Рішення № 66078402, 13.04.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 670/207/16-ц

Провадження № 22-ц/792/591/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Янчук Т.О.,

суддів: Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Кошельника В.М.,

за участю: прокурора Олійник І.О.,

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року по цивільній справі за позовами заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Технік», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Нетечинецька сільська рада Віньковецького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Реєстраційна служба Віньковецького районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, договорів оренди та суборенди земельних ділянок,

в с т а н о в и л а :

В березні 2016 року заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Технік», треті особи Нетечинецька сільська рада Віньковецького району, Реєстраційна служба Віньковецького районного управління юстиції, про визнання незаконними та скасування розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області №219/2012-р від 18.06.2012 «Про надання дозволу гр.ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою надання їх в оренду, які знаходяться за межами населеного пункту ________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Категорія: 47

Доповідач: Янчук Т.О.

Нетечинецької сільської ради». Визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагентства в області: від 06.06.2015 року №22-4039-СГ; від 06.06.2015 року №22-4036-СГ; від 06.06.2015 року №22-4037-СГ; від 06.06.2015 року №22-4038-СГ, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки, які розташовані на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району за межами населених пунктів, загальною площею 162 га.

Просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 162 га, укладені між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 №36, 37, 38, 39, від 12.05.2015 року, визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок, загальною площею 162 га, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_5 Технік». № 1, №2, №3, №4, від 02.06.2015 року.

А також просив скасувати рішення реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_3 земельних ділянок загальною площею 162 га: №21472842 від 21.05.2015 року; №21488417 від 22.05.2015 року; №21472861 від 21.05.2015 року; №21475718 від 21.05.2015 року.

Просив скасувати рішення реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції про державну реєстрацію права суборенди ТОВ «ОСОБА_5 Технік» земельних ділянок, загальною площею 162 га: від 08.06.2015 року №21891645; від 08.06.2015 року №21890726; від 08.06.2015 року №21890160; від 08.06.2015 року №21892149.

В червні 2016 року ОСОБА_1, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом до Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Технік», треті особи Нетечинецька сільська рада Віньковецького району, Реєстраційна служба Віньковецького районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування розпорядження, наказів та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 162 га.

В обґрунтування позовів позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору посилались на те, що вказані розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації та накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є незаконними, оскільки у своїй заяві ОСОБА_3 не зазначив необхідних для вирішення цього питання умов, не обґрунтував розмірів необхідних йому земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробки та діяльності фермерського господарства. Крім того, фактично ці земельні ділянки були отримані не для ведення фермерського господарства, а для використання їх товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Технік» без проведення земельних торгів.

Посилаючись на те, що оспорювані договори оренди, суборенди є похідними від незаконних, на думку прокурора, ОСОБА_1, розпорядження та наказів, просили визнати недійсними вказані договори оренди земельних ділянок, прокурор просив також визнати недійсними договори суборенди зазначених земельних ділянок та скасувати державну реєстрацію договорів оренди та договорів суборенди.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року позов заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області № 219/2012-р від 18.06.2012 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою надання їх в оренду, які знаходяться за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради».

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 06.05.2015 року № 22-4039-СГ, від 06.05.2015 року № 22-4036-СГ, від 06.05.2015 року № 22-4037-СГ, від 06.05.2015 року № 22-4038-СГ, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки, які розташовані на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області за межами населених пунктів загальною площею 162 га.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 162 га, укладених між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 № 36, № 37, № 38, № 39 від 12.05.2015 року.

Визнано недійсними договори суборенди земельних ділянок, загальною площею 162 га, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_5 Технік» № 1, № 2, № 3, № 4 від 02.06.2015 року.

Скасовано рішення реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок загальною площею 162 га між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3, а саме № 21472842 від 21.05.2015 року, № 21488417 від 22.05.2015 року, № 21472861 від 21.05.2015 року, № 21475718 від 21.05.2015 року.

Скасовано рішення реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію суборенди земельних ділянок загальною площею 162 га між ТОВ «ОСОБА_5 Технік» та ОСОБА_3, а саме від 08.06.2015 року № 21891645, від 08.06.2015 року № 21890726, від 08.06.2015 року № 21890160, від 08.06.2015 року № 21892149.

Стягнуто з Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3, ТОВ «ОСОБА_5 Технік», на користь прокуратури Хмельницької області судовий збір в сумі по 1378 гривень з кожного.

