Ухвала суду № 66064781, 20.04.2017, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/387/16-к

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

20 квітня 2017 року смт. Млинів, Рівненської області Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Бандури А.П. ,

при секретарі Гутюк С. Е.,

з участю прокурорів Лисюка О.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9,

захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10,

потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

представника потерпілого ОСОБА_14 - ОСОБА_15

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обовязків покладених на обвинуваченого під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12015180040000396, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2015 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015180040000396, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2015 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.

В судовому засіданні, прокурор заявив клопотання про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9, посилаючись на те, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п. п.2, 5 ст. 177 КПК України.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_10, який не заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, так, як у відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 16 березня 2016 року підозрюваному ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком 30 днів з покладенням ряду обовязків під час застосування указаного запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 15 квітня 2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено з 15 квітня 2016 року до 19 травня 2016 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено з 19 травня 2016 року до 17 липня 2016 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 14 липня 2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено з 17 липня 2016 року до 14 вересня 2016 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено з 13 вересня 2016 року до 11 листопада 2016 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено з11 листопада року до 09 січня 2017 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 04 січня 2017 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено до 05 березня 2017 року.

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 03 березня 2017 року строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 було продовжено до 01 травня 2017 року.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України. Наявність обґрунтованих підозр у вчиненні ОСОБА_9, інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями обвинуваченого, проведеним оглядами місця події, в ході яких були зафіксовані та вилучені речі, які були викрадені під час вчинення вище вказаних кримінальних правопорушень, показаннями потерпілих, яким було завдано матеріальний збиток в результаті протиправних посягань на майно; проведеним обшуком по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_9, в ході якого було вилучено частину викрадених речей; проведеними оглядами вилучених в підозрюваного речей, в ході яких потерпілий впізнали частину речей, що були викрадені в нього, висновками експертиз.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що в судовому засіданні прокурором було доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, зокрема, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_9 був судимий 4 червня 2014 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт, і 21 жовтня 2015 року Млинівським районним судом за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді одного місяця та семи діб арешту,і в період невідбутої міри покарання вчиняє ряд тяжких корисливих злочинів, що свідчить про те, що ОСОБА_9 схильний до вчинення нових злочинів.

Що ж стосується наявністю ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, то суд вважає, що обґрунтування прокурором наявності даного ризику ґрунтується тільки на припущеннях і в судовому засіданні прокурором не надано обєктивних доказів, які свідчили б про наявність ризику, передбаченого п.2 ст.177 КПК України.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Підпунктом 4 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження здійсненого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 07 лютого 2014 року передбачено, що «при розгляді аналізованої категорії клопотань слідчим суддям необхідно враховувати, що у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

При цьому правильною є практика слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини і утриманців тощо.»

Таким чином, до обвинуваченого ОСОБА_9 не може бути застосовано більш мякий запобіжний захід, так як перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_9 неодноразово не зявлявся в судові засідання у звязку з чим до нього застосовувався привід через органи поліції.

На підставі наведеного,

керуючись ст. 176-178, 331,503,508 КПК України,

суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_9 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 строком на 60 днів, починаючи з 20 квітня 2017 року до 19 червня 2017 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 процесуальні обовязки, а саме:

- не відлучатися з будинку, в якому він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу прокурора або суду з 22 години до 06 години;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Роз'яснити ОСОБА_9, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, в якому він перебуває під арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура