Рішення № 66071348, 11.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/2273/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів Готра Т.Ю., Бисага Т.Ю.,

секретарі Шукаль О.Я.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Хустської міської ради на рішення Хустського районного суду від 22 грудня 2016 року про справі за позовом виконавчого комітету Хустської міської ради до ОСОБА_3 про зобовязання перерахувати кошти,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року виконавчий комітет Хустської міської ради звернувся в суд з вказаним позовом, який мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради №584 від 31.08.2007 року надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК «Карпати» в м. Хуст, по вул. Івана Франка,93, за рахунок дворогосподарств по вул. Івана Франка №95,97. Даним рішенням, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №40 від 24.01.2007 року «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» зобовязано відповідача перерахувати 10% вартості реконструкції на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради.

28.11.2008 року рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради №981, затверджено проектно-кошторисну документацію та надано відповідачу дозвіл на розширення ТПК «Карпати» з прибудовою готельного корпусу в м.Хуст вул. І.Франка №№95,97.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015 року зобовязано ОСОБА_3 виконати п.п.2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради від 31.08.2007 року. Рішення апеляційної інстанції залишено без змін, ухвалою ВССУ від 23.12.2015 року. На підставі вказаного рішення, 14.03.2016 року відділом державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції, відкрито виконавче провадження, однак відповідач його не виконує оскільки в самому рішенні не зазначена сума, що підлягає стягненню. З даного приводу відділ ДВС звертався до суду за розясненням рішення та встановленням порядку його виконання, однак в задоволенні заяви було відмовлено.

Враховуючи наведені обставини та з врахуванням уточнених позовних вимог, виконавчий комітет Хустської міської ради просив зобовязати ОСОБА_3 перерахувати на рахунок позивача кошти в розмірі 301 584,50 грн.

Рішенням Хустського районного суду від 22.12.2016 року позов виконавчого комітету Хустської міської ради задовольнити частково.

Зобовязано ОСОБА_3 перерахувати 150 792,25 грн. пайового внеску на користь виконавчого комітету Хустської міської ради та 2259 грн. судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, виконавчий комітет Хустської міської ради подав апеляційну скаргу в якій вказує, що суд ухвалив рішення в порушення норм матеріального і процесуального права та не мав правових підстав для зменшення суми пайової участі з 10% вартості проведеної реконструкції до 5% . Просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу, з наведених в ній підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення сторін по справі, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради №584 від 31.08.2007 року, надано дозвіл відповідачу на розробку проектно-кошторисної документації на розширення ТПК «Карпати» в м.Хуст вул. І.Франка №93 за рахунок дворогосподарств по вул. І.Франка №95,97. Пунктом 2.5 даного рішення визначено, що для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в м.Хуст на виконання постанови КМУ №40 від 24.01.2007 року, зобовязано ОСОБА_3 перерахувати на рахунок виконавчого комітету Хустської міської ради 10% вартості реконструкції.

06.10.2008 року ОСОБА_3 розроблено кошторис на розширення ТПК «Карпати», відповідно до якого вартість реконструкції становила 3 015845,00 грн.

Рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради №981 від 28.11.2008 року, затверджено проектно-кошторисну документацію на розширення існуючого готельного комплексу ТПК «Карпати» з прибудовою готельного корпусу м. Хуст вул. І.Франка №95-97 та зобовязано відповідача укласти договір з виконавчим комітетом Хустської міської ради про обовязкову пайову участь (внесок) замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хуст.

На підставі рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015 року, яке залишено без змін ухвало ВССУ від 23.12.2015 року, та зобовязано ОСОБА_3 виконати п.25 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 584 від 31.08.2007 року.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_3, як забудовник, свої цивільні обовязки не виконала, договір про обовязкову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури не уклала та не виконала п. 2.5 рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 584 від 31.08.2007 року, не перерахувавши на рахунок позивача кошти, чим порушила права такого.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення суми, яка підлягає стягненню із відповідача щодо пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури з 10% до 5%, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. №1699, який був чинний на момент прийняття виконкомом вище зазначених рішень, згідно ст. 40 чинного Закону України «Про здійснення містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038 замовник, який має намір здійснити будівництво обєкта містобудування у населеному пункті, зобовязаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва обєкта, з техніко-економічними показниками.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ констатовано, що рішенням виконкому Хустської міської ради №584 від 31.08.2007 року п. 2.5 визначено пайову участь ОСОБА_3 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хуст шляхом відрахування 10% вартості реконструкції до місцевого бюджету, прийнято на підстав чинного на момент його прийняття законодавства. Тривалість невиконання цього рішення не скасовує його дію.

За змістом п.7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію обєктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Враховуючи вищевказані норми закону та рішення суду апеляційної та касаційної інстанції, з врахуванням розробленого 06.10.2008 року ОСОБА_3 кошторису, де вартість реконструкції становила 3 015845,00 грн., то у відповідності до п. 2.5 рішенням виконкому Хустської міської ради №584 від 31.08.2007 року, слід зобовязати ОСОБА_3 перерахувати на користь позивача 301 584,50 грн., що становить 10% вартості реконструкції.

Враховуючи вищенаведене та те, судом першої інстанції не враховані зазначені обставини справи і дані порушення призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції, що у відповідності до вимог п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати, у відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача, а саме: 4517,76 грн. сплачених при зверненні до суду з позовом та 5019,04 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення суду, а всього 9536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Хустської міської ради задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 22 грудня 2016 року скасувати.

Позов виконавчого комітету Хустської міської ради задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_3 перерахувати 301584,50 грн. пайового внеску на користь виконавчого комітету Хустської міської ради.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь виконкому Хустської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 9536,80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: