Постанова № 66079031, 27.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р. Справа № 804/4871/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600108/1 від 03.07.2014; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20053 від 03.07.2014; стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь позивача судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позову ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського зазначило, що при митному оформленні товару має застосовуватись основний метод визначення митної вартості - задекларований позивачем за ціною контракту. Позивачем до митної декларації були надані усі належним чином оформлені документи, які дозволяють достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, де зазначив, за результатами проведеної перевірки документів наданих позивачем під час митного оформлення товарів встановлено невідповідність в наданих документах та неможливість проведення обчислення формування ціни товару на заявленому рівні згідно наданих документів, у звязку з чим, відповідачем було прийняті оскаржувані рішення. При цьому, при їх прийнятті посадові особи відповідача діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та наявність клопотання від позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що 28.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського та INVERELL LIMITED (Нікосія, Кіпр) укладено зовнішньоекономічний контракт №14-0157-12, за умовами якого продавець зобовязався здійснити поставку покупцю вогнетривкої продукції на умовах DAP - ст. Правда, Придніпровської залізниці, а покупець зобовязався прийняти вогнетривку продукцію на умовах, зазначених у додатках до контракту.

З метою митного оформлення партії товару (невипаленої цегли, що містить магнезит, для футерування ковшу в сталеливарному виробництві марок: KUMACAR 10GR Е10 із вмістом MgO 96,5%, СаО 1,30% у кількості 26,890 т; KUMACAR 15GR Е10 з вмістом MgO 96,5%, СаО 1,30% у кількості 87,585 т), поставленого за вищевказаним контрактом, декларантом ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського було подано до відповідача вантажну митну декларацію № №110010000/2014/020845 від 16.06.2014, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту) у розмірі 1130 дол. США за 1 т.

Проте Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення № 110010000/2014/600108/1 від 03 липня 2014 року, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаній митній вартості з урахуванням застережень абзаців 2, 6 частини 3 статті 64 Митного кодексу України для невипаленої цегли марки KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 згідно МД від 20.03.2014 року №700160000/2014/251, від 12.06.2014 року №110010000/2014/020813 на рівні 1,2768 дол. США/кг.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2014/20053 від 03.07.2014.

Товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобовязання з митною вартістю визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів визначених Дніпропетровською митницею ДФС відповідно до рішення № 110010000/2014/020025 від 17.07.2014.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу, правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови суд зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296 визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та обєктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпропетровська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки надані декларантом документи містять численні розбіжності та невідповідності, не містять відомості, що документально підтвердженні, визначені кількісно і достовірні для підтвердження числових значень митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем митному органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з ВМД № №110010000/2014/020845 від 16.06.2014 було надано: залізничні накладні для внутрішнього сполучення 47054903, 47054929 від 11.06.2014 року та 47096078, 47096086 від 12.06.2014 року, коносамент (Bill of Lading) №5 від 21.05.2014 року, вантажну відомість (Cargo Manifest) б/н від 21.05.2014 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1248 від 21.05.2014 року, рахунок про здійснення продавцем платежів третім особам (виробнику товару) №709555-709556 від 17.05.2014 року, прайс-лист виробника товару б/н від 17.05.2014 року, прайс-лист продавця товару №14175 від 29.05.2014 року, розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару №0568 від 29.05.2014 року, пакувальний лист б/н від 17.05.2014 року, дилерський контракт б/н від 11.03.2010 року, сертифікат про походження товару форми А №В 0632114 від 15.05.2014 року, лист продавця № 0527 від 28.05.2014 року, лист виробника №1438 від 28.05.2014 року, сертифікат якості від виробника товару б/н від 17.05.2014 року, копію митної декларації країни відправлення №14160400ЕХ039855 від 16.05.2014 року.

В результаті проведеного контролю митним органом встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості, не містять достатньої інформації, необхідної для достовірного визначення числових значень складових митної вартості, а саме:

- на підтвердження митної вартості товару (невипалена цегла виробник: Kumas Manyezit Sanayi A.S., країна виробництва Туреччина) надано Контракт від 28 січня 2014 року, що укладено з компанією INVERELL LIMITED (Кіпр), за яким товар постачається на умовах DAP - Дніпродзержинськ. Оскільки контракт є непрямим, до митного оформлення надано дилерський контракт від 11 березня 2010 року, що містить відомості про отримання комісії, яку сплачує виробник Kumas Manyezit Sanayi A.S. продавцю - компанії ІNVERELL LIMITED, на умовах FOB у розмірі 5% для цегли і 3% для розчинів та інших вогнетривких виробів. Документи, що підтверджують зазначену складову митної вартості до митного оформлення не надано;

- надана до митного оформлення калькуляція собівартості від 29.05.2014 року №0568, видана виробником Kumas Manyezit Sanayi A.S., визначає собівартість невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 на рівні 1030 дол. США/т, та виготовлена безпосередньо для позивача;

- наданий до митного оформлення прайс-лист, що складений виробником Kumas Manyezit Sanayi A.S. для продавця компанії INVERELL LIMITED містить відомості щодо вартості невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 на рівні 1055 дол. США/т на умовах FOB - порт Gemlik, Туреччина. Зазначеним прайс-листом виробник пропонує для продажу товари лише одному покупцеві, а тому прайс-лист не може слугувати підтвердженням того, що заявлена митна вартість є достовірною та ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції, що унеможливлює використання прас-листа для підтвердження митної вартості імпортованого товару;

- на підтвердження вартості продажу товару виробник надав продавцю інвойс від 17.05.2014 року 709555-709556, що підтверджує рівень вартості невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 на рівні 1055 дол. США/т на умовах FOB - порт Gemlik, Туреччина. Пояснень та додаткових документів щодо визначених розбіжностей декларантом до митного органу не надано;

- для підтвердження рівня вартості за зовнішньоекономічним контрактом декларантом було також надано прайс-лист продавця - компанії INVERELL LIMITED, від 29.05.2014 року №14175, який містить інформацію щодо вартості пропозиції імпортованого товару (невипаленої цегли марки KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10) на рівні 1070 дол. США/т на умовах постачання DAP - Дніпродзержинськ. У той же час, рахунок від 17.05.2014 року №709555-709556, виставлений відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 28 січня 2014 року, містить відомості щодо вартості невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 на рівні 1130 дол. США/т на умовах DAP - Дніпродзержинськ;

- за відомостями коносамента від 21.05.2014 року №5 фрахт не сплачено. У підтвердження транспортної складової надано рахунок від 21.05.2014 року №1248, виставлений компанією Realite продавцю - компанії INVERELL LIMITED, що містить відомості щодо вартості транспортування FOB - порт Gemlik, Туреччина - DAP - Дніпродзержинськ вогнетривких матеріалів у кількості 259,655 т на рівні 15579,30 дол. США, що становить 60 дол. США/т. Зазначений рахунок не може бути використаний в якості підтвердження транспортної складової щодо оцінюваного товару, оскільки відсутні будь-які відомості, що давали б змогу ідентифікувати його з імпортованою партією товару;

- надана до митного оформлення декларація країни експорту від 16.05.2014 року №14160400ЕХ039855 не кореспондується із датою рахунку від 17.05.2014 року (після оформлення експортної декларації), що виставлений виробником Kumas Manyezit Sanayi A.S. продавцю - компанії INVERELL LIMITED. Крім того, у порушення вимог статті 254 Митного кодексу України відсутній переклад зазначеного документа, а відомості, що містяться у зазначеній декларації неможливо ідентифікувати з імпортованою партією товару (найменування вантажу, умови постачання, вага, вартість задекларованої партії товару);

- відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. За відомостями залізничних накладних від 11.06.2014 року №47054903, №47054929, від 12.06.2014 №47096078, №47096086 вартість перевезення територією України від порту призначення до м. Дніпродзержинськ зазначеного вантажу вагою 259,655 т складає 10545 грн. (з урахуванням курсу на 11.06.2014 року та 12.06.2014 року - 3,49 дол. США/т). Платником за залізничне перевезення територією України є УТЛЦ. Угод щодо відшкодування вартості перевезення продавцем INVERELL LIMITED зазначеному платнику до митного оформлення не надано. У зв'язку з цим посадова особа митного органу ствердила про наявність підстав для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару, оскільки така ціна окремо не виділена із загальної митної вартості.

За розрахунками Митниці, митна вартість невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 мала б становити 1171,24 дол. США/т (1055 дол. США/т (вартість невипаленої цегли згідно з прайс-листом виробника від 28.05.2014 року №14125) + 52,75 дол. США/т (комісійна винагорода (за розрахунками Митниці) + 63,49 дол. США/т (транспортні витрати), що не відповідає заявленій декларантом вартості імпортованого товару на рівні 1130 дол. США/т.

Враховуючи виявлення розбіжностей, митницею здійснено висновок, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у звязку із чим запропоновано надати (за наявності) додаткові документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість основних складових товарів, переклад копії митної декларації країни відправлення.

Позивача також повідомлено, що пунктом 6. ст.53 МКУ передбачено, що декларант, або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Однак суд зазначає, що декларант відмовився надавати будь-які інші документи на підтвердження заявленої митної вартості, що підтверджується відповідним записом в декларації митної вартості.

Пояснень щодо виявлених розбіжностей у вказаних процедурах декларантом надано не було.

