Рішення № 6607389, 29.10.2009, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа ___2-158___

2009р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«_14_» вересня 2009р.   Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді       Бабенко С.Ш.,

при секретарі           Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” (третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області) про стягнення моральної шкоди, завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв’язку з нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв’язку з нещасним випадком, у обґрунтування вимог зазначивши, що 26 березня 2007 року він звернувся до відповідача з заявою про прийняття на роботу. У той же день наказом по підприємству відповідача за №26-К від 26.03.2007 року він був прийнятий на роботу по договору строком на шість місяців.

12 квітня 2007 року під час виконання службових обов’язків, зокрема, проходження стажування на виробництві, з позивачем трапився нещасний випадок, у зв’язку з чим був складений акт форми Н-1, яким відповідач визнаний винним у  настанні нещасного випаку.

У результаті зазначеного нещасного випадку на виробництві позивачу відповідно до довідки №82 від 27.06.2007 року встановлений діагноз: травматична ампутація пальців (I,II,III,IV) лівої стопи. Лікарями було рекомендовано, що ОСОБА_1 за станом здоров’я потребує в наданні легкої праці без тривалої ходьби. Тому позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому завдану нещасним випадком моральну шкоду, яка полягає у наступному.

У результаті нещасного випадку на виробництві позивач переніс сильний психологічний стрес, ніколи незабутий для нього травматичний шок. Коли позивач знаходився на лікуванні, систематично відчував фізичні страждання, як в операційний період, так й після нього. Позивач вказує, що у зв’язку з його травмувавнням, він не може пограти з друзями у волейбол, баскетбол, футбол, теніс, не може насолоджуватися іншими видами відпочинку. Нескінчені операції, яких було проведено біля трьох, дають позивачу про себе знати, позивач погано засинає вночі, іноді відчуває нестерпний біль та вимушено просинається серед ночі. На теперішній час у позивача відсутні пальці на ногах, тому він постійно відчуває дискомфорт в особовому житті, до того, не може відвідувати загальні пляжі та басейни та інші міста загального користування, де потрібно роздягатися.

Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача - державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” 5000 грн моральної шкоди, завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв’язку з нещасним випадком, у обґрунтування вимог зазначивши, що 26 березня 2007 року він звернувся до відповідача з заявою про прийняття на роботу. У той же день наказом по підприємству відповідача за №26-К від 26.03.2007 року він був прийнятий на роботу по договору строком на шість місяців.

12 квітня 2007 року під час виконання службових обов’язків, зокрема, проходження стажування на виробництві, з позивачем трапився нещасний випадок, у зв’язку з чим був складений акт форми Н-1, яким відповідач визнаний винним у  настанні нещасного випаку.

У результаті зазначеного нещасного випадку на виробництві позивачу відповідно до довідки №82 від 27.06.2007 року встановлений діагноз: травматична ампутація пальців (I,II,III,IV) лівої стопи. Лікарями було рекомендовано, що ОСОБА_1 за станом здоров’я потребує в наданні легкої праці без тривалої ходьби. Тому позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому завдану нещасним випадком моральну шкоду, яка полягає у наступному.

У результаті нещасного випадку на виробництві позивач переніс сильний психологічний стрес, ніколи незабутий для нього травматичний шок. Коли позивач знаходився на лікуванні, систематично відчував фізичні страждання, як в операційний період, так й після нього. Позивач вказує, що у зв’язку з його травмувавнням, він не може пограти з друзями у волейбол, баскетбол, футбол, теніс, не може насолоджуватися іншими видами відпочинку. Нескінчені операції, яких було проведено біля трьох, дають позивачу про себе знати, позивач погано засинає вночі, іноді відчуває нестерпний біль та вимушено просинається серед ночі. На теперішній час у позивача відсутні пальці на ногах, тому він постійно відчуває дискомфорт в особовому житті, до того, не може відвідувати загальні пляжі та басейни та інші міста загального користування, де потрібно роздягатися.

Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача - державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” 5000 грн моральної шкоди, завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у зв’язку з нещасним випадком на виробництві.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у позові, наполягають на задоволенні позову. Після отримання висновків судово-психологічної експертизи представник позивача змінив розмір заявлених позовних вимог та просить суд стягнути у відшкодування моральної шкоди, завданої у зв’язку з нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом, на користь ОСОБА_1 4252,50 грн, судові витрати, пов’язані з проведенням судово-психіатричної експертизи у розмірі 3178,34 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що позивач не надав суду доказів, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода.

У судовому засіданні представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Свердловську Луганської області, ОСОБА_4, пояснила, що відділенням Фонду у повному обсязі позивачу призначені та здійснені страхові виплати у зв’язку з його травмуванням на виробництві. Фонд відповідно до закону жодного відношення до вирішення питання про відшкодування моральної шкоди позивачу не має, тому вважає, що позов слід розглянути на підставі закону.

Суд вислухавши сторони, свідка ОСОБА_5, який у суді підтвердив факт настання у ОСОБА_1 моральних страждань після його травмування на роботі, дослідивши матеріали справи, вважає, що змінені позовні вимоги підлягають  задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди  працівнику провадиться у разі, якщо порушення  його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв’язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Із трудової книжки на ім’я ОСОБА_1 убачається, що 27.03.2007р. він був прийнятий слюсарем-ремонтником у цех гідравліки за строковим договором у філію Свердловський ремонтно-механічний завод» ДХК «Луганськвуглеремонт», звідки 27.09.2007р. був звільнений за закінченням строку договору.

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві від 16.04.2007р., який стався із слюсарем-ремонтником ОСОБА_1 12.04.2007р. о 13 г 45 хв на дільниці розборки та зборки секцій цеху гідравліки Свердловського ремонтно-механічного заводу ДХК «Луганськвуглеремонт», витікає, що комісією було проведено розслідування випадку нещасного випадку і встановлено, що нещасний випадок трапився при наступних обставинах. 12.04.2007р. начальником цеху гідравліки ОСОБА_6 виданий наряд бригаді слюсарів-ремонтників на розборку секцій 2КД-90Т. Робочі місця при цьому начальником цеху на відповідність вимогам безпеки та технологічному процесу не оглядались. З 8 г 00 хв слюсарі–ремонтники під керівництвом бригадиру ОСОБА_7 приступили до виконання наряду, роботи виконували до обідньої перерви, після якої о 13 г 00 ОСОБА_1 продовжив роботи по виконанню наряду та здійснював розборку секції, яка знаходилась на залізобетонній підлозі. На цей час наставник позивача ОСОБА_7 вийшов контролювати ведення робіт на зварювальній дільниці. Приблизно о 13 г 40 хв ОСОБА_1 від’єднав гідравлічний рукав від гідранта, при цьому частина стопи його лівої ноги знаходилась під секцією. В місці кріплення секція опиралася на підлогу із зазором до підстави секції приблизно 7 см. При розборці секції ОСОБА_1 поставив праву ногу на секцію а ліву – на підлогу для зручності виконання роботи. Коли рукав був від’єднаний, спрацював на опускання гідропатрон і підстава секції спустилася на стопу лівої ноги ОСОБА_1 Причинами нещасного випадку визначені: порушення технологічного процесу постраждалим, невиконання вимог інструкції по охороні праці постраждалим, невиконання посадових обов’язків начальником цеху, недоліки у період навчання безпечним умовам праці постраждалого, неякісне проведення інструктажу.

За даними листку непрацездатності і довідки лікувального закладу у позивача встановлені: відкритий оскольчатий перелом І-ІV пальців лівої стопи, з приводу чого проведена операція 12.04.2007р. по ампутації ІІ-ІІІ пальців. У подальшому лікувальним закладом визначений діагноз: травматична ампутація пальців (I,II,III,IV) лівої стопи.

Таким чином, відповідачем були порушені вимоги ст.153 КЗпП України, відповідно до яких визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника підприємства або уповноважений ним орган, тобто заперечення відповідача проти позову в тій частині, що позивач сам порушив вимоги інструкції по безпечному веденню робіт, суд вважає необґрунтованими.

За висновками судово-психологічної експертизи від 15.04.2009р., проведеної судовим експертом Луганського відділення Донецького НІІ судових експертиз ОСОБА_8, у позивача встановлено ярко виражені індивідуально-психологічні особливості як: уражена самооцінка, суперечливе поєднання завищеного почуття власної гідності і хворобливого самолюбства, потреба у визнанні і незалежності, індивідуалізм, легкість вживання у різні соціальні ролі, сентизивність (загострена чутливість), емоційна враженість і лабільність в поєднанні зі стійкістю емоційно насичуваних, суб’єктивних переживань.  

Такі індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 як: сензитивність (загострена чутливість), емоційна вразливість і лабільність у комбінації з емоційною логікою суджень і стійкістю емоційно насичених, суб'єктивних переживань сприяли підтримці негативно пофарбованих переживань смутку, безперспективності,  безпорадності, озлобленості після одержання їм трудового каліцтва з вини державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» при виконанні трудових обов'язків 12.04.2007р., однак істотного впливу не виявили.

Експертом змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню ОСОБА_1 у результаті одержання травми, не виявлено. Досліджувана у справі ситуація для ОСОБА_1 є психотравмуючею. У результаті одержання травми йому заподіяні негативні страждання.

