника, а також наданою під час судового засідання представником позивача заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої сума податкового боргу складає 1764,26 грн.

Позивач у справі Державна податкова інспекція у Словяносербському районі Луганської області діє відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04 грудня 1990 року та є органом виконавчої влади.

Статтею 3 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України від 21.12.2000р. №2181-ІII «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181-ІII) установлено, що цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За змістом пункту 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІII податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 1.4 Закону №2181-ІII пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання.

Пунктом 1.7. ст.1 Закону №2181-ІІІ визначено, що активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

За змістом п.5.1. ст. 5 Закону №2181-ІII податкове зобовязання по податку на землю у сумі 1764,26 грн. є узгодженим, але не сплаченим у встановлений строк, у звязку з чим вважається податковим боргом.

З наявних у справі доказів вбачається що строки добровільної сплати податкових зобовязань відповідача у справі по податку на землю відповідно до ч.2 п.п.5.3.1. ст.5 Закону №2181-ІII закінчились, заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкової заборгованості, до їх погашення не призвели.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до п.11 ст. 10 Закону №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вважає, що податковий борг у сумі 1764,26 грн. виник станом на 25.01.2002 року. Тому, відповідач вважає, що згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий до суду протягом одного року із дня, коли особа дізналася, або могла дізнатися про порушення встановленого права або інтересу. Крім того, відповідач вказує, що 14.03.2000 року відносно ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод» порушене провадження з банкрутства. Оскільки позивач із вимогами щодо заборгованості з земельного податку до суду не звернувся, на підставі п.2 ст.14 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідач вважає борг погашеним.

Але, така позиція відповідача для суду є неприйнятною з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 КАС України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Так, 20 липня 2009 року у судовому засіданні відповідачу було запропоновано надати суду в підтвердження своїх заперечень наступні докази: платіжні доручення з призначенням платежу щодо погашення податкового боргу з податку на землю. Якщо таких платіжних доручень немає, то надати суду акт знищення документів та пояснення, коли та на підставі яких нормативно-правових актів здійснено знищення цих документів. У звязку з цим, на підставі клопотання відповідача було оголошено перерву до 10 серпня 2009 року для надання письмових доказів.

Але, в наступне судове засідання 26 серпня 2009 року відповідач письмових доказів не надав.

Ухвалою суду сторони були зобовязані провести звірку розрахунків зі сплати податкового боргу по земельному податку та надати акт звірки в наступне судове засідання, у звязку з чим у справі було оголошено перерву до 20 жовтня 2009 року.

20 жовтня 2009 року представник відповідача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що причини відкладення визнані судом не обґрунтованими і неприйнятними, оскільки представником відповідача в підтвердження клопотання не надано будь-яких доказів. Крим того представником відповідача неодноразово заявлялись клопотання про оголошення перерви та відкладення судового засідання для надання доказів в обгрунтовання заперечень, але жодного доказу надано так і не було.

Також, для суду є неприйнятною позиція відповідача, відповідно до якої він стверджує, що на підставі п.2 ст.14 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», він вважає борг погашеним з огляду на наступне.

Дійсно, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.03.2000 року порушена справа про банкрутство ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод» та введений мораторій за задоволення вимог кредиторів.

Але, згідно зі змістом ст. 1 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким, чином, наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Тобто, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що згідно наявних у справі доказів вбачається, що строк виконання податкових зобов'язань по сплаті земельного податку настав у відповідача після 14 березня 2000 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась. Даний висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тому суд вважає, що відповідач не надав доказів в обгрунтування заперечення щодо відсутності заборгованості із земельного податку.

Крім того, відповідно до розділів 11 та 12 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. N276 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N843/11123, яким визначено ведення реєстрів надходжень та повернень платежів, зокрема передбачено, що для зведеного оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, а також повертаються з нього, органом державної податкової служби ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за кодами класифікації доходів бюджету за відповідною формою. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобовязань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 №266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року за №595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Тому, наданий позивачем у судове засідання зворотній бік облікової картки ЗАТ «Стахановський машинобудівельний завод» за 2009 рік приймається судом як письмовий доказ наявності заборгованості по земельному податку в сумі 1764,26 грн., оскільки зворотній бік облікової картки є документом, що містить в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп. б) п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України №2181-ІІІ до переліку активів, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу - це активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у розпорядженні або користуванні платника податків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на активи Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на суму податкового боргу по платежам до бюджету у розмірі 1764,26 грн., відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» про стягнення суми податкового боргу, шляхом звернення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00211352, в доход Державного бюджету суму податкового боргу з податку на землю у розмірі 1764,26 грн. шляхом звернення стягнення на активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 25 жовтня 2009 року.

СУДДЯ