Повернуто прокуратурі Хмельницької області 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) гривень як надміру сплаченого судового збору.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляла самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення через його незаконність та необґрунтованість.

В судове засідання апелянт ОСОБА_3 не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Представник Віньковецької районної державної адміністрації в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Головне управління Держгеокадастру в судове засідання не зявилося, про час та місце розгляду справи повідомлено в порядку установленому законом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Представник ТОВ «ОСОБА_5 Технік» в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Нетечинецька сільська рада, Реєстраційна служба Віньковецького районного управління юстиції в судове засідання не зявилися, повідомлені в порядку установленому законом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Прокурор Олійник І.О. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції в частині вирішення питання щодо стягнення судового збору неправильно застосовано норми процесуального права.

Судом установлено, що 01.04.2012 року ОСОБА_3 звернувся до Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою надання її в оренду із земель Нетечинецької сільської ради площею 162 га для ведення фермерського господарства, терміном на 49 років. До заяви додав викопіювання з кадастрової карти, план меж земельних ділянок, копію паспорта, копію атестата про закінчення Говорівського СПТУ, згідно якого присвоєно кваліфікацію тракториста-машиніста широкого профілю (а.с. 16-21 т.1).

Розпорядженням Віньковецької районної державної адміністрації від 18.06.2012 року №219/2012-р надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою надання їх в оренду з земель резервного фонду та з земель запасу на території Нетечинецької сільської ради орієнтовною площею 162 га, в тому числі з земель резервного фонду площею 81,2 га та земель запасу площею 80,80 га для ведення фермерського господарства, терміном на 30 років. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (а.с.15 т.1).

12 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся з чотирма заявами про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 46,6га, 30,0га, 50,8га та 34,6га, що розташовані за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області з наданням їх у користування на 49 років для ведення фермерського господарства та укладенням договорів оренди земельної ділянки, додавши до кожної з заяв оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, висновок державної експертизи землевпорядної документації, оригінал витягу Управління Держземагентства в районі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проект договору оренди земельної ділянки, схему земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі обєкта оренди (а.с.23-26 т.1).

06 травня 2014 року чотирма наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-4039-СГ, №22-4036-СГ, №22-4037-СГ, №22-4038-СГ затверджено документацію із землеустрою та передано ОСОБА_3 в оренду строком на 20 років зазначені вище земельні ділянки (а.с.27-30 т.1).

12 травня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_3 укладено чотири договори оренди землі за №№ 36, 37, 38, 39, які 21 травня 2014 року та 22 травня 2014 року зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 21472842, 21488417, 21472861, 21475718 (а.с.43-50 т.1).

02 червня 2014 року між фізичною особою ОСОБА_3 та ТОВ «ОСОБА_5 Технік» було укладено договори суборенди за №1, 2, 3, 4, відповідно до яких орендодавець фізична особа ОСОБА_3 передав в строкове платне користування для вирощування сільськогосподарських культур до 01 травня 2035 року з правом пролонгації, вищезазначені земельні ділянки, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 червня 2014 року за №№ 21891645, 21890726, 21890160, 21892149 (а.с.87-102 т.2).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20 квітня 2016 року вчинено запис про реєстрацію фермерського господарства «Олендра», керівником якого є ОСОБА_3 (а.с.142-144 т.1).

Крім того, судом установлено, що 13 лютого 2015 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідно до ст.118 та ст.121 Земельного кодексу України щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. До заяви ОСОБА_1 додавав копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.187 т.1).

02 грудня 2015 року ОСОБА_1 було направлено листа Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідно до якого, його заява не може бути задоволена, оскільки земельна ділянка, яка вказана на графічному матеріалі, перебуває у користуванні на умовах оренди третіх осіб (а.с.143 т.2).

Зазначені обставини справи підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що уповноважений орган, приймаючи рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з метою ведення фермерського господарства, зобовязаний перевірити зміст поданої особою заяви на відповідність, як вимогам статті 123 ЗК України, так і вимогам статті 7 Закону № 973-IV. При цьому відсутність у заяві однієї з умов, передбачених статтею 7 цього Закону, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в оренду. Крім того, при зверненні особи до Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області, управління Держземагентства у Хмельницькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою і її затвердження та надання земельних ділянок в оренду було порушено вимоги частин першої, сьомої статті 7 Закону № 973-IV, оскільки не було обґрунтовано в заяві необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не зазначено перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, повязані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2) Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство». У таких правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо повязана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обовязковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом № 973-IV.

