Постанова № 66079790, 13.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

13 квітня 2017 р. справа № 820/636/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач" у порядку адміністративного судочинства висунув вимоги про 1) скасування рішення Сумської митниці ДФС від 29.12.2016р. про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000076/2, 2) скасування рішення Сумської митниці ДФС від 20.12.2016р. про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000077/2; 3) скасування прийнятої Сумською митницею ДФС картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00169, 4) скасування прийнятої Сумською митницею ДФС Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00170 Сумської митниці ДФС.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що митницею при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості було порушено вимоги ст. ст. 53, 54, 57, 58, 64 Митного кодексу України, а рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що не відповідають вимогам ст. 55 Митного кодексу України. Позивач також зазначив, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за резервним методом контролюючому органу було надано усі документи, які передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд постановити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Сумська митниця ДФС з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що платник самостійно обрав резервний метод визначення митної вартості, але не підтвердив самостійно обчислену та задекларовану митну вартість товару. У зв'язку з цим митницею були використана наявна інформація з приводу поставок аналогічних товарів. При цьому, з усіх можливих варіантів митної вартості товару митницею було обрано найбільш сприятливий для платника, тобто найменший показник митної вартості. Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав раніше висловлену незгоду з позовом, просив суд постановити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень порти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що в межах виконання зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом №АВ2916 від 02.09.2016 року, укладеним з СНАNGXING ВАІТЕ ІМРОRТ ЕХРОRТ СО., LТD (продавець; умови поставки CFR Одеса (вартість і фрахт)) представником позивача - ПП "Національні традиції" були складені і подані до відповідача, Сумської митниці ДФС вантажні митні декларації за господарськими операціями з імпорту товару на митну територію України №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884.

Згідно з твердженням позивача митна вартість товару у цих ВМД була визначена за резервним методом, оскільки саме така домовленість була досягнута в результаті попередніх консультацій з митницею.

29.12.2016р. відповідачем, Сумською митницею ДФС були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2016/000076/2 (за ВМД №805130000/2016/017882), та № 805130000/2016/000077/2 (за ВМД № 805130000/2016/017884).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що рішення про коригування митної вартості за № 805130000/2016/000077/2 від 20.12.2016р. (вимога про скасування якого заявлена в резолютивній частині позову) Сумською митницею ДФС у спірних правовідносинах не виносилось, такого рішення в об'єктивній дійсності не існує.

Вказана обставина є достатньою та самостійною підставою для залишення без задоволення вимоги позову про скасування рішення Сумської митниці ДФС від 20.12.2016р. з приводу коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000077/2.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару від 29.12.2016р. № 805130000/2016/000076/2 (за ВМД №805130000/2016/017882; товар - шини гумові для велосипедів, камери гумові для велосипедів), та від 29.12.2016р. № 805130000/2016/000077/2 (за ВМД № 805130000/2016/017884; товар - шини гумові для велосипедів, камери гумові для велосипедів) суб'єктом владних повноважень було обрано положення ст.ст.51, 53, 54, 55, 59, 61 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження про поставки до України ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за цінами, що є вищими від обчисленої платником митної вартості товару.

У подальшому на виконання рішення про коригування митної вартості від 29.12.2016р. № 805130000/2016/000076/2 (за ВМД №805130000/2016/017882) відповідачем було прийнято у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00169, а на виконання рішення про коригування митної вартості від 29.12.2016р. № 805130000/2016/000077/2 (№ ВМД 805130000/2016/017884) відповідачем було прийнято у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00170.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття рішень у формі карток відмови суб'єктом владних повноважень було обрано положення п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження про поставки до України ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за цінами, що є вищими від обчисленої платником митної вартості товару.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема, ч.3 ст.2 КАС України, юридичних та фактичних мотивів , покладених суб'єктом владних повноважень в осону спірних рішень, суд зазначає, що правовідносини з приводу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, унормовані, насамперед, приписами ст..ст.57-64 глави 9 розділу ІІІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч.5 ст.57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч.7 ст.57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст. 58 Митного кодексу України.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. ст.69, 70, 71, 86 КАС України, суд доходить висновку, що внаслідок власних дій позивача та представника позивача у спірних правовідносинах - декларанта ПП "Національні традиції" зазначений у вантажних митних деклараціях №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884 показник митної вартості товару був обчислений на за першим (основним) методом - ціною договору, а за шостим (резервним) другорядним методом.

Внаслідок цих дій обчислена і відображена у ВМД №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884 митна вартість товару об'єктивно не підтверджувалась і не могла бути підтверджена жодним з поданих разом з первісними ВМД документами.

У ході розгляду справи судом на виконання приписів ст.11 КАС України неодноразово до кожного з трьох різних представників відповідача ставилась вимога надати пояснення та підтвердити документально той рівень митної вартості товару, який був наведений у ВМД №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884, подати письмовий розрахунок обчислення цього рівня митної вартості.

Вимоги суду з цього приводу залишились невиконаними.

Оскільки в силу ст.ст.8, 19, 129 Конституції України та положень КАС України суд не наділений повноваженнями на застосування до сторони адміністративної справи заходів примусу з одержання пояснень з причини вчинення певних дій, то суд змушений виходити з достовірно встановлених обставин спірних правовідносин.

А вказані обставини однозначно засвідчують, що довід позивача про проведення попередньої процедури консультацій і зазначення у ВМД №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884 ціни товару на вимогу митниці не підтверджується матеріалами справи.

Після одержання ВМД №805130000/2016/017882 та №805130000/2016/017884 відповідач провів з платником податків процедуру консультацій.

Судом встановлено, що рішення про проведення процедури консультацій не мало формального характеру, а було обумовлено особливостями даної конкретної ситуації, а саме: самостійним обчисленням позивачем митної вартості за шостим резервним методом, що і спричинило невідповідність митної вартості поданого до декларування товару ціні договору.

Листами від 29.12.2016р. (а.с.54, 97) позивач повідомив митницю, що митна вартість товару за спірними ВМД визначалась за контрактом та інвойсом.

Водночас судовий розгляд показав, вказані обставини визнані представниками сторін, підтверджені належними та допустимими у розумінні ст.70 КАС України доказами, що 28.12.2016р. декларантом позивача, ПП «АЗЧ Постач» до митниці було подано вантажну митну декларацію разом з пакетом документів, а саме: електронну митну декларацію, якій був присвоєний номер 805130000/2016/017882, для оформлення в митний режим імпорт: товару № 1 - «Шини пневматичні для велосипедів гумові, нові: BICYCLE TYRE/ велошіни - 20750шт. Торговельна марка ОСОБА_3 Виробник Xingtai Haihong Cycle Co., Ltd Країна виробник CN» Вага нетто товару 19810 кг; товару № 2 - «Камери гумові для велосипедів :BICYCLE TUBE/ велокамери -34500шт. Торговельна марка ОСОБА_3 Виробник Xingtai Haihong Cycle Co., Ltd Країна виробник CN ». Вага нетто товару 5338кг. Одержувачем товару є ПП «АЗЧ Постач» (Україна , Харківська обл. м.Чугуїв). Відправником товарів є CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD

Умови поставки CFR м. Одеса.

Декларантом було обрано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів.

У графі 45 митної декларації № 805130000/2016/017882 зазначена митна вартість товару :

№1 - 221738.90 грн. (що при курсі валюти 26.65067 складає 8320,2 USD, або 0,42 USD/кг).

№2 - 106695.96грн.( що при курсі валюти 26.65067 складає 4003,5 USD, або 0.75 USD/кг).

У графі 43 митної декларації № 805130000/2015/017882 (Код методу визначення вартості) зазначено - 6, тобто шостий, резервний метод.

Згідно з інвойсом BTCN2016589 до контракту АВ2916 від 02.09.2016 ціна на товар № 1 складає (7055,00 USD, або 0.34 USD/шт) товар № 2 (3450,00 USD, або 0.10 USD/шт)

Згідно з ст. 5 контракту АВ2916 від 02.09.2016, умови оплати - 100 % оплата протягом 3 місяців після вивантаження товару в порту Одеса, згідно умовам поставки CFR Одеса порт, Україна.

Таким чином, числовий показник митної вартості товару №1 221738.90 грн. (8320,2 USD, 0,42 USD/шт) та товару № 2 106695.96грн.(4003,5 USD, або 0.75 USD/шт). не підтверджується жодним з документів, зазначених у графі 44 митної декларації № 805130000/2016/017882.

Окрім того, 28.12.2016р. від імені позивача, ПП «АЗЧ Постач» - декларантом ПП "Національні традиції" до митниці було подано ВМД та пакет документів, а саме: електронну митну декларацію, якій був присвоєний номер 805130000/2016/017884, для оформлення в митний режим імпорт: товару № 1 - «Шини пневматичні для велосипедів гумові, нові: BICYCLE TYRE/ велошіни - 21300шт. Торговельна марка GENERAL, Флагман Виробник Xingtai Haihong Cycle Co., Ltd Країна виробник CN». Вага нетто товару 19447 кг; товару № 2 - «Камери гумові для велосипедів -.BICYCLE TUBE/ велокамери -2600шт. Торговельна марка GENERAL, Флагман Виробник Xingtai Haihong Cycle Co., Ltd Країна виробник CN ». Вага нетто товару 7250кг.; Одержувачем товару є ПП «АЗЧ Постач» (Україна , Харківська обл.м.Чугуїв). Відправником товарів є CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD

Умови поставки CFR м. Одеса.

У цьому випадку декларантом також як і за іншою ВМД було обрано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів.

У графі 45 митної декларації № 805130000/2016/017884 зазначена митна вартість товару :

№ 1 -.217675,74 грн. (що при курсі валюти 26.65067 складає 81674.74 USD, або 0,42 USD/кг).

№ 2 - 114913.02грн.( що при курсі валюти 26.65067 складає 5437.50 USD, або 0.75 USD/кг).

У графі 43 митної декларації № 805130000/2015/017882 (Код методу визначення вартості) зазначено - 6, тобто шостий, резервний метод.

Згідно з інвойсом BTCN2016571 до контракту АВ2916 від 02.09.2016 ціна на товар № 1 складає (7242,00 USD, або 0.34 USD/шт) товар № 2 (4940,00 USD, або 0.19 USD/шт)

Згідно з ст. 5 контракту АВ2916 від 02.09.2016, умови оплати - 100 % оплата протягом 3 місяців після вивантаження товару в порту Одеса, згідно умовам поставки CFR Одеса порт, Україна.

Таким чином, числовий показник митної вартості товару №1 - 217675,74 грн. (81674.74 USD, або 0,42 USD/кг №2-114913.02грн.(543 7.50 USD, або 0.75 USD/шт) не підтверджується жодним з документів, зазначених у графі 44 митної декларації № 805130000/2016/017884.

Отже, судом достеменно встановлено, що незважаючи на суттєві розбіжності у числових значеннях передбачених ст.ст.53 і 58 Митного кодексу України показників розрахункових елементів, які мають значення для обрахування остаточного показника митної вартості, з митною вартістю товару за спірними ВМД, позивач не подав до митниці пояснень та документів, які б поза розумним сумнівом доводили правильність розрахунків платника податків та безпідставність суджень органу митного контролю.

За встановлених судовим розглядом обставин слід дійти висновку, що подані до митного оформлення документи не задовольняли вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і створювали розумно достатні підстави для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердженості чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст.54); за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вважає, що обчислення платником податків за самостійним рішенням митної вартості товару у спірних ВМД не за першим основним методом - ціною договору, а за шостим другорядним - резервним методом, непідтвердження на обгрунтовану вимогу митниці правильності самостійно проведених розрахунків, спричинили відсутність правових підстав для прийняття митницею рішення про застосування першого основного методу визначення митної вартості - за ціною договору.

Відповідно ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація субєктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку ч.1 ст.55, ст.ст.59 і 64 Митного кодексу України шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів здійснена за наявності визначеного законом приводу.

Оскільки судом не виявлено невідповідності закону рішень про коригування митної вартості товару від 29.12.2016р. № 805130000/2016/000076/2 від 29.12.2016р. №805130000/2016/000077/2, то відсутні підстави для висновку про суперечність закону і виданих на виконання цих рішень карток відмови.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що повноваження на використання інформаційних систем у службовій управлінській діяльності митних органів та статус відомостей цих систем визначені, зокрема, ч.4 ст.337 Митного кодексу України та Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015р. №684; далі за текстом - Порядок №684).

Суд вважає, що використання митницею у спірних правовідносинах даних АІС не суперечить закону і відповідає правовій позиції Верховного Суду України, сформульованій у постанові від 02.06.2015 по справі № 21- 498а15, згідно з якою митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше....».

На вимогу суду відповідачем подані докази про те, що на момент митного оформлення товарів за спірними ВМД цінова база відповідного програмного продукту - ЄАІС ДФС України містила інформацію щодо митного оформлення товарів з вищим рівнем митної вартості.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що визначений митницею показник митної вартості товару у спірних правовідносинах є найбільш сприятливим для позивач з поміж інших можливих варіантів, присутніх у тексті довідці з Єдиного автоматизованої інформаційної системи органів ДФС про рівень цін на товари, підписаної начальником митниці з проставленням гербової печатки.

Окремо суд бере до уваги приписи ч.6 ст.54, ч.12 ст.264 та ч.1 ст.55 Митного кодексу України, з положень яких чітко слідує, що і картка відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом чи уповноваженою ним особою митною вартістю, і рішення про коригування митної вартості є ненормативними актами, юридична сила яких вичерпується, зокрема, фактом виконання.

З тексту поданого позову випливає, що позивач виконав спірні рішення, самостійно склав і подав до митниці нові декларації, в яких у порядку ст.54 Податкового кодексу України узгодив нові суми податків.

Таким чином, спірні рішення митниці є виконаними, а відтак, недійсними.

Правових підстав для скасування вже недійсних ненормативних актів закон не містить.

Розглядаючи справу, суд також враховує, що за правилом п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки на виконання спірних рішень митниці платник податків самостійно склав і подав нові ВМД, в яких узгодив грошові зобов'язання в іншому розмірі, то незгода зі спірними рішеннями має реалізовуватись у процедурі внесення змін до нових ВМД у порядку ст.ст.264, 269 Митного кодексу України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013р. по справі №820/5275/13а і підтримана як Харківським ААС (ухвала від 29.10.2013р.), так і Вищим адміністративним судом України (ухвала від 25.12.2013р. по справі №К/800/64493/13).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі митної справи, процедура реалізації управлінської функції митницею була дотримана, обрані суб'єктом владних повноважень мотиви узгоджуються з законом та відповідають дійсним обставинам справи, то позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст.8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмов - відмовити.

Роз'яснити, що постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Роз'яснити, що постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повідомити, що повний текст постанови виготовлено 19.04.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.