Постанова № 66072989, 13.04.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/5266/16-а

2-а/465/53/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13.04.2017 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі Максимович М.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання постанови №244 від 25.08.2016 року адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради незаконною та її скасування, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання постанови №244 від 25 серпня 2016 року адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради незаконною та її скасування.

Позивач позов мотивує тим, що 25 серпня 2016 року адміністративною комісією Франківської районної комісії Львівської міської ради винесено постанову № 244 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Позивач вищевказану постанову вважає незаконною та нікчемною, що порушує гарантовані права людини на право заробляти собі на життя і легальний і офіційний спосіб сплачувати податки до державного бюджету.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовну заяву з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак неявка представника відповідача визнана судом з неповажних причин, оскільки у юридичному відділі Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, котрий представляє інтереси Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, є кілька представників, а згідно ст.128 КАС України суд вважає, що справу слід слухати його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2016 року представником ЛКП «Муніципальна дружина» ОСОБА_3 складено протокол Серія МВ № 0077 від 11 липня 2016 року відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, відповідно до якого 11 липня 2016 року об 15 год. 11 хв. на проспекті Свободи, 47 у м. Львові було виявлено захоплення частини території благоустрою, а саме встановлення торгівельної таки на тротуарі без відповідного документа.

Відповідно до постанови адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25 серпня 2016 року № 244 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Адміністративна комісія встановила, що ОСОБА_1 самовільно встановив торгівельну таку на пр. Свободи, 47 у м. Львові, чи порушив п.20.1.31 Правил благоустрою м. Львова та ст. 152 КУпАП .

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку Серія А № 851179, виданого ДПІ у Самбірському районі Львівської області, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) є субєктом господарювання з правом провадження роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 41/43 та відповідно до заяви № 4809/10 від 13 липня 2012 року до вищевказаного свідоцтва внесено зміни, відповідно до яких ОСОБА_1 надано право здійснювати роздрібну торгівлю поза магазинами. Внесено доповнення до свідоцтва платника єдиного податку щодо місця провадження господарської діяльності на підставі заяви №3034/10 від 01.08.2013р. - 79007, м.Львів, проспект Свободи, 47 (а.с.8-8 зворот).

Відповідно до ОСОБА_2 з протоколу №78 засідання постійної комісії від 11.10.2012р. Постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської Ради за №01-2573 від 11.10.2012р. під пунктом 29 слухали звернення ФОП ОСОБА_1 щодо включення до Перспективної схеми розміщення МАФ пересувних збірно-розбірних стендів для торгівлі сонцезахисними окулярами площею 6 кв.м. за адресою: проспект Свободи,47 та вирішили погодити на 5 років.

Як вбачається із пояснень позивача та представника позивача, позивач звертався із заявою до Львівської міської Ради щодо укладення договору оренди елементу благоустрою для здійснення роздрібної торгівлі на відкритих територіях у м.Львові, що знаходяться поза межами приміщень. 02.08.2016р. позивач отримав відповідь за №2503-2357 Управління транспорту та зв`язку України, відповідно до якої у зв"язку із великою чисельністю тимчасових споруд на території міста, Львівським міським головою в 2016 році накладено мораторій на укладення нових договорів оренди ЕБ.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Дослідивши постанову №244 адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівcької міської Ради від 25 серпня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, суд доходить висновку, що вказана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП та при її винесенні не дотримано вимог ст.33 КУпАП. Зокрема, в постанові не зазначено обставин адміністративного правопорушення, а саме місця та часу вчинення адміністративного правопорушення, немає посилання на докази, в тому числі на протокол про адміністративне правопорушення. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 самовільно встановив торгівельну таку на проспекті Свободи, 47 у м. Львові, чим порушив п.20.1.31 Правил благоустрою у м.Львові та ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, як зазначив позивач в судовому засіданні, на проспекті Свободи, 47 у м.Львові позивачем було встановлено збірно-розбірний стенд для торгівлі окулярами. Щодо фотографії, наданої відповідачем в якості доказу вчинення адмінстративного правопорушення, то суд не бере її до уваги, оскільки зазначена фотографія виготовлена без прив'язки до місцевості та без зазначення адреси (а.с.27).

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховано, вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме характер правопорушення, особи порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до копії протоколу Серія МВ № 0077 від 11 липня 2016 року, протокол складено ОСОБА_3, однак не зазначено її посади. Відповідачем не надано суду доказів щодо повноважень ОСОБА_4 на складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При винесені постанови, не було надано належної правової оцінки протоколу на дотримання вимог ст.256 КУпАП щодо суті адміністративного правопорушення, з огляду на те, що відповідальність за ст.152 КУпАП передбачена за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою територій населених пунктів, однак в протоколі є лише посилання на порушення п.20.1.31 благоустрою м.Львова без зазначення суті порушення Правил благоустрою.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до 62 Конституції України встановлює презумпцію невинуватості, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, постанову про притягнення ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП до адміністративної відповідальності слід визнати протиправною та скасувати, оскільки така винесена на підставі неналежним чином оформленого протоколу, а в постанові не зазначено обставин вчиненого правопорушення, а саме часу та місця вчиненого правопорушення, відсутні посилання на докази, на підставі яких винесена постанова, в тому числі на протокол про адміністративне правопорушення, а також недотримано вимог ст.33 КУпАП при винесенні постанови. Щодо винесення окремої ухвали на імя міського голови м. Львова про переслідування та дискримінацію ФОП ОСОБА_1 структурними підрозділами ЛМР на протязі ряду років, то це є правом, а не обов'язком суду. Суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст.7, 9, 11, 71, 86, 128, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задоволити.

Постанову Адміністративної комісії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 244 від 25 серпня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. визнати протиправною та скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м.Львова на протязі 10-ти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Мигаль Г.П.