Постанова № 66074183, 19.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/1163/17 19.04.2017

Провадження №33/784/157/17

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Алексишинця М.П.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючого за адресою: м. Миколаїв, вул.Арх. Старого, 4-ж, кв.51,

- якою, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 320 грн.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення 07.02.2017 року близько о 00г. 50хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві по вул. Гайдара, біля будинку 6 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). В присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер», але погодився на огляд в медичному закладі. Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану спяніння №172 від 07.02.2017 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова суду є незаконною та такою, що не відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи.

Зазначає, що судом було порушено вимоги ст. 268 КУпАП та його право на захист, оскільки справа про адміністративне правопорушення було розглянута без його участі.

Вказує, що при наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також і цими особами, натомість в протоколі про адміністративне правопорушення, який складений відносно апелянта, відсутні будь-які дані про свідків та їх підписи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія БР №143535 від 07.02.2017 року, 07.02.2017 року близько о 00г.50хв гр.ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві по вул. Гайдара, біля будинку 6 з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). В присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер», але погодився на огляд в медичному закладі. Згідно висновку медичного закладу ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно 07.02.2017 року близько о 00г. 50хв. він керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєва по вул. Гайдара, та був зупинений працівниками поліції. В присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру «Драгер», але погодився на огляд в медичному закладі. Не заперечував, що вживав в цей день алкогольні напої.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які надали аналогічні письмові пояснення про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння: почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини роту. В їх присутності водію було запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного спяніння, але він відмовився та погодився пройти огляд на стан спяніння у медичному закладі.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння №172 від 07.02.2017 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння.

Згідно, наданого апеляційному суду Акту медичного огляду № 172 від 07.02.2017 р. за результатами обстеження встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 0,96 проміле алкоголю.

Суд вірно врахував той факт, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав його, також підписав висновок щодо результатів медичного огляду №172 від 07.02.2017р., а за такого фактично визнав факт керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.

Суд дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в матеріалах провадження доказам і дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.

Щодо доводів апелянта про те, що суд розглянув справу за його відсутності тим самим порушив права апелянта на захист, на думку апеляційного суду, вони є надуманими та не відповідають дійсності. Оскільки в матеріалах справи містяться дані про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення судом був призначений на 28 лютого 2017 року, про що був сповіщений апелянт та в подальшому відкладений за його заявою (а.с.8) на 21 березня 2017 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений особисто телефонограмою (а.с.10). Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, клопотання від нього про відкладення слухання справи не надходило, тому суд обґрунтовано, відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КПК України, розгляну справу за його відсутності.

Відповідно до п.6 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. А, оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан спяніння на місці запинки за допомогою алкотестеру «Драгер» та погодився пройти медичний огляд на стан спяніння в медичному закладі, свідки не були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а надали пояснення, які долучені до матеріалів справи. І це не є підставою для скасування рішення суду.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних підстав для сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, та прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративно правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, правопорушником апеляційному суду не надано.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 судом накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення та особи порушника.

За таких обставин, постанова суду прийнята з дотриманням вимог закону на підставі наявних у справі доказів і підстав для її скасування не убачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4