Ієрархія основних життєвих цінностей ОСОБА_1 не порушена. У ОСОБА_1 виявляються на момент дослідження такі несприятливі зміни особистості як: егоцентризм і виражений індивідуалізм, що проявляється в суб'єктивізмі оцінок у міжособистісній взаємодії при відстоюванні своїх інтересів, в уразливості, ранимості й у сторожкості, недовірливості й, разом з тим, - у загостреній потребі в пошуку уваги й підтримки з очікуванням винятково позитивного відношення до себе, із прагненням залучити до себе увагу, що обумовлює потребу у відстоюванні своїх установок, стійкість його внутрішньої мотивації односторонньо розкрити характер і підкреслити виразність своїх переживань у ході дослідження, утруднення в ситуації змушеного міжособистісного спілкування.

У період стаціонарного лікування з 12.04.2007р. по 15.05.2007р. ОСОБА_1 випробовував негативні переживання у зв'язку з отриманою їм травмою на виробництві, та встановлені у нього ушкодження привели до фізичних і пов'язаних з ними негативним страждань.

ОСОБА_1, з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку й умов мікросоціального середовища здатний усвідомлювати реальний зміст отриманої їм шкоди здоров'ю й можливих наслідків такої шкоди. Можливий розмір грошової компенсації за нанесені ОСОБА_1 страждання за висновками експерта може становити: якщо судом буде встановлений ступінь провини відповідача як проста необережність  -  6,7 ННМЗП; якщо судом буде встановлений ступінь провини відповідача як груба необережність – 13,5 ННМЗП.

З урахуванням обопільної вини позивача і відповідача у настанні нещасного випадку на виробництві, який трапився з позивачем, суд вважає, що при настанні нещасного випадку має місце проста форма необережності, з приводу чого підлягає стягненню на користь позивача компенсація за нанесені позивачу моральні страждання у розмірі 4252,50 грн, із розрахунку 7,75 ННМДГ х 630 грн.

На підставі викладеного суд приходе до висновку, що є причинний зв'язок між порушенням відповідачем обов’язку щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що відображено у акті розслідування нещасного випадку, що стався 12.04.2007р. о 13 г 45 хв, й негативними наслідками від нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1

Відповідно до постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №9651 від 01.10.2007р. убачається, що ОСОБА_1 була призначена одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 33660 грн, та щомісячна грошова сума у разі часткової втрати заробітку у розмірі 459,11 грн. За наслідками огляду МСЕК та наданих відповідного до цього висновків МСЕК від 23.08.2008р. у ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% та група інвалідності з цього приводу не встановлювалася.

Сума виплати моральної шкоди позивачу ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську не призначалась, так як згідно з Законом України № 717-V від 23.02.2007р. пункти статей закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які потягли втрату працездатності» які регулюють порядок виплати моральної шкоди були виключені, також рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р., в якому містилося посилання на ст.34 п.3 вказаного Закону… на те, ким виплачується моральна шкода, і п.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  і професійного захворювання, які потягли втрату працездатності» був виключений. Але, як вказано у рішенні Конституційного суду України від 08.10.2008р. №20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ОСОБА_8 з прав людини щодо відповідності Конституції України положень підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону  України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати) положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону №717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на  виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-ХІУ. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України. З огляду на викладене Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання неконституційними положень пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону N 717-У.

З урахуванням викладеного суд вважає, що саме на підставі ст.237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодовувати позивачеві моральну шкоду, яка виявилась у тому, що позивач отримав травму на виробництві, що потягло за собою настання наслідків у вигляді неможливості працювати на раніше займаній посаді, втрату професійної працездатності у розмірі 25%, необхідності його протезування, користування ортопедичним взуттям , тобто змінились у зв’язку з нещасним випадком умови його праці, життєві стосунки, взаємовідносини з іншими особами.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд також виходить із принципів розумності та справедливості.

На підставі ст.ст.153,237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” розрахунковий рахунок 26001301221583 ПИБ м.Свердловська  МФО 304472 ОКПО 35562599  код 355625912133 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої у зв’язку з нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом, у розмірі 4252,50 грн, судові витрати, пов’язані з проведенням судово-психіатричної експертизи у розмірі 3178,34 грн, а всього на загальну суму 7430,84 (сім тисяч чотириста тридцять грн. 84 коп) грн.

Стягнути з Державного підприємства “Свердловський ремонтно-механічний завод” розрахунковий рахунок 26001301221583 ПИБ м.Свердловська  МФО 304472 ОКПО 35562599  код 355625912133 на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 120 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14.09.2009р. Рішення суду у повному обсязі складено 18.09.2009р.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий