Постанова № 66080215, 18.04.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/505/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1І.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13.04.2017, просить суд: визнати протиправними та скасувати накази начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19.01.2017 № 16-ос «По особовому складу», яким припинено (розірвано) контракт і звільнено ОСОБА_1 з військової служби, згідно пункту «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (із застосуванням частини 8), у запас та від 24.02.2014 № 63-ос «По особовому складу», яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення; поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 25.02.2017; стягнути з Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2017 по 13.04.2017 у розмірі 8004,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.10.2016 між начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 та позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, строком на 3 роки (до 25.10.2019), та наказом від 26.10.2016 № 243-ос «По особовому складу» позивача було прийнято на військову службу за контрактом, зараховано до списку особового складу загону, на всі види забезпечення, присвоєно звання «молодший сержант» та призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказами начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 19.01.2017 № 16-ос та від 24.02.2017 № 63-ос «По особовому складу» припинено (розірвано) контракт і звільнено ОСОБА_1 з військової служби, згідно пункту «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» (із застосуванням частини 8), у запас та виключено останнього зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Разом з тим, позивач вважає своє звільнення за пунктом «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» незаконним, безпідставним та таким, що здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки на момент винесення спірних наказів до нього було застосовано лише одне дисциплінарне стягнення «сувора догана», що, у свою чергу, виключає можливість його звільнення у звязку із систематичним невиконанням умов контракту.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити, оскільки прийняттю оскаржуваних наказів передував детальний аналіз службової діяльності ОСОБА_1, його моральних та ділових якостей. За період проходження служби у Чернігівському прикордонному загоні Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України позивач характеризував себе з негативної сторони, притягався до дисциплінарної та адміністративної відповідальності. Так, за час проходження служби позивач притягався до таких видів дисциплінарної та адміністративної відповідальності: «сувора догана» - за порушення вимог статей 11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (підстава: наказ начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування»); його визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1275,00 грн. у дохід держави (підстава: постанова Семенівського районного суду Чернігівської області від 28.11.2016 у справі № 744/1011/16-п (провадження №3/744/384/2016). У свою чергу, у відповідності до пункту 284 Положення про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності. Так як, позивача було двічі притягнуто до відповідальності дисциплінарної та адміністративної, вважає, що начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 було правомірно винесено оскаржувані накази.

Начальник Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в оскаржуваних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом (далі - Контракт) в Державній прикордонній службі України з 26.10.2016 та за наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 26.10.2016 № 243-ос «По особовому складу» позивачу було присвоєно військове звання «молодший сержант» та призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) (а.с.14-16).

За умовами Контракту ОСОБА_1 добровільно взяв на себе обов'язки, зокрема, проходити військову службу на посадах осіб сержантського і старшинського складу в органах Державної прикордонної служби України на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби, та цим Контрактом; додержуватись Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов'язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; дотримуватися вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватися обмежень, визначених для військовослужбовців законодавством (пункт 1 Контракту).

Крім того, пунктом 3 Контракту передбачено, що контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи органу Державної прикордонної служби України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Чернігівського прикордонного загону від 15.11.2016 № 1462-АГ, групою офіцерів у складі начальника відділу прикордонної служби «Семенівка» майора ОСОБА_5 та офіцерів відділу власної безпеки по Чернігівському прикордонному загону, з метою обєктивного зясування обставин порушень та несення служби в місці тривалого несення служби «Тимоновичі» відділу прикордонної служби «Семенівка», проведено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, 18.11.2016 комісією складено висновок службового розслідування щодо обєктивного зясування обставин порушень, виявлених під час раптової перевірки порядку організації та несення служби в місці тривалого несення служби «Тимоновичі» відділу прикордонної служби «Семенівка» 15.11.2016, відповідно до якого зазначено, що з 03 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. 15.11.2016 майором ОСОБА_5 спільно з офіцерами відділу власної безпеки по Чернігівському прикордонному загону старшим лейтенантом ОСОБА_6 та лейтенантом ОСОБА_7 здійснено раптову перевірку порядку несення служби п/н «ЧТ» від МДНС «Тимоновичі». Під час перевірки о 04 год. 20 хв. 15.11.2016 було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_8, який вийшов з приміщення місця тривалого несення служби «Тимоновичі». У ході подальшої перевірки встановлено, що молодший сержант ОСОБА_8 та молодший сержант ОСОБА_1 перебували в стані алкогольного спяніння. З 03 год. 20 хв. по 04 год. 20 хв. охорона місця тривалого несення служби «Тимоновичі» не здійснювалась. Начальником відділу прикордонної служби «Семенівка» майором ОСОБА_5 прийнято рішення про зняття вищевказаних осіб зі служби та направлення останніх до Семенівської центральної районної лікарні з метою проходження медичного огляду щодо встановлення факту вживання спиртних напоїв. О 06 год. 45 хв. було проведено медичний огляд, яким встановлено факт перебування військовослужбовців у стані алкогольного спяніння: молодший сержант ОСОБА_8 1,69 проміле; молодший сержант ОСОБА_1 1,13 проміле (висновки від 15.11.2016 №№ 151, 152 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Враховуючи вищевикладені факти, групою офіцерів запропоновано за порушення вимог абзацу 13 пункту 11 глави 2 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, скласти відносно молодшого сержанта ОСОБА_1 матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за порушення вимог статей 11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути молодшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с.168-177).