Так, згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону № 973-IV).

Частинами другою та четвертою статті 7 Закону № 973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон № 973-IV визначає обовязкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Крім того, Закон № 973-IV передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону № 973-IV не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, згідно із статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону № 973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними субєктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обовязковою процедурою без проведення земельних торгів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не обґрунтував в заяві необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. Не вбачається такого і із змісту протоколів №3 від 04.05.2012 року та №4 від 08.06.2012 року засідання комісії по наданню земельних ділянок у власність та тимчасове користування (в т.ч на умовах оренди) із земель державної власності, створеної за розпорядженням голови Віньковецької районної державної адміністрації від 28.04.2012 року №132/2012-р, на яких вирішувалось питання про надання земельних ділянок на умовах оренди, для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 (а.с.202-231 т.1).

Зазначене підтверджує про відсутність дійсності волевиявлення ОСОБА_3 на створення фермерського господарства та раціонального використання земельних ділянок, наданих йому в оренду.

Отримані в оренду земельні ділянки ОСОБА_3 02 червня 2015 року було передано в суборенду ТОВ «ОСОБА_5 Технік» строком на 20 років. На момент видачі наказів Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області фермерське господарство «Олендра» взагалі не було засновано, сільськогосподарська техніка відсутня. Наймані працівники відсутні. Докази щодо наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі не додавалися до заяви. Фермерське господарство «Олендра» ОСОБА_3 було створено вже після звернення прокурора до суду з зазначеним позовом. Тільки тоді було розірвано з ТОВ «ОСОБА_5 Технік» договори суборенди, однак, державна реєстрація таких договорів відповідачем не проведена. Тобто, фактично ці земельні ділянки були отримані ОСОБА_3 не для ведення фермерського господарства, а для використання їх ТОВ «ОСОБА_5 Технік» без проведення земельних торгів.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо визнання незаконними та скасування розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області №219/2012-р від 18.06.2012 «Про надання дозволу гр.ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою надання їх в оренду, які знаходяться за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради» та чотирьох наказів Головного управління Держземагентства в Хмельницькій області від 06.06.2015 року, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки, які розташовані на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району за межами населених пунктів, загальною площею 162 га.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та договорів суборенди зазначених земельних ділянок, та скасування їх державної реєстрації є похідними від незаконних розпорядження та наказів, тому висновки суду першої інстанції в цій частині теж є правильними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правильним є висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1, оскільки останнім не доведено порушення його прав чи інтересів відповідачами.

Однак, з висновками суду в частині вирішення питання щодо стягнення з ОСОБА_3 судового збору в розмірі 1378 грн. на користь прокуратури Хмельницької області погодитись не можна.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп.

Згідно посвідчення серія ААА№800775 виданого Віньковецьким рай УПФУ ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи та отримує пенсію як інвалід 2 групи.

З урахуванням вимог ч.2 ст.88 ЦПК України витрати зі сплати судового збору понесені Городоцькою місцевою прокуратурою в розмірі 1378 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

У звязку з чим, рішення суду першої інстанції на підставі ч.4 ст.309 ЦПК України в частині стягнення судового збору з ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про покладення витрат зі сплати судового збору понесених прокурором за рахунок держави.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції строків позовної давності, то такі доводи не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки прокурором такий строк не пропущено, оскільки накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, якими затверджено документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_3 земельні ділянки, які розташовані на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району за межами населених пунктів, загальною площею 162 га, було прийнято в травні 2015 року з позовом прокурор звернувся в березні 2016 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не здійснено судом заміну неналежного відповідача ОСОБА_3 на юридичну особу фермерське господарство «Олендра» то вони є безпідставними, оскільки вищезазначені розпорядження та накази, договори оренди та суборенди укладалися з фізичною особою ОСОБА_3 Запис про фермерське господарство «Олендра» було вчинено після звернення прокурора з позовом, 20.04.2016 року.

Твердження апелянта щодо порушення судом норм процесуального права що стосується підсудності, то вони теж не впливають на правові висновки суду оскільки з урахуванням правових норм передбачених ст.15 ЦПК України, позовні вимоги зазначені в позовах прокурора та третьої особи, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а тому вони є безпідставними і необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_3 скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.

Витрати зі сплати судового збору понесені Городоцькою місцевою прокуратурою Хмельницької області в розмірі 1378 грн. компенсувати за рахунок держави.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук