Рішення № 66064639, 20.04.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1993/16-ц

2/559/140/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючої судді Кічатої О.Ю.,

секретаря Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 (далі - відповідача) на його користь 11756 грн. 74 коп. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18.09.2012 між позивачем і відповідачем був укладений договір №SAMDN52000096539397 про отримання кредиту в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4., 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та Правил неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов»язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов»язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 відсотків від суми позову.

Відповідно до п.1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг», договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належно не виконувала.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 30.06.2016 за нею рахується заборгованість в сумі 11756 грн. 74 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 268 грн. 72 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7351 грн. 98 коп., заборгованості за пенею та комісією - 3100 грн. 00 коп., а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 536 грн. 04 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.39).

Відповідачка, згідно поданої заяви, просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнає частково, просить не стягувати пеню у розмірі 3100 грн. Зазначає, що про укладення кредитного договору від 18.09.2012 її опікун знала, претензій не мала, кредит не погашала через важке матеріальне становище (а.с. 62).

Дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 18.09.2012 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір №SAMDN52000096539397 про отримання кредиту в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.5,6-7).

Як вбачається із матеріалів справи, на момент укладання договору, а саме: 18 вересня 2012 року, відповідачці ОСОБА_1, яка народилась 10 травня 1995 року, було 17 років, тобто вона не мала повної цивільної дієздатності (а.с.33).

У ст. 203 ЦК, в якій визначено основні критерії чинності правочину, зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У ч. 1 ст. 221 Цивільного кодексу України закріплено правило про те, що правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.

З огляду на відсутність претензії від батьків (усиновлювачів) або піклувальників до банку, такий правочин зі спливом зазначеного строку надалі буде визнаватися дійсним.

Як зазначила відповідачка, про укладення кредитного договору від 18.09.2012 її опікун знала, в подальшому не заперечувала, тому правочин є дійсним.

При укладені договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4., 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та Правил неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов»язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов»язань більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 відсотків від суми позову.

Відповідно до п.1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг», договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належно не виконувала.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно Розрахунку, до заборгованості включено суму комісії та пені, які не передбачені поданими суду положеннями кредитного договору, оскільки єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобовязань позичальником, встановленим п.2.1.1.7.6. Умов, є штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову.

Суд зауважує, що застосування подвійної юридичної відповідальності за одне й те ж правопорушення суперечить ст. 61 Конституції України.

Тож застосування окрім штрафу, визначеного Умовами, додатково пені, а також не передбаченої договором комісії, - є необґрунтованим.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, в частині нарахування суми боргу за пенею та комісією як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Загальний розмір зобов»язання, що виник у відповідача у зв"язку з отриманням кредитних коштів та користуванням ними протягом строку від 18.09.2012 до 30.06.2016, виходячи з поданих доказів, без врахування суми боргу за пенею та комісією, складає 8656 грн.74 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 268 грн. 72 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 7351 грн. 98 коп., а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 536 грн. 04 коп. (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею та документально підтвердженні витрати.

Позивачем було сплачено судовий збір розміром 1 378 грн. (а.с.1).

Керуючись ст. 10, 60, 79, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 221, 222, 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. 61 Конституції України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково: стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Дубенським МВ УМВС України в Рівненській області 07 вересня 2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО №305299:

- заборгованість за договором кредиту в сумі 8656 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 74 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 268 грн. 72 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 7351 грн. 98 коп., а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 536 грн. 04 коп.,

- судові витрати в розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: