Постанова № 66079094, 19.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 р. Справа № 804/8717/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення), Управління Державної казначейської служби України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення), Управління Державної казначейської служби України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.06.2015 №32638-04, стягнення сплачених коштів в сумі 25000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником транспортного засобу з обсягом двигуна понад 3000 куб. см. - автомобіля марки LEXUS RX 350, з обємом двигуна 3456 куб.см., 2012 року випуску, у звязку із чим податковим органом нараховано позивачу транспортний податок за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн., про що винесене податкове повідомлення - рішення від 09.06.2015 № 32638-04 (форми "Ф").

Позивач категорично не погоджується з означеним податковим повідомленням - рішенням та вважає його протиправним, з огляду на таке.

Відповідні зміни до Податкового кодексу України (далі ПК України) стосовно транспортного податку набрали чинності 01.01.2015, відповідно до положень п. 10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) на виконання вказаної норми.

Апостолівською міською радою до 31.01.2015 не було прийнято відповідне рішення, яким би вводився на території міста такий вид місцевого податку як транспортний, із визначенням його ставок, обєктів та субєктів, таким чином, справляння транспортного податку на території м. Апостолове може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Окрім того, означене податкове повідомлення - рішення є протиправним з огляду на те, що на момент придбання позивачем транспортних засобів, з обємом двигуна понад 3000 куб.см у 2012 році, авто з таким обємом двигуна не було предметом обкладення податком у розмірі 25000,00 грн., а також під час оформлення автомобілів позивачем до бюджету були сплачені всі необхідні податки та збори при реєстрації автомобіля, що належало сплатити згідно з нормами чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №804/8717/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.01.2017 о 14:00.

Представник позивача в судове засідання 19.01.2017 не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача -1 у судове засідання 19.01.2017 не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. В своїх запереченнях на адміністративний позов представник відповідача клопотав про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.01.2017 не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має у власності автомобіль марки LEXUS RX 350, з обємом циліндрів двигуна 3456 куб.см., 2012 року випуску. З урахуванням зазначеної інформації згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та керуючись нормою п.п. 267.6.1 п.267.6 ст. 267 ПК України Криворізькою південною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення) сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 09.06.2015 № 32638-04 (форми "Ф"), відповідно до якого останньому визначено грошове зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25000,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскарженого податкового повідомлення - рішення від 09.06.2015 № 32638-04 (форми "Ф"), суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків, а відтак і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Відповідно до п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належать встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених цим кодексом.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в тому числі в частині транспортного податку).

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів на підставі відомостей, необхідних для розрахунку податку, отриманих від органів внутрішніх справ.

Слід зазначити, що вказана норма Податкового кодексу України введена в дію з 01 січня 2015 року. Транспортний податок на території м. Апостолове встановлюється рішенням Апостолівської міської ради від 31.01.2015 №1727-63/VI «Про затвердження ставок транспортного податку з фізичних осіб та юридичних осіб по Апостолівській раді на 2015 рік».

Згідно з частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України, Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Апостолове, є 2016 рік.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що транспортний податок відповідно до ст. 10 ПК України належить до місцевих бюджетів. Згідно з п.п.267.7.1 п.267.7 ст.267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності - згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зазначений принцип визнано законодавцем однією з основних засад податкового законодавства.

Будь-який платник податків в Україні, опираючись на принцип стабільності, має право на незмінність режиму оподаткування, елементів податків, які ним сплачуються, протягом бюджетного року, як результат - на визначеність умов здійснення ним тієї чи іншої оподатковуваної діяльності чи діяльності, пов'язаної з виникненням об'єкта оподаткування. У випадку ж зміни елементів податків протягом такого року законодавцем, такий платник має право та обов'язок з урахуванням способу та змісту здійснених змін, враховуючи наявний у платника обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи, виконувати свої зобов'язання відповідно до закону із тими межами свободи, які допускаються.

Приписами статті 5 ПК України визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме, що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.

Порядок формування доходної частини бюджетів, визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, а саме: закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

З урахуванням вимог чинного законодавства зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Враховуючи зазначене, оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію "Транспортний податок", прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Вищим адміністративним судом України в постанові від 30.08.2016 по справі №К/800/8077/16.

В іншому випадку, застосування контролюючим органом положень вказаного Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" у 2015 році при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідає положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд також зазначає, що в рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом'якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 118639 ОСОБА_2 належить на праві власності транспортний засіб з обсягом циліндрів двигуна 3456 куб. см., 2012 року випуску, який був придбаний та зареєстрований ним у встановленому законом порядку 29.11.2012.

Однак, виходячи із вищезазначених норм законодавства України та з того, що застосування положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 27.12.2014, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09.06.2015 №32638-04.

Окрім того, відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З цього приводу слід зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, та якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалася з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність нормам чинного податкового законодавства України оскарженого податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 №32638-04 (форми "Ф"), з огляду на що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з державного бюджету сплачених коштів в сумі 25000,00 грн., суд зазначає, що вказана позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки вона є передчасною з огляду на таке.

Порядок повернення помилково сплачених коштів врегульований статтею 43 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідачів з приводу повернення сплачених до бюджету грошових коштів у сумі 25000,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення), Управління Державної казначейської служби України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення сплачених коштів у розмірі 25000,00 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення) від 09.06.2015 № 32638-04 (форми "Ф").

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути зі Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Апостолівське відділення) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1