Рішення № 66077124, 13.04.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/616/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/789/377/17 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Ходоровський М. В., Загорський О. О.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

сторін - відповідача ОСОБА_1 і її представника

адвоката ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3

М.М. і її представників ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 02 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, Підгаєцька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після померлої 21.12.2015 року матері ОСОБА_7 В обгрунтування позовних вимог посилалася на наявність у неї поважних причин пропуску передбаченого законом строку для прийняття спадщини, пов'язаних з постійним знаходженням та проживанням за межами України.

Рішенням Підгаєцького районного суду від 02 березня 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що належала ОСОБА_7, яка померла 21.12.2015 року, що обчислюється з дня набрання рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, вважаючи його незаконним, необгрунтованим, ухваленим у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; у зв'язку недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими; з порушенням норм матеріального й процесуального права та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на нез'ясування судом періоду часу, впродовж якого ОСОБА_3 перебувала на території України в другому півріччі 2016 року, а також, причини, які перешкоджали позивачу за час перебування в Україні звернутися з письмовою заявою до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вважає, що судом безпідставно не враховано роз'яснення, що містяться у абз.6 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7, відповідно до яких поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо звернення в ноткотору з відповідною заявою про прийняття спадщини.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 і її представник адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представники позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5 відносно апеляційної скарги заперечили, вважаючи її безпідставною, необґрунтованою, а рішення суду законним, ухваленим з дотриманням норм права. В обгрунтування своїх заперечень пояснили, що після смерті матері позивач ОСОБА_3 (яка проживає в Республіці Італія) перетнула державний кордон України лише 12.07.2016 року, тобто поза межами встановленого законом строку для прийняття спадщини, а тому з врахуванням того, що такий строк вже був нею пропущений з заявою в нотаріальну контору за час свого перебування в Україні не зверталася, оскільки наслідком такого звернення була б відповідна відмова нотаріуса, а відразу ж звернулася з відповідним позовом до суду. Причиною пропуску строку звернення в нотконтору є факт проживання її за межами України.

Представник третьої особи Підгаєцької районної державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився і про причини неявки не повідомив.

Третя особа ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. У письмових поясненнях, надісланих на адресу суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав, зазначивши, що заповіт матір'ю позивача на належне їй на праві власності майно був складений в користь внучки ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що остання протягом тривалого часу й до смерті опікувалася бабусею, забравши її проживати до себе в ІНФОРМАЦІЯ_1, в той час як і донька померлої ОСОБА_3 і внучка ОСОБА_4 відмовили їй у проханні на зимовий період проживати в м.Тернополі за їх місцем реєстрації.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення Підгаєцького районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що батькам позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 і ОСОБА_7 належало на праві власності по 1/2 частині житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в с.Степове по вул. І.Франка,8 Підгаєцького району Тернопільської області.

Згідно відомостей погосподарської книги для будівництва та обслуговування вищевказаного житлового будинку значиться 0,25 га землі, для ведення особистого селянського господарства 0,75 га.

Також, у власності батьків позивача ОСОБА_8 І ОСОБА_7 знаходились земельні ділянки (паї) площею по 3,69 га у кожного (а.с.14).

Згідно заповіту від 14 листопада 2000 року, посвідченого у Поплавській сільській раді Підгаєцького району, батько позивача ОСОБА_8 усе належне йому майно заповів відповідачу ОСОБА_1 (а.с.11).

11 березня 2007 року ОСОБА_8 помер (а.с.7).

На час смерті ОСОБА_8 у будинку в с.Степове по вул.І.Франка,8 Підгаєцького району Тернопільської області була зареєстрованою і проживала його дружина ОСОБА_7 (а.с.15).

20 червня 2011 року ОСОБА_7 у Поплавській сільській раді Підгаєцького району було складено заповіт, згідно якого усе належне їй майно вона заповіла відповідачу ОСОБА_1 (а.с.10).

21 грудня 2015 року ОСОБА_8 померла (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_1 звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак у видачі свідоцтва їх було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок (а.с.13, 18).

Позивач ОСОБА_3 проживає в м.Рим (Італійська республіка) вул.Леоніна, 32 поверх 2 кімната 5 та працює хатньою робітницею (а.с.68-69, 81).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_6, як такі, що були непрацездатними на час смерті їх матері ОСОБА_7, мали право на обов'язкову частку в спадковому майні.

ОСОБА_6 від права на обов'язкову частку відмовився (а.с.19), позивач ОСОБА_3 після смерті матері з заявою в нотконтору про прийняття спадщини, обов'язкову частку на яку вона мала, не зверталася.

Згідно вимог ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 УК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець, протягом строку встановленого ст.1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 з наступними змінами та доповненнями, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування розяснено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідна правова позиція (яка в силу вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ з подібними правовідносинами), висловлена Верховним Судом України у постановах від 26.09.2012 року в справі 3 6-85цс12, від 04.11.2015 року в справі № 6-1486цс15.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не врахував, й не встановив, якими саме об'єктивними, непереборними, істотними труднощами викликана неможливість позивача звернутися з заявою про прийняття спадщини. Ні сам по собі факт перебування за кордоном відповідача ОСОБА_3, ні сама по собі наявність у неї ішемічної хвороби серця, на думку колегії суддів не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не свідчать про наявність у позивача об'єктивних, непереборних істотних труднощів на вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини. Так, навіть перебуваючи за кордоном, позивач не позбавлена можливості звернення в Посольство України в Італійській республіці чи консульський відділ Посольства, місцезнаходження яких у м.Рим (там само де й проживає позивач) для вирішення питання про подання відповідної заяви на адресу нотаріальної контори та направлення такої поштою, при цьому, що видача довіреності на представництво її інтересів ОСОБА_4 (а.с.20-23) була здійсненна нею саме в такий спосіб (через Посольство у м.Римі). Незнання законів позивачем не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

З тих самих підстав не заслуговують на увагу заперечення представників позивача відносно доводів апеляційної скарги з посиланням на неможливість прибути в Україну, оскільки в їх довірительки, як такої, що хворіє ішемічною хворобою серця існує заборона лікарів здійснювати авіаперельоти. Крім цього, вказані заперечення, як такі, що не підтверджені належними й допустимими доказами, не можуть братися до уваги судом. Наявні в матеріалах справи довідки (а.с.82-84) про те, що ОСОБА_3 проходила обстеження та лікування у 2012 році, як доказ поважності причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не стосуються періоду, протягом якого відповідна заява могла бути подана (як через Посольство чи консульську установу, так і безпосередньо нотаріусу). Крім цього, фактом перетину кордону всього через три тижні після того, як встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини у позивача завершився спростовуються твердження її представників в частині наявної заборони лікарів здійснювати авіаперельоти чи будь-які інші довготривалі переїзди.

У відповідності до ст.ст.57, 58 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність у позивача поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для звернення в нотаріальну контору в передбачений законом шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини після померлої матері, суд першої інстанції, на думку колегії суддів прийшов до безпідставного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За вказаних обставин, рішення Підгаєцького районного суду в даній справі, як таке, що ухвалено у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.10, 57-60, 305 ч.2, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.2, ч.2; 313; 314 ч.2; 316 ч.1; 317; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1269 ч.1, 1270 ч.1, 1272 Цивільного кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Підгаєцького районного суду від 02 березня 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6, Підгаєцька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9