Постанова № 66079175, 30.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р. Справа № 804/6792/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.09.2016 року № НОМЕР_1, від 23.09.2016 року № НОМЕР_2, від 23.09.2016 року № НОМЕР_3, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.09.2016 року № Ф-0010501305 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування та рішення № НОМЕР_4 від 23.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки протиправно встановлено завищення валових витрат на суму 57635,26 грн., оскільки не правомірно включено витрати на придбання записних частин на мукомольний агрегат, що стало підставою для нарахування податкових зобовязань по податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиному внеску та військовому збору.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу №396 від 26.08.2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2015 року по 05.08.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 05.05.2016 року.

За результатами перевірки 13.09.2016 року складений акт №659/04-67-13-05/НОМЕР_5, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення:

- пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, в

результаті чого занижено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у

2015 році у розмірі 11527,00 грн.;

- пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму

податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності

у 2015р. у розмірі 11527,03 грн.;

- абзацу 3 пункту 1 статті 4, пункту 2 частини 1статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в

результаті чого занижена сума єдиного внеску у 2015 року на 7095,02 грн.;

- пунктів 1.3, 1.4,16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України платник податків у 2015р. занизив обєкт оподаткування на 57635,26 грн., у звязку з чим занижено військовий збір, необхідний до сплати в бюджет на 864,52грн.

Такий висновок податковим органом здійснено, у звязку із тим, що при проведенні перевірки встановлено неправомірне включення до складу валових витрат операції з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис» у лютому та травні 2015 року запасних частин (ремні, пас) на мукомольний агрегат.

В обґрунтування висновку про неправомірне включення до складу податкового кредиту витрат на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис запасних частин (ремні, пас) на мукомольний агрегат податковим органом зазначено наступне:

-до перевірки позивачем не надано акти виконання робіт на установку запасних частин у порушення пункту 177.4 статті 177 Податкового Кодексу України;

-мукомольний агрегат є власністю громадянина ОСОБА_3, однак поняття «фізична особа» та «фізична особа-підприємець» у законодавчому розумінні мають різний податковий статус, фізичні особи-підприємці не ведуть бухгалтерський облік та не можуть обліковувати основні засоби на балансі, визначати їх первісну та залишкову вартість, а також частку їх використання саме у господарській діяльності, такі платники не можуть включати до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені у зв'язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів.

На підставі акту перевірки 23.09.2016 року були прийняті податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010501305 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування та рішення № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 164.1.3 статті 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У відповідності до підпунктів 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що повязані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги звязку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність придбання протягом 2015 року запасних частин (ремні, пас) на мукомольний агрегат підтверджується з огляду на наступне.

Основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є «Код КВЕД 10.61. Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості» та є власником борошномельного агрегату «Харківянка 3000 Плюс» та станка мукомольного «Хартронік -5 250х1000», які використовує у свої господарській діяльності.

17.02.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис» було укладено договір купівлі-продажу № 6181, відповідно до умов, якого постачальник зобовязується поставляти, покупець приймати і оплачувати на визначених цим договором умовах запчастини та інші товари, партіями, терміни, в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у видаткових накладних та/або специфікаціях.

За цим договором позивачем були придбані товари - пас 1610D14M115 Contitech у кількості 2 шт.

На підтвердження поставки за цим договором товару, позивачем надані: видаткові накладні від 23.02.2015 року № 9874 та № 9876, рахунки від 17.02.2015 року № 10696, від 20.02.2015 року № 12343, податкові накладні від 20.02.2015 року № 5247 та №5248.

На підтвердження оплати за придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ирбис» позивачем надано платіжні доручення від 20.022015 року № 29 на суму 23051,51 грн. та № 31 на суму 26690,00 грн.

Також позивачем надано акт від 27.02.2015 року складений техніком-механіком ОСОБА_4, який працює у позивача на умовах трудового договору, про встановлення привідних пасів у кількості 2 шт. на млиновий агрегат «Харківянка 3000 Плюс».

23.03.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» укладено договір купівлі-продажу № 2303151, відповідно до умов, якого постачальник зобовязується поставляти, покупець приймати і оплачувати продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у рахунках і накладних.

На підтвердження поставки за цим договором товару, позивачем надані: рахунки-фактури від 24.03.2015 року № СФ-0001255, від 12.06.2015 року № СФ-0002665, від 11.09.2015 року № СФ-0004267, від 16.10.2015 року № СФ-0004908, від 17.12.2015 року № СФ-0006156, видаткові накладні від 25.03.2015 року № РН-0000735, від 16.06.2015 року № РН-0001681, від 11.09.2015 року № РН-0002743, від 19.10.2015 року № 0003186, від 17.12.2015 року № РН-0004096, податкові накладні від 24.03.2015 року № 250, від 12.06.2015 року № 169, від 11.09.2015 року № 152, від 16.10.2015 року № 195, від 17.12.2015 року № 253.

На підтвердження оплати за придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрогума» товар позивачем надані платіжні доручення від 24.03.2015 року № 1 на суму 2097,00 грн., від 12.06.2015 року № 99 на суму 4757,28 грн., від 11.09.2015 року 3 171 на суму 7197,00 грн., від 16.10.2015 року № 195 на суму 1890,00 грн., від 17.12.2015 року № 242 на суму 3480,00 грн.

На підтвердження використання придбаних товарів у виробництві позивачем надані акти, складені техніком-механіком ОСОБА_4, який працює у позивача на умовах трудового договору.

Щодо неправомірності включення до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені у зв'язку з придбанням (спорудженням) та утриманням основних засобів, які належать на праві власності фізичній особі, що здійснює підприємницьку діяльність, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, нормами Податкового кодексу України не встановлено винятків щодо права включення до складу витрат та формування податкового кредиту за наведених підстав для фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач помилково зробив висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 57635,26 грн. та заниження податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності

у розмірі 11527,03 грн. та податку на додану вартість у розмірі 11527,00 грн.

Враховуючи, що судом встановлено неправомірність збільшення відповідачем чистого доходу позивача у 2015 році пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України протиправними висновки про заниження суми єдиного внеску на 7095,02 грн. та військового збору на 864,52грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 23.09.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.09.2016 року № Ф-0010501305 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування та рішення № НОМЕР_4 від 23.09.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.09.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.09.2016 року № Ф-0010501305 та рішення від 23.09.2016 року № НОМЕР_4.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2016 року

Суддя ОСОБА_1