28.11.2016 начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 видано наказ № 589-КП «Про результати службового розслідування», відповідно до якого зазначено, що за невиконання вимог абзацу 13 пункту 11 глави 2 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, а саме: прикордонним нарядам забороняється вживати алкогольні напої, наркотичні, психотропні та токсичні речовини, молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б), молодшого сержанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, у звязку із оформленням відносно останнього матеріалів адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись пунктом 3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а саме: поява на службі в нетверезому стані, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у грудні 2016 року.

Також, згідно вищевказаного наказу, за порушення вимог статей 11,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України , молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено «сувору догану» (а.с.48-50).

Крім того, судом встановлено, що постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 28.11.2016 у справі № 744/1011/16-п (провадження №3/744/384/2016), яка набрала законної сили 28.11.2016 (згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62996924), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1275,00 грн. (а.с.180).

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2016 начальником відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) ОСОБА_5 складено подання про звільнення з військової служби у запас, згідно з пунктом «и» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) частини 6 (із застосуванням частини 8) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б), молодшого сержанта ОСОБА_1

Вищевказане подання складено начальником відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) ОСОБА_5, у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе, під час укладення контракту про проходження військової служби, обовязків та наявністю у нього адміністративного стягнення за частиною 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і дисциплінарного стягнення «сувора догана», накладеного наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування» (а.с. 135).

З вищевказаним поданням позивач ознайомився 19.12.2016, про що свідчить його особистий підпис (а.с.136).

Також, з матеріалів справи вбачається, що начальником прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) ОСОБА_5 проведено бесіду з позивачем з питання звільнення останнього з військової служби у запас, згідно з якою позивач з умовами звільнення з військової служби ознайомлений, із звільненням не згоден (а.с.135 на звороті).

Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 19.01.2017 № 16-ос «По особовому складу» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби, згідно з пунктом «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у звязку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (із застосуванням частини 8), в запас Збройних Сил України, без права носіння військової форми одягу, молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б), молодшого сержанта ОСОБА_1 з 19.01.2017. Підстава: подання до звільнення начальника відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б); рішення атестаційної комісії (протокол від 19.12.2016 № 108) (а.с.51).

На підставі вищевказаного наказу, тимчасово виконуючим обовязки начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 24.02.2017 винесено наказ № 63-ос «По особовому складу», згідно якого ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та усіх видів забезпечення з 24.02.2017 (а.с.52).

Вважаючи оскаржувані накази протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

У свою чергу, у відповідності до частини 4 статті 2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

При цьому, правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначено Законом України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до статті 10 Закону № 661-IV прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.

При цьому, загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут), дія якого, у тому числі, поширюється і на Державну прикордонну службу України.

Згідно з преамбулою, Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Як вбачається з норм статей 11,13 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Отже, дотримання зазначених норм є обов'язком кожного військовослужбовця.

Статтею 26 Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

У свою чергу, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут).

Так, частинами 1,4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до частини 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Часиною 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 51 Дисциплінарного статуту на сержантів (старшин) (крім військовослужбовців строкової військової служби), можуть бути накладені такі стягнення, зокрема, сувора догана.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).

Положеннями статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно з частиною 3 статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

За нормами статті 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Приписами статті 87-1 Дисциплінарного статуту визначено, що рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (стаття 88 Дисциплінарного статуту).

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалося, що позивач притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме: за порушення вимог статей 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України позивачу, наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування», оголошено «сувору догану».

Крім того, як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 28.11.2016 у справі № 744/1011/16-п (провадження № 3/744/384/2016), яка набрала законної сили 28.11.2016 (згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62996924), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1275,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення, накладене у формі наказу, та притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно рішення суду, протягом одного року.

При цьому, судом встановлено, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування», доведений позивачу до відома під підпис 19.12.2016 (а.с.50).

Вищевказаний наказ позивачем ні до вище стоячого командира, ні до суду не оскаржувався.