З огляду на те, що надані декларантом документи не відповідають положенням п.п.2, 8 ст.52, п.10 ст.58 МКУ та не містять відомостей, що підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними для підтвердження числових значень митної вартості товару відповідно до п.5, ст.55 МКУ під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та декларанта інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із положеннями частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

При цьому ч.9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З урахуванням наведеного відповідач мав цілком обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів відповідач діяв відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідачем, відповідно до наведених законодавчих норм, надано Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, він відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

У зв'язку з без мотивною відмовою надання додаткових документів, у відповідача не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем.

Таким чином, доводи позивача з посиланням на частину 2 статті 53 Митного кодексу України, щодо неправомірності у спірному випадку витребування митницею додаткових документів з огляду на достатність і повноту заявлених відомостей, відсутність розбіжностей, ознак підробки є необґрунтованими.

Також суд зазначає, до митного оформлення надано дилерську угоду від 11 березня 2010 року між виробником „Kumas Manyezit Sanayi A.S., Туреччина, та ділером „ІNVERELL LIMITED, Кіпр, що містить відомості про отримання комісійної винагороди, яку сплачує виробник продавцю на умовах FOB у розмірі 5% для цегли і 3% для розчинів та інших вогнетривких виробів. Враховуючи наявність дилерської угоди, у ціну продажу товару включає складову щодо комісійної винагороди дилера.

Посилання позивача на включення комісійної винагороди комісіонера у вартість ціни товару, визначеної виробником-комітентом, суд не приймає до уваги, оскільки відсутнє документальне підтвердження таких доводів.

Розбіжності в цінах, зазначених в прайс-листах виробника та продавця, із врахуванням місця передачі товару, не пояснені декларантом із доведенням заявленої ціни.

Відповідно до ч. 10 ст.58 Митного кодексу України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, у документах, поданих позивачем до митного оформлення, транспортна складова, зокрема територією України, яка не має включатись до митної вартості, фактично не виділена (не виокремлена) декларантом із заявленого розміру митної вартостів при розрахунку складових митної вартості (ціна товару на умовах DAP м. Дніпродзержинськ).

Відповідно до відомостей залізничних накладних (графа 13) платником за залізничне перевезення територією України є УТЛЦ, однак угод щодо відшкодування вартості перевезення продавцем „ІNVERELL LIMITED зазначеному платнику до митного оформлення не надано. Також не надано жодних документів щодо взаємовідносин УТЛЦ та компанії Realite.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач правомірно вимагав додаткові документи.

У звязку з виявленими розбіжностями, що виявили сумнів у достовірності поданих митниці документів, під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та декларанта інформацією.

У звязку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості.

Консультацію щодо застосування методів визначення митної вартості та обмін наявною інформацією стосовно митної вартості імпортованого товару за умови додержання вимог щодо її конфіденційності с декларантом проведено.

Для проведення коригування митної вартості товару у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Наявну інформацію щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст. 60 Митного кодексу України), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), застосувати, враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Митного кодексу України неможливо, оскільки наявне митне оформлення таких самих товарів виготовлених тією ж особою - виробником, за тим самим контрактом.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 Митного кодексу України) неможливо застосувати у звязку із відсутністю обєктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

У разi, якщо митна вартiсть товарiв не може бути визначена шляхом послiдовного використання методiв, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартiсть оцiнюваних товарiв визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумiсними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (GATT).

З огляду на викладене, відповідачем правомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод (ст.64 Митного кодексу України).

Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості з урахуванням застережень абзаців 2, 6 частини 6 статті 64 Митного кодексу України для невипаленої цегли KUMACAR 10GR Е10, KUMACAR 15GR Е10 МД від 20.03.2014 № 700160000/2014/251, від 12.06.2014 № 110010000/2014/020813 на рівні 1,2768 дол. США/кг (метод 6).

Отже прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості від 03.07.2014 № 110010000/2014/600108/1, є правомірним.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, якщо:

- заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів;

- невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару;

- неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України;

- відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У звязку з прийняттям рішення про коригування митної вартості від 03.07.2014 № 110010000/2014/600108/1 митним органом 03.07.2014 винесено оскаржувану картку відмови у митному оформленні № 110010000/2014/20053.

В подальшому товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобовязання у відповідності до положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 17.07.2014 № 110010000/2014/020025.

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Декларант 30 липня 2014 року направив митному органу лист за вих. №062Д/1136 з додатковими документами: висновок ТПП №ГО-3176 від 21.07.2014 року, лист перевізника №149 від 28.05.2014 року та просив відкликати рішення про коригування митної вартості товару №110010000/2014/600108/1 від 03.07.2014.

Відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 3 липня 2014 року митниця мотивувала тим, що в листі перевізника Realite Intertrade Corporation від 28.05.2014 року №149 відтворено інформацію, яка міститься у рахунку-фактурі (інвойсі) від 21.05.2014 року №1248, та в листі INVERELL LIMITED, яким останній підтверджує відомості щодо оплати перевезення та пропонує розцінювати зазначений інвойс перевізника як угоду на перевезення від 28.05.2014 року №0527. Надані рахунки не можуть бути належним підтвердженням транспортної складової оцінюваних товарів, оскільки не містять відомостей, які б дозволили ідентифікувати імпортовану партію товару.

Щодо висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 21.07.2014 року №ГО-3176 митний орган зазначив, що останній ґрунтується на інформації Інтернет - сайтів www.zauba.com/, www.alibaba.com/, www.made-in-china.com/, www.indiamart.com/ та не враховує наявності дилера у зазначених торговельних операціях, а також транспортної складової вартості товарів.

Крім того, зазначені експертом сторінки Інтернет-ресурсів, використані для маркетингового аналізу, не містять відомостей стосовно невипаленої цегли, що унеможливлює використання висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 21.07.2014 року №ГО-3176 для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Окрім того, відповідач зазначив про необхідність врахування при визначенні митної вартості товарів комісійної винагороди компанії INVERELL LIMITED за дилерською угодою від 11.03.2010, яка пов'язана із виконанням умов контракту від 28 січня 2014 року, проте декларант не надав документів щодо зазначеної складової, а сама ж дилерська угода від 11.03.2010 не містить відомостей про порядок виплати комісійної винагороди та формування ціни продажу. За розрахунками відповідача комісійна винагорода дилера, яка має бути складовою митної вартості оцінюваного товару, складає 52,75 дол. США/т (для невипаленої цегли).

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення митний орган зазначив, матеріалами справи підтверджено, що згідно з калькуляцією вартості товару від 29 травня 2014 року № 0568, яку здійснив його виробник - Kumas Manyezit Sanayi A.S. (Туреччина) для свого дилера - INVЕRELL LIMITED, собівартість товару (невипаленої цегли марки Kumacar, обумовленої у специфікації до Контракту від 28 січня 2014 року) становить 1030 доларів США/тонну. Вартість цього ж товару згідно з прайс-листом виробника Kumas Manyezit Sanayi A.S. (Туреччина) на умовах поставки FOB-Гемлік (Туреччина), виставленому дилеру - компанії INVЕRELL LIMITED, становить 1055 доларів США/тонну. Така ж вартість товару і з такими ж умовами поставки зазначена в інвойсі виробника від 17 травня 2014 року № 709548, на підставі якого компанія INVЕRELL LIMITED отримала товар на умовах дилерської угоди для наступної поставки ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського.

При цьому, згідно з прайс-листом INVЕRELL LIMITED від 29 травня 2014 року №14175 вартість того ж товару (невипаленої цегли марки Kumacar, обумовленої у Специфікації до контракту від 28 січня 2014 року), але на умовах поставки DAP-Дніпродзержинськ (ПАТ Дніпровський меткомбінат) становить 1070 доларів США/тонну. А відповідно до інвойсу INVЕRELL LIMITED від 17 травня 2014 року № 709555-709556, на підставі якого товар постачався позивачу в обумовлене сторонами місце призначення, становить 1130 доларів США/тонну.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Товар постачається за зовнішньоекономічним контрактом від 28.01.2014 №14-0157-12, відповідно до якого умови платежів визначено додатками (специфікаціями). Додатком від 29.04.2014 №6 до зовнішньоекономічного контракту від 28.01.2014 №14-0157-12 визначено 100% оплату вартості поставленого товару протягом 10 днів з дати поставки. Відповідно п.3.3 зазначеного зовнішньоекономічного контракту, датою поставки при поставці залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля ст. Правда Придніпровської залізниці на залізничній накладній. За відомостями залізничних накладних від 11.06.2014 №47054903, №47054929, від 12.06.2014 №47096078, №47096086 дата календарного штемпеля ст. Правда Придніпровської залізниці 14.06.2014.

Враховуючи дату фактичної поставки партії товару, випущеної у вільний обіг за митною декларацією від 17.07.2014 №110010000/2014/021125 та положення зовнішньоекономічного контракту від 28.01.2014 №14-0157-12 щодо остаточної оплати товару протягом 10 банківських днів з дати поставки товару, на момент подання листа від 30.07.14 №062Д/1136, оплата за товар повинна бути здійснена.

Листом ПАТ «Дніпровський меткомбінат» від 30.07.14 №062Д/1136 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, до митниці не надіслано.

Враховуючи результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документа, виявлені під час здійснення митного оформлення та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівна митної вартості на підставі наданих документів, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у останнього підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 03.07.2014 № 110010000/2014/600108/1.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості від 03.07.2014 № 110010000/2014/600108/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2014 № 110010000/2014/20053 відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та оформленні Картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування рішення про коригування митної вартості від 03.07.2014 № 110010000/2014/600108/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2014 № 110010000/2014/20053 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1