Відтак, на переконання суду, такі стягнення, на час прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби, були діючими.

У свою чергу, проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 26 Положення, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону № 2232-XII.

Крім того, приписами підпункту 1 пункту 267 Положення визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону № 2232-XII, з ініціативи: командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж» та «и» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII.

У свою чергу, у відповідності до пункту «и» частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, в тому числі у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Згідно з частиною 8 статті 26 Закону № 2232-XII, якою передбачені підстави звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії особливого періоду, військовослужбовці також можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених пунктами «в», «г», «е», «є», «и» частини шостої та пунктами «в», «г», «е», «є» частини сьомої цієї статті.

При цьому, військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності (пункт 284 Положення).

З системного аналізу вищевказаних норм Закону № 2232-XII та Положення вбачається, що військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов'язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

У розумінні зазначеного спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

При цьому, позивачем як у адміністративному позові, так і його представником у судовому засіданні наголошувалось на тому, що ОСОБА_1, за час проходження військової служби, було скоєно лише одне правопорушення - 15.11.2016, однак наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування» позивача було двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення - до дисциплінарної та адміністративної відповідності, що, на його думку, суперечить положенням статті 91 Дисциплінарного статуту.

Крім того, вважає, що оскільки жодних інших правопорушень ним, за час проходження служби, не вчинялось, то у відповідача були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 у звязку із систематичним невиконання умов контракту.

Разом з тим, суд не погоджується із вищевказаними твердженнями позивача та його представника, з огляду на наступне.

Так, як зазначалось судом раніше, у відповідності до статей 11,13 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема: стримувати інших військовослужбовців від вчинення протиправних дій.

Крім того, статтею 4 Дисциплінарного статуту також визначено, що військова дисципліна зобовязує кожного військовослужбовця, зокрема, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У свою чергу, як встановлено у судовому засіданні до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани» ОСОБА_1 було притягнуто наказом начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 28.11.2016 № 589-КП «Про результати службового розслідування» саме за нестримання від вчинення протиправних дій (вживання алкогольних напоїв та порушення правил несення прикордонної служби) його напарником - молодшим сержантом ОСОБА_8, за які останнього постановами Семенівського районного суду Чернігівської області від 28.11.2016 (справи №№ 744/1009/16-п, 744/1010/16-п) було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за статтями 172-18 та 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті (а.с.178,179).

Разом з тим, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було притягнуто постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 28.11.2016 (справа № 744/1011/16-п) за перебування позивача, під час виконання обовязків військової служби, у нетверезому стані (частина 1 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тобто, у спірних правовідносинах позивача було притягнуто до дисциплінарної та адміністративної відповідальності за різні за змістом і суттю проступки, що, у свою чергу, свідчить про відсутність факту подвійного притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за одне й те саме правопорушення та наявності законодавчо передбаченої підстави для звільнення позивача з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням ним умов контракту.

При цьому, позивач свідомо порушив статтю 11 Статуту та статтю 4 Дисциплінарного статуту, оскільки усвідомлював, що в діях ОСОБА_8М, у частині залишення місця несення служби, містились ознаки дисциплінарного проступку, однак замість того, щоб стримати ОСОБА_8М від їх вчинення, позивач разом з ОСОБА_8М вживав алкогольні напої.

Отже, командування Чернігівського прикордонного загону мало обєктивні підстави для розгляду діяльності військовослужбовця ОСОБА_1 на атестаційній комісії 19.12.2016 та, після розгляду висновку атестаційної комісії від 19.12.2016 №108, на винесення оскаржуваних рішень з урахуванням характеру та обставин вчинення правопорушення, його наслідків, попередньої поведінки позивача, а також тривалості військової служби та рівня знань про порядок служби.

Разом з тим, позивач, перебуваючи на службі менше місяця, під час дії особливого періоду, у звязку із загальновідомими обставинами іноземної агресії щодо України, загрози її територіальній цілісності, незалежності та існуванню, необхідності забезпечення недоторканності державного кордону, у порушення вимог Контракту та норм Статутів, не втримався від вживання алкогольних напоїв з іншим військовослужбовцем, під час охорони державного кордону та піддав загрозі територіальну цілісність України та весь складу прикордонного загону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування наказів начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 від 19.01.2017 № 16-ос «По особовому складу» та тимчасово виконуючого обовязки начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 від 24.02.2014 № 63-ос «По особовому складу» і відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Водночас, вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення його на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії номера обслуги 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Семенівка» III категорії (тип Б) Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 25.02.2017 та стягнення з Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.02.2017 по 13.04.2017 у розмірі 8004,96 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом було відмовлено у повному обсязі.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій